Рішення № 135734717, 16.04.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/525/26 Справа №447/4162/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

16.04.2026 м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Рябчун А. В.,

за участю секретаря Непопалової М. Г.,

представника відповідача адвоката Крючкова І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс») звернулося до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно кредитного договору № 147793894 від 21 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит у сумі 5 400,00 грн. Договір укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора RPHM-7244. На виконання умов кредитного договору 21.10.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на платіжну картку № 5355-57XX-XXXX-2174, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. Кредитодавець виконав свої зобов?язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Позивач вказує, що ТОВ ««Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання перед відповідачем, проте, відповідач порушив умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку із чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту.

24 грудня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/14, до якого неодноразово укладалися додаткові угоди, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс», перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 147793894 від 21 жовтня 2024 року.

28 травня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 28/0525-01, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 147793894 від 21 жовтня 2024 року.

16 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ЕЙС», перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 147793894 від 21 жовтня 2024 року.

Таким чином, у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором № 147793894 від 21 жовтня 2024 року в розмірі 18 846, 00 грн., яка складається з наступного: 5 400,00 грн. - заборгованість по кредиту; 8 046,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 5 400, 00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Ураховуючи наведене, ТОВ «ФК «ЕЙС» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 147793894 від 21 жовтня 2024 року у розмірі 13 446,00 грн., яка складається з наступного: 5 400,00 грн. - заборгованість по кредиту; 8 046,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Процесуальні дії суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 грудня 2025 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.

Відповідно до відповіді № 2189891 від 29.12.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року позовну заяву ТОВ «ФК «Ейс» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб; витребувано інформацію, що містить банківську таємницю, та стосується відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 29 січня 2026 року розгляд справи відкладено на 24 лютого 2026 року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 19 лютого 2026 року клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Крючкова І. М. та клопотання представника ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» - Хильченка С. І. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ» - задоволено. Судове засідання, призначене на 24 лютого 2026 року на 12:00 год, та наступні судові засідання у справі, вирішено проводити в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ».

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 18 березня 2026 року клопотання представника ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» адвоката Литвиненко А. В. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ» - задоволено. Судове засідання, призначене на 19 березня 2026 року на 12:00 год, та наступні судові засідання у справі, вирішено проводити в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ».

Представник позивача у судові засідання 15 квітня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належно повідомлений, при цьому в позовній заяві просить проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання 29 січня 2026 року, 24 лютого 2026 року, 19 березня 2026 року, 15 квітня 2026 року не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином в розумінні вимог пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України. Інтереси відповідача в судовому засіданні представляв представник адвокат Крючков І. М.

Доводи особи, яка подала відзив на позовну заяву

26 січня 2026 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Крючкова І. М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позовні вимоги є необгрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з тим, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження укладення кредитних договорів, зазначив, що відповідач надав неналежне підтвердження відступлення права вимоги, а також позивач у даній справі не надав доказів, які підтверджують, що саме ці умови та правила надання фінансових послуг відповідач та ознайомився і погодився з ними.

Доводи особи, яка подала відповідь на відзив

На адресу суду 28 січня 2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» - Полякова О.В. надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву не заслуговують на увагу, оскільки договір кредиту є укладеним в електронній формі, відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідачу надано кредит у розмірі 5 400,00 грн. При цьому зазначає, що відповідачем не спростовано зазначених фактів, що підтверджують укладення договору та факт перерахунку кредитних коштів.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що згідно кредитного договору № 147793894 від 21 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_1 отримав в ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит у сумі 5 400,00 грн.

Договір укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в періодичну дату оплати процентів. Дата повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та дата сплати комісії зазначаються в Графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 147793894 від 21.10.2024 року, сума заборгованості станом на 01.11.2025 року становить 18 846, 00 грн., яка складається з наступного: 5 400,00 грн. - заборгованість по кредиту; 8 046,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 5 400, 00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 18 846, 00 грн., яка складається з наступного: 5 400,00 грн. - заборгованість по кредиту; 8 046,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 5 400, 00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Відповідно до платіжного доручення № 0f23fd0e-4c90-4b61-b2ce-d3f2f15c135c від 21.10.2024 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що 21 жовтня 2024 року на карту № НОМЕР_1 було зараховано 5 400,00 грн., призначення платежу: згідно договору № 147793894 від 21 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 , код 3753203532, для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

24 грудня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/14, до якого неодноразово укладалися додаткові угоди, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс», перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 147793894 від 21 жовтня 2024 року.

28 травня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 28/0525-01, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 147793894 від 21 жовтня 2024 року.

16 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ЕЙС», перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 147793894 від 21 жовтня 2024 року.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

У ході розгляду справи суд встановив, що 21 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 147793894. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Підписуючи кредитний договір № 147793894 від 21 жовтня 2024 року відповідач ознайомився з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором № 147793894 від 21 жовтня 2024 року виконало, надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5 400,00 грн, шляхом перерахування на банківські картки, вказані відповідачем в кредитному договорі та додаткових угодах до договору. Зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи платіжною інструкцією та випискою АТ «Сенс Банк» про рух коштів ОСОБА_1 , наданими на виконання ухвали суду.

Суд відхиляє посилання представника відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, про неукладеність кредитного договору та додатків до нього, оскільки обставина укладення договору підтверджена наявними у матеріалах справи доказами, які свідчать про укладення між сторонами договору в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора. Не заслуговують на увагу також доводи про те, що долучена позивачем довідка про ідентифікацію є неналежним доказом у справі, оскільки є внутрішнім документом позивача, з огляду на те, що вказана довідка у сукупності з іншими наданими позивачем та витребуваними судом доказами містить в собі інформацію щодо предмета доказування та є належним доказом обставин, що підлягають встановленню у справі. При цьому спростованими є доводи представника відповідача про відсутність факту перерахування коштів на рахунки відповідача, оскільки така обставина підтверджена крім наданих позивачем платіжних інструкції, наданими на виконання ухвали суду випискою з АТ «Сенс Банк».

Щодо переходу права вимоги

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлено, що 24 грудня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/14, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс», перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 147793894 від 21 жовтня 2024 року.

28 травня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 28/0525-01, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 147793894 від 21 жовтня 2024 року.

16 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ЕЙС», перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 147793894 від 21 жовтня 2024 року.

Суд вважає необгрунтованими посилання представника відповідача на відсутність доказів переходу права вимоги до позивача, оскільки матеріали справи підтверджують факт переходу права вимоги за кредитними зобов`язаннями відповідача до ТОВ «ФК «Ейс».

З огляду на вищевказане суд вважає, що позов ТОВ «ФК «Ейс», до якого перейшло право вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості необхідно задовольнити та стягнути з останнього на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість у розмірі 13 446, 00 грн., з яких: 5 400,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 046, 00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи зазначені вимоги процесуального закону, та те, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс»задоволено повністю, з ОСОБА_1 на користь вимоги ТОВ «ФК «Ейс» підлягають стягненню 2422,40 грн сплаченого судового збору.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу

ТОВ «ФК «Ейс» подало заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

При вирішенні питання що стягнення правничої допомоги суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1-5 статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частин 3, 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (стаття 133 ЦПК України). Відповідно до статті 137 ЦПК України зазначені витрати несуть сторони, крім випадків, надання правничої допомоги за рахунок держави.

За частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Позивачем на підтвердження надання правничої допомоги надано: копію договору №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року про надання правничої допомоги, укладеного з Адвокатський об`єднанням «Соломко і партнери», копію протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги, копію додаткової угоди №25771126297 до договору №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року про надання правничої допомоги, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 25 листопада 2025 року на суму 7 000, 00 грн., довіреністю від 11 серпня 2025 року, копію ордеру серії АІ № 2004328 від 20 серпня 2025 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Представник відповідача у поданому відзиві та у судовому засіданні заперечив заявлену до стягнення суму витрат на правничу допомогу, оскільки така є неспівмірною зі складністю справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, враховуючу думку представника відповідача, яка фактично зводиться до зменшення суми витрат на правничу допомогу, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює очікувані понесення позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов`язку відшкодувати такі витрати, суд вважає необхідним зменшити розмір заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 639 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 147793894 від 21 жовтня 2024 року у 13 446, 00 грн., з яких:

- 5 400,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 8 046, 00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс», юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 16 квітня 2026 року.

Суддя Анна Рябчун