Ухвала суду № 135734186, 15.04.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа №337/1514/26

Номер провадження 1-кс/337/181/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 рокум. Запоріжжя

Слідчий суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082070000041 від 14.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082070000041 від 14.01.2026.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026082070000041 від 14.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи особо, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабіс, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного особистого збагачення, порушуючи вимоги ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та у невстановлений час, але не пізніше 14:25 години 17.03.2023, незаконно придбав у невстановленому місці, з метою подальшого збуту за грошову винагороду, наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс, який зберігав при собі.

Після придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабіс, 17.03.2026 приблизно о 14:25 годині, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні ліфту під`їзду №4 буд. АДРЕСА_1 , збув ОСОБА_6 за грошову винагороду у сумі 1400 гривень два прозорих зіп-пакети із рослинною речовиною зеленого кольору всередині, яка відповідно до висновку експерта є наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабіс, масою 1,516 грама в перерахунку на висушену речовину.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів вчинені особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.

Так, 17.03.2026 о 17:24 годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

18.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю м. Запоріжжя, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованому, не одруженому, який малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 за погодженням із прокурором Дніпровської прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 КК України.

19.03.2026 ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.05.2026 у слідчому ізоляторі ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

З урахуванням санкції ч. 2 ст. 307 КК України, орган досудового розслідування відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні з метою його конфіскації.

Відтак, санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, передбачене додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Таким чином, у органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді конфіскації майна.

Під час досудового розслідування встановлено, що за ОСОБА_5 зареєстроване право приватної спільної часткової сумісної власності з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на нерухоме майно, а саме: на приміщення квартири за АДРЕСА_3 , загальною площею 50,26 квадратних метра, яка належить в рівній долі 1/2 частка кожному.

В ході досудового розслідування встановлено достатньо підстав для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду додаткового покарання до основного покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, визначеного санкцією ч. 2 ст. 307 КК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 2 ст. 172 КПК України, відповідно якої клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна», слідчий просить провести розгляд клопотання без виклику підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника.

Слідчий та прокурор до судового засідання не з`явились, подали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, клопотання підтримують в повному обсязі.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання з метою забезпечення арешту майна, в силу ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд без повідомлення власника майна.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим відділом №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082140000001 від 05.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

18.03.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

19.03.2026 року ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.05.2026 у слідчому ізоляторі ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Санкція кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що інкримінуються ОСОБА_5 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване право приватної спільної часткової сумісної власності з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на нерухоме майно, а саме: на приміщення квартири за АДРЕСА_3 , загальною площею 50,26 квадратних метра, яка належить в рівній долі 1/2 частка кожному.

Згідно зі ст.ст.131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Положеннями ч. 5 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також того, що вказане у клопотанні майно належить ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, КК України, санкція якої передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного в клопотанні майна.

Керуючись ст. ст.117,170-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082070000041 від 14.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: 1/2 частку квартири загальною площею 50,26 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1