Ухвала суду № 135733623, 01.04.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/712/26

Провадження № 1-кс/331/178/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Запоріжжі клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , за матеріалами кримінального провадження № 62024080100003849, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Нижбірок Гусятинського райну Тернопільської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, який перебуває на посаді стрільця- снайпера 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні солдат, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2026 року слідчий слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 62024080100003849, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 16 січня 2024 року за № 17 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 3 механізованого батальйону, у військовому званні «солдат», військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан продовжено та діє до цього часу.

Згідно з вимогами статті 1 Закону України « Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби, солдат ОСОБА_4 , згідно з вимогами ст.ст. 9, 11, 16, 28, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів (начальників), беззастережно, неухильно точно та у встановлений строк виконувати їх накази, знати та виконувати свої обов`язки, додержуватися вимог військових статутів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до вимог ст. ст. 28, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення та віддавати накази, забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України. Командир (начальник) має право віддавати підлеглому накази, а підлеглий зобов`язаний їх виконати сумлінно, точно та у встановлений строк. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.

Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

14 лютого 2024 року солдат ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилитися від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , в порушення статутних вимог, в умовах воєнного стану, без поважних причин, з метою ухилитись від проходження військової служби, самовільно залишив місце несення служби, з метою ухилитись від проходження військової служби, а саме пункту тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 , що розташований поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 .

Так, у період з 14 лютого 2024 року по теперішній час солдат ОСОБА_4 без поважних причин не виконував обов`язки військової служби, час проводив на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину для подальшого проходження військової служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління, за наявності реальної можливості для цього.

Таким чином, встановлено достатню кількість доказів для повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, який кваліфікується як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, підтверджується зібраними з дотриманням вимог КПК України доказами, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування; протоколами допитів свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.

29 грудня 2025 року ОСОБА_4 було направлено поштовим зв`язком повідомлення про підозру та повістки про виклик до слідчого відділення на 01 січня 2026 року, 02 січня 2026 року та 03 січня 2026 року.

Проте, незважаючи на неодноразові виклики слідчого, ОСОБА_4 до слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

14 січня 2026 року слідчим була винесена постанова про оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зупинення досудового розслідування.

28 січня 2026 року слідчим суддею Олександрівського районного суду міста Запоріжжя була постановлена ухвала (справа № 331/712/26, провадження № 1- кс/331/177/2026), якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою його приводу до суду, по кримінальному провадженню № 62024080100003849, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

31 березня 2026 року о 06 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий згідно ухвали слідчого судді від 28 січня 2026 року про затримання підозрюваного з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додатки до нього були вручені ОСОБА_4 і його захиснику 31 березня 2026 року.

У той же день, 31 березня 2026 року постановою слідчого було відновлено досудове розслідування по даному кримінальному провадженню.

У клопотанні вказано, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, підтверджується зібраними з дотриманням вимог КПК України доказами, а саме:повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування; протоколами допитів свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий також вказує у клопотанні, що відповідно до положень п. 4) ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1), 3), 4), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до дванадцяти років. У зв`язку з чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

Таким чином, ОСОБА_4 під час дії на території України воєнного стану, з метою створення перешкод органу досудового розслідування, може виїхати за межі території України, у зв`язку з цим, у правоохоронних органів фактично не буде можливості затримати підозрюваного та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.

Отже, існує ризик того, що ОСОБА_4 у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Також слід зазначити, що у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, продовжуючи проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , може самостійно або через інших осіб перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх знайомих по службі тощо;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі, маючи при цьому певну підтримку серед інших військовослужбовців, може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний, перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, у вчиненні якого підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;

-вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 в період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення), зокрема не повернувся після звільнення, яке йому було надане для проходу до лікаря травматолога до військової частини НОМЕР_2 , обов`язки військової служби не виконував, до військової частини безпідставно не прибував, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

У клопотанні також вказано, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

Так, неможливість обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки або домашнього арешту, передбачених п.п. 1), 2), 4) ч. 1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Щодо застосування запобіжних заходів у вигляді особистої поруки або домашнього арешту, то на час звернення із клопотанням до слідчого судді до слідчого не надходило відповідних заява або клопотань від підозрюваного, його захисника, поручителів.

Крім того, слідчим звернуто увагу на те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 є неможливим, оскільки даний запобіжний захід в умовах воєнного стану позбавляє військовослужбовця можливості виконувати свій конституційний обов`язок, що не кореспондується із статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, в свою чергу обрання відносно підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, створить передумови для переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду.

Підсумовуючи, слідчий приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , з метою уникнення ризиків, передбачених п.п. 1), 3), 4), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, та створення необхідних умов для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні, необхідно обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні внесене клопотання підтримав за викладеними вище мотивами та обґрунтуванням, просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 і його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і просять обрати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації підозрюваного.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, прийшов до наступного.

У провадженні слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 62024080100003849, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України (а.с.11).

Відповідно до протоколу затримання особи, яка розшукувалась за підозрою у вчиненні злочину, 31 березня 2026 року о 06 годині 30 хвилин було затримано ОСОБА_4 у місті Гусятин Чортківського району Тернопільської області.

В той же день, 31 березня 2026 року ОСОБА_4 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

В обґрунтування клопотання, на підтвердження наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчим зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів проти встановленого порядку несення військової служби.

Слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_6 від 14 січня 2026 року підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошено у розшук. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024080100003849, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2024 року, зупинено (а.с.147-150).

Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 28 січня 2026 року (справа № 331/712/26, провадження № 1-кс/331/177/2026), клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 62024080100003849, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, задоволено та надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою його приводу до суду для у часті в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 62024080100003849, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України (а.с.152-153).

31 березня 2026 року о 06 годині 30 хвилин підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий згідно ухвали слідчого судді від 28 січня 2026 року про затримання підозрюваного з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Постановою слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_8 від 31 березня 2026 досудове розслідування по кримінальному провадженню № 62024080100003849, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2024 року, відновлено.

Із змісту листа слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_8 № 25п/42/-04-2026 від 31.03.2026 року вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя про дозвіл на затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 62024080100003849 від 01.05.2024 року, 31 березня 2026 року о 08 годині 00 хвилин працівниками сектору кримінальної поліції Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області затримано підозрюваного ОСОБА_4 , про що складено відповідний протокол.

Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За правилами частини 1 статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію обвинуваченого;

7) майновий стан обвинуваченого;

8) наявність судимостей у обвинуваченого;

9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Із змісту вищенаведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

В силу статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та долученими слідчим до клопотання, підтверджується на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, а також те, що ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування.

Слідчий суддя приймає до уваги, що по даному кримінальному провадженню ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, що дає підстави слідчому судді вважати, що залишаючись на волі, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування або суду з метою уникнення можливого покарання. Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, стороною обвинувачення підтверджений ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі, підозрюваний може самостійно або через інших осіб перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань у ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Наявні також вагомі підстави вважати, що у разі перебування на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а отже застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризиків, передбачених п.п. 1), 3), 4), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, встановлено, що після скоєння кримінального правопорушення підозрюваний ОСОБА_4 до правоохоронних органів з дійовим каяттям не звернувся, зник, тривалий час перебував у розшуку.

З огляду на викладене, при розгляді даного клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що заявлені ризики є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає достатніх підстав для застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні запобігти вказаним ризикам, а також забезпеченню виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, визначаючи тримання під вартою в цьому випадку виправданим за наявності конкретного суспільного інтересу у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування підозрюваного від слідства та суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення інших кримінальних правопорушень, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до свободи особистості.

Враховуючи вимоги частини 3 статті 219 КПК України, відповідно до якої досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а також приймаючи до уваги положення частини 5 статті 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування, а саме до 06 години 30 хвилин 22 квітня 2026 року.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.

З огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 107, 177, 178, 183, 184, 191, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , за матеріалами кримінального провадження № 62024080100003849, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,встановити терміном на 23 (двадцять три) дні, у межах строку досудового розслідування, який обчислювати з 31 березня 2026 року з 06 години 30 хвилин, з часу фактичного затримання підозрюваного ОСОБА_4 .

Термін дії ухвали закінчується 22 квітня 2026 року о 06 годині 30 хвилин.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому та прокурору.

Повний текст ухвали проголошено 01 квітня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1