Ухвала суду № 135729789, 16.04.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/8207/25

провадження №: 1-кп/398/297/26

УХВАЛА

Іменем України

"16" квітня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 в режимі відеоконференції,

обвинуваченого ОСОБА_4 в режимі відеоконференції з ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор",

захисника - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді римання під вартою у кримінальному провадженні № 12025121060000452 від 13.03.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новий Стародуб Олександрійського району Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , перебував на посаді оператора-кулеметника, 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецького роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні "сержант", засуджений вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.11.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025121060000452 від 13.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовано тим, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені у ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений та захисник заперечили проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, оскільки ризиків, про які зазначає прокурор, немає. Також ОСОБА_4 повідомив. що у серпні 2023 року отримав поранення під час проходження військової служби, був демобілізований, проходив лікування в Центральній міській лікарні м. Олександрії, наразі під час перебування в Кропивницькому СІЗО під вартою його стан погіршився, обстеження та лікування йому не забезпечено, надаються лише знеболювальні препарати.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Ухвалою суду від 17.02.2026 обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 17.04.2026 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати.

При обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд врахував особу обвинуваченого, його характеризуючі дані, відсутність стійких соціальних зв`язків, обставини і характер інкримінованих кримінальних правопорушень. Так, ОСОБА_4 офіційно не працює та не має офіційних коштів для існування, не має стійких (міцних) соціальних зв`язків та осіб, які б могли забезпечити належний за ним контроль за його поведінкою та забезпечили виконання ним процесуальних обов`язків у статусі обвинуваченого.

Встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Так, усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик того, що обвинувачений буде переховуватися від суду та без перешкод залишить своє місце проживання, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, а також може вчинити нове кримінальне правопорушення. Крім того отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений володітиме інформацією стосовно характеризуючих, у тому числі біографічних даних свідків, потерпілих, які надали органу досудового розслідування показання, які доводять його причетність до скоєння кримінального правопорушення. Вказані відомості можуть надати останньому можливість здійснити незаконний фізичний, психологічний тиск на цих осіб з метою ухилення від можливого покарання чи спотворення об`єктивної картини скоєння інкримінованого кримінального правопорушення. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 має судимість за вчинення кримінального правопорушення проти власності, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Суду не надано доказів того, що підстави та ризики, якими обґрунтовувалось обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження перестали існувати. Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою закінчується 17.04.2026 та до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене з об`єктивних причин, суд вважає за доцільне продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на один місяць.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, та таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, не пов`язаного із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Отже, відсутні випадки, передбачені ч. 4 ст. 183 КК України, за наявності яких суд має право не визначати розмір застави, а відтак у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з обранням підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначення застави є обов`язковим.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визначити заставу, яка становить 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою для забезпечення належної поведінки обвинуваченого, та зумовлена ступенем довіри до нього, при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини кримінального провадження, тяжкість та кількість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, правильним буде визначити обвинуваченому саме такий розмір застави, як того вимагають положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Одночасно суд наголошує, що згідно зі ст. 21 Закону України «Про попереднє ув`язнення» адміністрація місць попереднього ув`язнення зобов`язана, зокрема, створити особам, взятим під варту, необхідне медичне обслуговування.

Відповідно до п. 2.3 Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерством охорони здоров`я України № 239/5/104 від 10.02.2012, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється уразі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. Підчас медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров`я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Згідно з розділом Х Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув`язненим і засудженим, яка включає консультацію медичного працівника, діагностику і лікування захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув`язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги. Основними завданнями медичної частини є зокрема надання екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги та організація надання вторинної медичної допомоги; організація і проведення медичних оглядів, обстежень, здійснення диспансерного нагляду та ін.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне зобов`язати філію ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Черкаській та Кіровоградській областях надати суду інформацію щодо можливості надання ОСОБА_4 , з урахуванням наявних у нього захворювань та поранення, належної медичної допомоги (наявність медичних препаратів та медичного обладнання) в умовах Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».

Керуючись ст. ст. 31, 35, 177, 178, 182, 183, 194, 197, 331, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 30 (тридцять) днів, тобто з 16 квітня 2026 року до 15 травня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави в розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.

Застава може бути внесена обвинуваченим або заставодавцем за наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Кіровоградській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі.

У разі внесення застави, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та покласти на нього наступні обов`язки: прибувати за викликом до слідчого та/або прокурора, та/або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого та/або прокурора, та/або суду; повідомляти слідчого та/або прокурора, та/або суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні, крім участі у процесуальних діях; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити протягом двох місяців з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що за умови сплати застави та відповідно до ч. ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали в частині продовження запобіжного заходу визначити до 15.05.2026 включно.

Зобов`язати філію ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Черкаській та Кіровоградській областях надати суду інформацію щодо можливості надання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням наявних у нього захворювань та поранення, належної медичної допомоги (наявність медичних препаратів та медичного обладнання) в умовах Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» в строк до 01.05.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_6