Вирок № 135727143, 16.04.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН справи: 336/5345/25

Номер провадження: 1-кп/336/607/2026

ВИРОК

іменем України

16 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025080000000733 від 19 травня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в Республіці Узбекистан, кримський татарин, громадянин України, який має середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який не є особою щодо якої згідно ст. 480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 111 КК України, -

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

встановив:

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі - рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів збройних сил (далі - зс) рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.

24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторгнись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі значної частини Василівського та Пологівського районів Запорізької області.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та на теперішній час діє до 7 серпня 2025 року.

Так, у третій декаді липня 2024 року (точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені) громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на тимчасово окупованій представниками збройних сил держави-агресора російської федерації (далі зс держави-агресора рф) території м. Сімферополь АР Крим, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, добровільно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, шляхом підписання контракту з міністерством оборони рф про проходження військової служби в збройних силах російської федерації, та подальшого вступу до лав 291-го гвардійською мотострілецького орденів ОСОБА_8 і ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч № НОМЕР_1 ).

У подальшому, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем армії рф, був передислокований до тимчасово окупованої зс держави-агресора рф території у м. Феодосія АР Крим, де займався військовою та вогневою підготовкою. При цьому, був забезпечений камуфльованою формою одягу, вогнепальною зброєю, бойовими припасами до неї, а також засобами індивідуального захисту.

На початку серпня 2024 року (точний час органом досудового розслідування не встановлений) ОСОБА_5 , будучи на посаді стрільця, у складі 291-го гвардійського мотострілецького орденів ОСОБА_8 і ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч № НОМЕР_1 ) був передислокований до так званої «зони проведення спеціальної військової операції», а фактично на територію суверенної держави Україна до тимчасово окупованих територій Запорізької області, де не лише продовжив займатися тактичною, військово-медичною, вогневою підготовкою, а й приймав безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів Збройних сил України.

У першій декаді травня 2025 року (точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_5 , будучи громадянином України, діючи умисно, в період збройного конфлікту, в умовах оголошеного на території України воєнного стану, перебуваючи у складі збройних сил рф та приймаючи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога - російської федерації, на виконання наказу командування з числа військовослужбовців збройних сил рф разом з іншими військовослужбовцями з його військової частини, перебуваючи неподалік с. Копані Оріхівської міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, здійснюючи наступ з метою захоплення територій Запорізької області, озброєний належним йому автоматом та боєприпасами до нього, приймав безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів сил оборони України. В результаті яких, 13.05.2025 поблизу с. Копані Оріхівської міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, підрозділ зс рф у складі якого ОСОБА_5 приймав участь у бойових діях зазнав втрат в особовому складі, а він був виявлений військовослужбовцями Збройних Сил України, взятий в полон.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Судовий розгляд вказаного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 у спеціальному судовому провадженні на підставі ухвали суду від 26 лютого 2026 року, постановленої з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, обізнаний про розпочате щодо нього кримінальне провадження.

09 червня 2025 року прокурор направив до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 22025080000000733 від 19 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 КК України.

Ухвалою від 09 червня 2025 року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 28 липня 2025 року призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за № 22025080000000733 від 19 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 КК України.

06 серпня 2025 року в судовому засіданні з`ясовано позицію обвинуваченого, який вину визнав, однак відмовився давати показання. Судом визначено обсяг та порядок дослідження доказів.

Згідно відповіді об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України від 26.11.2025 ОСОБА_5 14.08.2025 переданий представникам держави-агресора як військовополонений.

Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду задоволено, постановлено кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025080000000733 від 19 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 111 КК України, здійснювати за відсутності обвинуваченого (in absentia) в порядку спеціального судового провадження.

Судом при проведенні спеціального судового провадження були виконані вимоги, передбачені ст. 297-5, 323 КПК України. Так, обвинувачений ОСОБА_5 викликався до суду шляхом публікації судових повісток про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Голос України», також повідомлення про дату, час та місце розгляду провадження розміщувались на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 , на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 та вручались його захиснику - адвокату ОСОБА_7 .

В призначені судові засідання обвинувачений ОСОБА_5 не з`явився, не повідомив суд про поважність причин свого неприбуття, і від нього не надійшло заяв або клопотань про неможливість прийняття участі в судовому засіданні або відкладення судового розгляду.

Захист обвинуваченого за призначенням здійснював фахівець в галузі права - адвокат ОСОБА_7 , який брав участь у судовому розгляді.

В судових дебатах захисник - адвокат ОСОБА_7 зазначив, що під час досудового розслідування та в суді під час з`ясування позиції обвинуваченого, останній вину визнавав, не оспорював обставини військової служби, обставини за яких потрапив в полон, однак йому не зрозуміло чому він громадянин України. Захисник вважає, що з урахуванням доповіді уповноваженого з прав людини щодо ситуації в Криму, в якій зокрема йдеться про незаконну примусову мобілізацію чоловіків, ОСОБА_5 примусово уклав контракт, а тому просив застосувати положення ст. 69 КК України.

Свідок ОСОБА_9 допитаний в судовому засіданні показав, що після відбування покарання у ІНФОРМАЦІЯ_6 , він 05.02.2024 підписав контракт з мо рф, 15 або 16.02.2024 року, їх привезли на територію України, де вони знаходилися в лісовій зоні Луганської області, там проводився відбір до різних підрозділів. Його та ще 5-ох військовослужбовців зс рф направили до м. Ясинувата Донецької області.

В подальшому приблизно в березні 2024 року, їх перевезли на територію Запорізької області, де його розподілили у в\ч НОМЕР_1 , 1-го відділення 4-го взводу 2-ї штурмової роти НОМЕР_2 мотострілецького батальйону 291-го МСП, там він познайомився з ОСОБА_5 із позивним « ОСОБА_10 », який є громадянином України та проживав у Криму, звідки й пішов воювати після підписання контракту з мо рф, він з ним та іншими військовослужбовцями зс рф разом виконували бойові завдання щодо захоплення території України. ОСОБА_5 проявляв себе дуже активно, був нагороджений нагородою «чорний хрест штурмовика», багато разів був на штурмах позицій і брав у полон солдатів ЗСУ, на одному з таких штурмів ОСОБА_5 із позивним « ОСОБА_10 » розстріляв поранених солдатів ВСУ, це він знімав на свій мобільний телефон, в подальшому показував відео і розповідав про обставини товаришам по службі.

Вранці, 13.05.2025 року, при виконанні чергового бойового завдання, його та ще двох військовослужбовців ЗС РФ, а саме ОСОБА_5 , з позивним « ОСОБА_10 » та ОСОБА_11 з позивним « ОСОБА_12 » взяли в полон військовослужбовці ЗСУ.

Свідок ОСОБА_13 показав, що ОСОБА_5 за національністю татарин, уродженець Криму, громадянин України. Він з ним познайомився в кінці липня 2025 року. У Феодосії ОСОБА_5 був в іншій роті. Після того як їх розподіляли на полігон, до ОСОБА_14 привезли в третій взвод, а він був у другому зводі.

Завдань у них спільних не було. Він був то в одному зводі, то в іншому, перекидали час від часу. ОСОБА_5 добровільно підписав контракт з мо рф.

ОСОБА_5 був командиром його групи, який штурмував бліндаж поряд із ОСОБА_15 . Він бачив відео, яке ОСОБА_5 йому показував, скидав у телеграм, як звіт для відрядження, що вони штурмували бліндажі. Там відео від першої особи, він представляється: ОСОБА_16 , я штурмував бліндаж, захопив полоненого. Йому вручили нагороду «штурмовий хрест».

Вранці, 13.05.2025 року, при виконанні бойового завдання, його та ще двох військовослужбовців зс рф, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_9 взяли в полон військовослужбовці ЗСУ.

Крім того, провина ОСОБА_5 у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.111 КК України підтверджується наступними доказами:

Відповідно до протоколу огляду від 05 червня 2025 року слідчий за участю ОСОБА_5 та його захисника оглянув копію паспорта громадянина України, який виданий на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_3 , виданий Суворовським РВ у м. Херсоні УДМС України в Херсонській області, на 4 арк. Після ознайомлення із вказаною фотокопією документа підозрюваний ОСОБА_5 зазначив, що це дійсно його паспорт громадянина України, який зараз знаходиться у його матері в АДРЕСА_2 . Вказаний протокол ОСОБА_5 та його захисник підписали без будь-яких зауважень.

Копію паспорта громадянина України, який виданий на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_3 , визнано речовим доказом, що підтверджується постановою слідчого від 05 червня 2025 року.

Відповідно до протоколу огляду від 03 червня 2025 року слідчий за участю спеціаліста ОСОБА_17 оглянув інформацію, яка розміщена у мережі Інтернет, що стосується дійсності громадянства України у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановив відсутність відомостей щодо визнання недійсності документа паспорта громадянина України ОСОБА_5 . Тож, паспорт громадянина України ОСОБА_5 є дійсним, припинення громадянства у вигляді його втрати або виходу із громадянства ОСОБА_5 відсутнє. Зауважень та доповнень від спеціаліста не надходило, матеріальний носій інформації, диск DVD-R є додатком до протоколу.

Згідно з протоколом огляду від 05 червня 2025 року слідчий в присутності ОСОБА_5 та його захисника оглянув інформацію, яка розміщена у Всесвітній мережі Інтернет, з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 провели дерзкую операцию, разгромили вражеский опорник и захватили языка.».

В ході проведення огляду виявлено інформацію з наступним тектом: «В туманную предрассветную рань на задачу выдвинулась четвёрка. Все добровольцы из разных уголков России-матушки: Волгограда, Москвы, Крыма. Старший группы сержант с позывным «Мурик». « ІНФОРМАЦІЯ_8 . Наверное, это была самая сложная задача из всех, в которых мне довелось участвовать. Я чувствовал ответственность за своих парней, за их жизнь, за их семьи», вспоминает « ІНФОРМАЦІЯ_9 ».

ОСОБА_5 зазначив, що йому відомі факти та обставини зазначені в тексті, так як особа з позивним « ОСОБА_10 » є він сам, в даних подіях він особисто приймав участь, також ОСОБА_5 зазначив що на фото серед чотирьох осіб він зображений зліва.

Вказаний протокол ОСОБА_5 та його захисник підписали без будь-яких зауважень.

Відповідно до протоколу огляду від 03 червня 2025 року слідчий за участю спеціаліста ОСОБА_17 оглянув інформацію, яка розміщена у мережі Інтернет, із заголовком заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_10 » за електронною адресою посилання « ІНФОРМАЦІЯ_11 », на якій опубліковано відомості про роки на службі бригади, приналежність, Війни/битви, структура, озброєння тощо.

Далі було здійснено огляд зазначеної статті на вищезазначеній сторінці, під час чого зафіксовано її зміст на наступних скріншотах.

З метою збереження отриманих даних та недопущення видалення інформації з мережі Інтернет, було здійснено копіювання посилання на вказану публікацію та в подальшому її відкриття у браузері « ІНФОРМАЦІЯ_12 », за допомогою вбудованої функції якого було здійснено повне збереження Web-сторінки на диску комп`ютера у папці з назвою: «огляд від 15.08.2023».

Після збереження у вказаній папці утворений файл з назвою: «291-й гвардейский мотострелковый полк - Википедия_files», з розширенням «.HTML» та розміром НОМЕР_4 (630 784 байтів), а також утворена папка з назвою « НОМЕР_5 гвардейский мотострелковый полк - Википедия_files», в якій містяться 17 файлів, які мають відповідні назви та розширення.

Після проведення огляду вище зазначену папку з назвою «Огляд 810 бригада» та все розташоване в ній, а саме: - файл з назвою: « НОМЕР_5 гвардейский мотострелковый полк - Википедия_files», з розширенням «HTML»; - папку з назвою «291-й гвардейский мотострелковый полк - Википедия_files», в якій містяться 17 файлів, за допомогою комп`ютера записані на матеріальний носій інформації - диск DVD-R, який, відповідно до ст.105 КПК України долучено до даного протоколу як невід`ємний додаток (Додаток № 1). На диску зроблено пояснювальний напис «Додаток № 1 до протоколу огляду від 03.06.2025».

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28 травня 2025 року з додатками, слідчий, за участю свідка ОСОБА_18 , який впізнав особу на фото № 1, ОСОБА_5 з позивним « ОСОБА_19 », який є громадянином України та мешканцем АР Крим, який підписав контракт та пішов воювати на боці зс рф, дану особу він та його товариш по військовій службі захопили в полон, при спробі штурму їх позицій та ЛБЗ.

ОСОБА_5 він впізнав за загальними рисами обличчя, оскільки бачив його особисто.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28 травня 2025 року з додатками, слідчий, за участю свідка ОСОБА_20 , який впізнав особу на фото № 2, кримчанина ОСОБА_5 , який є громадянином України, якого він зі своїми побратимами 13 травня 2025 року захопив в полон.

ОСОБА_5 він впізнав за загальними рисами обличчя, оскільки бачив його особисто.

Згідно з протоколом огляду від 05 червня 2025 року слідчий в присутності ОСОБА_5 та його захисника встановив, що об`єктом огляду є виявлення позицій, щодо взяття громадянина України ОСОБА_5 в полон військовослужбовцями ЗСУ.

ОСОБА_5 на карті відмітив приблизне місце, де 13.05.2025 був взятий в полон військовослужбовцями Збройних сил України.

Вказаний протокол ОСОБА_5 та його захисник підписали без будь-яких зауважень.

Відповідно до ухвали слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2025 року, ЄУН 331/2923/25, пр. 1-кс/331/1004/2025, надано слідчим групи слідчих слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 . ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 дозвіл на тимчасовий доступ до мобільних телефонів «Rеdmі 12» з ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , із сім-картою мобільного оператора РФ із номером: НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_13 та мобільного телефону «Rеdmі 9А» з ІМЕІ 1: НОМЕР_9 , ІМЕІ 2: НОМЕР_10 , із сім-картою мобільного оператора РФ із номером: НОМЕР_11 , що належить ОСОБА_9 , які перебувають у володінні НОМЕР_12 ОМБр ЗС України (в/ч НОМЕР_13 , код ЄДРПОУ НОМЕР_14 ) та містять листування вказаних осіб з громадянином України ОСОБА_5 , з можливістю їх вилучення.

Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 24 травня 2025 року вилучено: телефон «Rеdmі 12» з ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , із сім-картою мобільного оператора РФ із номером: НОМЕР_8 , та телефон «Rеdmі 9А» з ІМЕІ 1: НОМЕР_9 , ІМЕІ 2: НОМЕР_10 , із сім-картою мобільного оператора РФ із номером: НОМЕР_11 .

Відповідно до протоколу огляду від 03 червня 2025 року слідчий за участю спеціаліста ОСОБА_17 оглянув мобільний телефон «Rеdmі 12» з ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , із сім-картою мобільного оператора РФ із номером: НОМЕР_8 , який належить та яким особисто користується ОСОБА_13 .

Під час огляду, вказаного мобільного пристрою, встановлено, що на вказаному телефонному пристрої в програмі миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» зафіксовано листування із абонентом якого можна ідентифікувати як « ОСОБА_19 » з прихованим номером мобільного телефону, ідентифікатор Telegram: НОМЕР_15 , яке починається з 13.12.2024 та закінчується 16.03.2025.

В телефоні містяться фото ОСОБА_5 у військовій формі зс рф та нагородами.

З метою подальшого ефективного огляду з використанням програмного забезпечення « ІНФОРМАЦІЯ_13 » було зроблено експорт вказано чату, який є додатком № 1 до вказаного протоколу та збережений на флеш накопичувач в папку із назвою «Додаток № 1».

Вищевказане листування додано до огляду як «Додаток № 1» в електронному та паперовому вигляді на 19 арк.

Також, в ході проведення огляду, вказаного мобільного пристрою, встановлено наступне, а саме, те, що на вказаному телефонному пристрої в програмі миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» зафіксовано листування із абонентом якого можна ідентифікувати як « ОСОБА_34 » з номером мобільного телефону: НОМЕР_16 , ідентифікатор Telegram: НОМЕР_15 , яке починається з 23.01.2025 та закінчується 25.04.2025.

В телефоні міститься переписка та стаття «Штурмовики мотострелкового полка 58-й армии провели дерзкую операцию, разгромили вражеский опорник и захватили языка.» і міститься фото на якому зображено, зокрема і ОСОБА_5 у військовій формі зі зброєю.

З метою подальшого ефективного огляду з використанням програмного забезпечення « ІНФОРМАЦІЯ_13 » було зроблено експорт вказано чату, який є додатком № 2 до вказаного протоколу та збережений на флеш накопичувач в папку із назвою «Додаток № 2».

Вищевказане листування додано до огляду як «Додаток № 2» в електронному та паперовому вигляді на 158 арк.

Після проведення огляду, об`єкт, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi», модель: Redmi 12, серійний номер: НОМЕР_17 , IMEI-код1: НОМЕР_6 , IMEI-код2: НОМЕР_7 , із наявною сім-карткою оператора мобільного зв`язку з номером НОМЕР_8 , який належить та яким особисто користується військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який вилучено 24.05.2025 під час проведення тимчасового доступу, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_35 від 23 травня 2025 року (справа № 331/2923/25, провадження № 1-кс/331/1004/2025), упаковано в поліетиленовий пакет, який скріплено биркою із опечатано підписом слідчого та засвідчено відтиском гербової печатки: «Управління Служби безпеки України в Запорізькій обл.», пакет опечатаний способом, що унеможливлює вільний доступ до вмісту вказаного пакету та забезпечує його схоронність.

До протоколу огляду додана карта пам`яті марки «mibrand», об`ємом: 16 GB, на яку записано файли описані у вказаному протоколі та які ідентифіковано як: Додаток № 1 які були збережені та систематизовані за допомогою апаратно-програмного комплексу для зчитування інформації з мобільних пристроїв UFED Touch та відповідного програмного «OxyViewer», яку упаковано в паперовий конверт.

Мобільний телефон «Rеdmі 12» з ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , із сім-картою мобільного оператора РФ із номером: НОМЕР_8 , та мобільний телефон «Rеdmі 9А» з ІМЕІ 1: НОМЕР_9 , ІМЕІ 2: НОМЕР_10 , із сім-картою мобільного оператора РФ із номером: НОМЕР_11 , визнано речовими доказами, що підтверджується постановою слідчого від 04 червня 2025 року.

Так, з досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що у третій декаді липня 2024 року громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на тимчасово окупованій представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації (далі зф держави-агресора рф) території м. Сімферополь АР Крим, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, добровільно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, шляхом підписання контракту з міністерством оборони рф про проходження військової служби в збройних силах російської федерації, та подальшого вступу до лав 291-го гвардійського мотострілецького орденів ОСОБА_8 і ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч № НОМЕР_1 ).

У подальшому, на початку серпня 2024 року ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем зс держави-агресора рф був передислокований до так званої «зони проведення спеціальної військової операції», а фактично на територію суверенної держави Україна до тимчасово окупованих територій Запорізької області, де приймав безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів Збройних сил України, під час яких, 13.05.2025 і був взятий у полон поблизу с. Копані Оріхівської міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області.

До такого висновку суд дійшов аналізуючи показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , допитаних в судовому засіданні, протоколи слідчих дій, а також протоколи огляду інформації у формі текстів та відео файлів, розміщеної у Всесвітній мережі Інтернет.

Показання свідків є правдивими, логічними та послідовними, які узгоджується з письмовими доказами наявними у справі.

Так, судом встановлено, що докази, досліджені в ході судового розгляду є належними, допустимими і достовірними та вказують на їх відповідність критерію достатності для обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_5 та наявності в його діях складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом заходи для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Про час та дату всіх судових засідань ОСОБА_5 повідомлявся у передбачений законом спосіб як через публікацію виклику в газеті « ІНФОРМАЦІЯ_15 », так і на офіційному веб-сайті судової влади України, також судові повістки вручались безпосередньо його захиснику.

Таким чином, аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена в ході судового розгляду, а його умисні дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 111 КК України як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до статті 1 КК України кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 12 КК України злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 є особливо тяжким злочином.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, передбачені ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому, колегія суддів керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 не має судимості і раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався, проходить військову службу в збройних силах рф, прокурор просив призначити мінімальне покарання передбачене санкцією статті, захисник при призначенні покарання застосувати положення ст. 69 КК України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, беручи до уваги, обставини скоєного ОСОБА_5 злочину, який ним був вчинений в період дії в Україні воєнного стану, колегія суддів дійшла до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та з цих підстав вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його діяння у вигляді позбавлення волі на певний строк, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи особу винного, обставини вчиненого та вимоги чинного законодавства, підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд не вбачає.

Посилання захисника на доповідь уповноваженого з прав людини щодо ситуації в Криму, в якій зокрема йдеться про незаконну примусову мобілізацію чоловіків, для застосування ст. 69 КК України, колегія суддів відхиляє, оскільки на свідомий і добровільний характер дій щодо переходу на бік ворога в період збройного конфлікту вчинене в умовах воєнного стану громадянином України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України вказує сам характер таких дій, їх послідовність, тривалість в часі та динаміка розвитку. Обвинувачений ОСОБА_5 активно виконував обов`язки військової служби, хизувався своїми успіхами та нагородами, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_36 , ОСОБА_9 , матеріалами справи та речовими доказами.

Сторона захисту не надала належним і допустимих доказів, що ОСОБА_5 під примусом уклав контракт з мо рф. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_37 та ОСОБА_9 вказали, що ОСОБА_5 добровільно уклав контракт з мо рф, розповідав їм про свої успіхи на військовій службі та показував публікації та нагороди.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи захисника про те, що ОСОБА_5 міг діяти недобровільно, або під примусом з боку представників окупаційної влади. Крім того, ці доводи спростовуються і показаннями допитаних в судовому засіданні свідків.

Зазначене є свідченням невимушеності його поведінки, відсутності будь-якого примусу щодо нього, а відтак, і цілковитої добровільності його дій.

Стороною захисту не надано відомостей про те, що ОСОБА_5 будь-яким чином повідомляв компетентним органам України про здійснення на нього тиску з боку представників окупаційної влади тощо.

Так, судом встановлено, що докази, досліджені в ході судового розгляду є належними, допустимими і достовірними та вказують на їх відповідність критерію достатності для обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_5 та наявності в його діях складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 392, 395, 532, 615 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього, належному йому на праві власності, майна.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, після набрання вироком законної сили.

Речові докази:

- копію паспорта громадянина України, який виданий на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_3 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

- мобільний телефон «Rеdmі 12» з ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , із сім-картою мобільного оператора РФ із номером: НОМЕР_8 , та мобільний телефон «Rеdmі 9А» з ІМЕІ 1: НОМЕР_9 , ІМЕІ 2: НОМЕР_10 , із сім-картою мобільного оператора РФ із номером: НОМЕР_11 , - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити захиснику обвинуваченого та прокурору.

Інформацію про прийняте судом рішення відносно обвинуваченого ОСОБА_5 опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, подавши відповідну заяву.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3