Рішення № 135726777, 10.04.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/361/26

Єдиний унікальний № 748/3750/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючої судді Майбороди С.М.,

за участю секретаря судового засідання Пасько К.П.,

представника позивача адвоката Черненок Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Киселівської територіальної громади в особі Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2025, представник позивача адвокат Черненок Г.І., звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом, в якому просив визначити позивачу додатковий строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , мотивуючи свій позов тим, що після смерті спадкодавця відкрилась спадщина за законом. Позивач у встановлений законом шестимісячний строк не звернулась до нотаріальної контори, оскільки помилково вважала, що строки для подання заяви про прийняття спадщини продовжені через введення воєнного стану.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2025 року провадження у справі відкрито.

04 лютого 2026 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Чернігівську міську раду.

18 лютого 2026 року Чернігівська міська рада надали відзив на позов, в якому просили відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи на відсутність поважних причин пропуску строку позовної давності та наявність спадкового майна, а саме частини квартири по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ухвали від 03.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, вказані в позовній заяві.

Відповідач Киселівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області не забезпечили явку свого представника в судове засідання, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача - Чернігівської міської ради надали заяву про розгляд справи без її участі, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, з урахуванням наданого відзиву на позов.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у справі судом встановлено наступне.

Як вбачається з наданої копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 09.04.2025 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіональної управління Міністерства юстиції складено актовий запис № 1091 (а.с. 6 зворот).

Після її смерті відкрилась спадщина.

Відповідно до довідки № 15514 від 18.12.2025 року ОСОБА_2 була зареєстрована одна за адресою : АДРЕСА_1 , знята з реєстрації 09.01.2025 у зв`язку зі смертю (а.с.19).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем на майно померлої за законом, оскільки є дочкою померлої, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Згідно повідомлення Чернігівської районної державної нотаріальної контори, спадкова справа після померлої ОСОБА_2 не відкривалась. ( а.с.37)

Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Морозовою О.В. 10.11.2025 роз`яснено позивачу, що нею пропущено строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.8).

До спадкового майна після померлої ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,05 га, що розташована в СТ «Березань» Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, наданої для садівництва. ( а.с.7)

Позивачем при зверненні до суду не було порушено правил підсудності, оскільки остання звернулась за місцем знаходження земельної ділянки.

Крім земельної ділянки спадкодавцю ОСОБА_2 належить частина у праві власності на однокімнатну квартиру, що розташована в АДРЕСА_1 . Інша частина квартири належить ОСОБА_3 . ( а.с. 51-52)

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Тобто, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Верховний Суд у постановах від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18, від 17.10.2018 у справі № 681/203/17-ц висловив відповідну правову позицію, що такі обставини, зокрема, як незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (менше двох місяців), є достатніми правовими підставами для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

В даному випадку ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , шестимісячний строк на прийняття спадщини закінчився 09 жовтня 2025 року. В свою чергу позивач звернулась до нотаріальної контори у листопаді 2025 року та отримала відповідь 10.11.2025. Отже проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є незначним та становить майже один місяць, що з урахуванням правової позиції Верховного Суду є достатньою правовою підставою для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини.

Слід також звернути увагу, що 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», яка постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 06 березня 2022 року доповнена пунктом 3, яким встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Постановою Кабінету Міністрів України № 719 від 24 червня 2022 року редакцію пункту 3 постанови КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року змінено та викладено в наступній редакції: «Перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року № 676/47/21 дійшов висновку, що пункт 3 постанови КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 469 від 09 травня 2023 року пункт 3 виключено із постанови КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року.

Ця норма ускладнила обчислення строку для прийняття спадщини не тільки для пересічних громадян України, а й для правників, оскільки певний час ще допускались неоднозначні трактування цього положення, внаслідок чого існувало певне нерозуміння порядку та строків прийняття спадщини, зокрема і з боку нотаріусів, які надавали консультації спадкоємцям.

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування, якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (п. 68 рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03; п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України», заяви № 68385/10 та № 71378/10).

З цього приводу у п. 103 рішення ЄСПЛ у справі «Saghinadze and Others v. Georgia» (заява № 18768/05) зазначено, що для того, щоб «очікування» було «законним», воно повинне бути більш конкретним, ніж звичайна надія і бути заснованим на нормі права або правовому акті (див. також п. 39 рішення у справі «Ceni v. Italy», заява № 25376/06)

У рішенні у справі «Kopeckэ v. Slovakia» (заява № 44912/98, п. 52) ЄСПЛ узагальнив висновок про належне правове підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування у наступний спосіб: якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. також рішення у справах: «Vilho Eskelinen and Others v. Finland», п. 94, заява № 63235/00; «Haupt v. Austria», п. 47, заява № 9816/82; «Radomilja and Others v. Croatia», п. 142, заява № 25376/06; «Draon 153 v. France», п. 65, заяви № 1513/03, № 11810/03 та ін.).

Правова позиція ЄСПЛ щодо наявності достатнього правового підґрунтя для виникнення в особи легітимних очікувань неодноразово була застосована у національній судовій практиці. У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 910/378/19 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що особа, яка має майновий інтерес, може розглядатись як така, що має легітимне очікування успішної реалізації її права вимоги у сенсі статті 1 Першого протоколу до Конвенції, коли для цього інтересу є достатні підстави у національному законодавстві.

У національному законодавстві принцип легітимних очікувань знайшов своє безпосереднє закріплення, зокрема, у статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України щодо захисту права власності.

Принцип «пропорційності» пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.

Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Оцінивши доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 з позиції дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів, враховуючи загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, взявши до уваги незначний проміжок часу між закінченням строку прийняття спадщини та зверненням ОСОБА_1 до нотаріуса (один місяць), реєстрації за спадкоємцем частини однокімнатної квартири, про яку вказує відповідач Чернігівська міська рада, наявність протягом певного часу в умовах воєнного стану невизначеності щодо строків звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, суд доходить висновку, що встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропустила з поважних причин, а тому заявлені вимоги слід задовольнити і визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , тривалістю 2 (два) місяці, початок якого відраховувати з дня набрання судовим рішенням законної сили.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задовленню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Киселівської територіальної громади в особі Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, як за спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 , терміном два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 16 квітня 2026 року

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Киселівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412018, адреса : вул. Молодіжна, 10, с. Киселівка Чернігівського району Чернігівської області.

Відповідач: Чернігівська міська рада , код ЄДРПОУ 34339125, адреса: м.Чернігів, вул.Магістрацька,7.

Суддя С. М. Майборода