Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 581/138/26
Провадження № 2/581/173/26
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
16 квітня 2026 року селище Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
в с т а н о в и в:
Сутність заявлених до суду вимог
У березня 2026 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, у якому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованість у розмірі 19619 грн 28 коп. за кредитним договором №71362929 від 23 серпня 2025 року разом із судовим збором та витратами на професійну правничу допомогу. Позов мотивувався тим, що 23 серпня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №71362929, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). За умовами договору позикодавець зобов`язувався надати позичальнику кредит в розмірі 6000 грн строком на 27 днів (з 23 серпня 2025 року по 18 вересня 2025 року) із процентною ставкою у розмірі 0,444%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, зі сплатою комісії у розмірі 15,00% від суми наданого кредиту (900 грн 00 коп), а також у разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань у відповідача утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором №71362929 від 23 серпня 2025 року у розмірі 19619 грн 28 коп, яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 6000 грн 00 коп, суми заборгованість за відсотками у розмірі 719 грн 28 коп, неустойки у розмірі 12000 грн 00 коп, комісії за надання кредиту у розмірі 900 грн 00 коп, яку разом із судовим збором у розмірі 2662 грн 40 коп та витрат на правову допомогу у розмірі 4500 грн 00 коп товариство просило суд стягнути з відповідача.
Позиція позивача, відповідача по даній справі та процесуальні дії суду у даній справі
Ухвалою судді місцевого суду від 12 березня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористалася.
Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Установлені судом фактичні обставини даної справи
23 серпня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит №71362929, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000 грн 00 коп зі сплатою процентної ставки/день 0,444 (фіксована), комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 900 грн 00 коп), строк кредитування/строк договору 27 днів, дата надання кредиту - 23 серпня 2025 року, дата повернення кредиту - 18 вересня 2025 року, орієнтована реальна річна процентна ставка 2761,99%, проценти за понадстрокове користування кредитом - 4,00%, пеня - 4%, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Згідно з п.2.1. договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору. Підписанням цього договору відповідач погодився, що до моменту підписання договору вивчив умови договору та Правила надання коштів та банкіських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://сlickcredit.ua/informaciya, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (п.2.1,2.2.1,2.2.2, 2.2.3,2.2.4, 11.1.2) (а.с.11 зворотна - 18).
Згідно із таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №71362929 від 23 серпня 2025 року, що є Додаток № 1 до договору про надання коштів у кредит №71362929 від 23 серпня 2025 року, загальна вартість кредиту складає 7619 грн 28 коп, з яких: 6000 грн - сума кредиту, 719 грн 28 коп - проценти за користування кредитом, 900 грн - комісія, розрахунковий період складає 27 днів. Вказана таблиця також підписана електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с.19).
Із довідки про ідентифікацію, виданою ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» вбачається, що із ОСОБА_1 укладено договір №71362929, який підписано із застосуванням одноразового ідентифікатора '52624, який 23 серпня 2025 року надісланий на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 20).
23 серпня 2025 року банк-еквайр: АТ «ТАСКОМБАНК» на платіжну картку № НОМЕР_1 зараховано 6000 грн номер транзакції: 57138730-313a-4aec-9f4d-074ac5e5b939 (а.с 20 зворотна).
Згідно з витребуваною судом інформацією від АТ КБ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_1 у АТ КБ «Приват Банк» емітована картка № НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 , 23 серпня 2025 року на вказу картку зараховано 6000 грн (а.с.40-41).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору №71362929 від 23 серпня 2025 року за період з 23 серпня 2025 року по 28 січня 2026 року, за ОСОБА_1 станом на 28 січня 2026 року обліковується непогашений залишок заборгованості, який складає 19619 грн 28 коп, з яких: 6000 грн 00 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу, 719 грн 28 коп - суми заборгованість за відсотками, 12000 грн 00 коп - неустойка, 900 грн 00 коп - комісія за надання кредиту (а.с.10-11).
Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Висновки суду по суті заявлених вимог
1. За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, нормами законодавства про електронну комерцію та Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилися, та сплати процентів, належні йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов`язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.
Матеріалами справи підтверджується ініціювання ОСОБА_1 укладання кредитного договору із зверненням до ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та зазначенням бажаний розмір кредиту, надання нею необхідних для укладення договору особистих даних, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні відомості, номер мобільного телефону (а.с.11 зворотна -18).
Договір надання коштів у кредит підписаний електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.
Із наданих позивачем суду розрахунків вбачається повне неповернення відповідачем отриманих кредитних коштів та процентів за їх користування у строки визначені електронними кредитними договорами, тому суд уважає, що підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом у частині тіла кредиту та денних відсотків за користування кредитом на користь позивача. Розрахунки суми заборгованості відповідають умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.
2. Із приводу стягнення з відповідача заборгованості по комісії за надання кредиту в розмірі 900 грн 00 коп, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У даній справі умовами п. 2.2.4 кредитного договору від 23 серпня 2025 року в якості складової витрат позичальника за кредитом передбачена комісія за надання кредиту в сумі 900 грн 00 коп., яка нараховується в розмірі 15,00% від суми кредиту. Аналіз змісту зазначеного пункту договору підтверджує відсутність визначеного переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, їх опису та механізму застосування при виконанні кредитного договору. Також позивачем суду не надано належних та допустимих доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх із відповідачем при укладенні та виконанні зазначеного договору.
Також, на думку суду, положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними. Надання кредиту кредитодавцем є по суті його основним обов`язком за умовами укладеного із споживачем-позичальником договором, а не нарахування оплати за послуги, виконання яких не може здійснюватися за окрему плату при укладеному саме кредитному договорі на споживчі цілі. Також нарахування та порушення до стягнення комісії з відповідача фактично є стягненням плати споживача за дії банку щодо встановлення та виконання правовідносин (укладення та виконання кредитного договору), які в силу закону банк не має права встановлювати.
У силу норм частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» суд визнає вищенаведені норми кредитного договору нікчемними та, застосовуючи наслідки недійсного правочину, не вбачає підстав для стягнення зазначеної комісії із відповідача на користь позивача. Із огляду на вищенаведене у задоволенні цієї вимоги слід відмовити у зв`язку із її безпідставністю.
Вищевказані висновки суду узгоджуються із наближеними правовими позиціями суду касаційної інстанції, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, у постановах Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі № 750/11580/21, від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22, від 19 листопада 2025 року у справі № 523/9452/14-ц.
3. Із приводу позовної вимоги про стягнення неустойки за неналежне виконання грошового зобов`язання у період воєнного стану, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1-3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом норм п.1.22 кредитного договору пеня - грошові кошти, що нараховуються на залишок суми кредиту у передбачених договором випадках за невиконання позичальником умов договору.
Ураховуючи те, що з 24 лютого 2022 року по теперішній час у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022» за №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року та Указу Президента України 14 липня 2025 року № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє станом на теперішній час.
Пунктом 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» не мало права нараховувати неустойку з 19 вересня 2025 року і по 7 листопада 2025 року у період дії в Україні воєнного стану ОСОБА_1 , яка прострочила виконання грошового зобов`язання за кредитним договором від 23 серпня 2025 року, оскільки за законом відповідач звільнена від такого виду договірної відповідальності, такі кошти в якості заходу цивільної відповідальності для неї не нараховуються та підлягають списанню позивачем. Тому у задоволенні заявленої вимоги слід відмовити у зв`язку з тим, що вона не грунтується на законі, тобто у зв`язку з її безпідставністю. Аналогічні правові висновки узгоджуються із актуальною судовою практикою суду касаційної інстанції, викладену у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.
4. Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає, що право позивача на вільне володіння та користування належними йому грошовими коштами є частково порушеним і воно підлягає судовому захисту, а тому з відповідача необхідно стягнути фактично отриману суму кредитних коштів та борг за відсотками.
Розподіл судових витрат по справі
Із матеріалів справи убачається, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662 грн 40 коп. Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ураховуючи часткове задоволення заявленого позову (на 34 %), суд пропорційно стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 905 грн 22 коп.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20 серпня 2025 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Ткаченко Ю.О. від 3 квітня 2018 року, орден на надання правничої допомоги від 20 серпня 2025 року, витяг з акту № 4-МК приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 20-08/25/ФП від 20 серпня 2025 року, відповідно до якого вартість наданої послуги становить 4500 грн, платіжна інструкція кредитового переказу коштів № d44b92 від 27 k.njuj 2026 року (а.с.21-23, 25, 27, 27 зворотна, 28).
При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує те, що дана справа не є складною за предметом та підставою позову, у ній представник позивача підготував і подав позов до суду, не приймаючи участі у судових засіданнях, надав юридичну консультацію позивачу, отримавши від товариства відповідні документи, у даній категорії спорів сформована усталена судова практика, обсяг наданих правових послуг як за своїм змістом та тривалістю не є значним, певне значення даної справи для позивача, яке пов`язується із стягненням із відповідача належних позивачу грошових коштів, а також враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про доцільність стягнути з відповідача витрати на правову допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1530 грн 00 коп.
Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованість за кредитним договором №71362929 від 23 серпня 2025 року в розмірі 6719 (шість тисяч сімсот дев`ятнадцять) гривень 28 (двадцять вісім) копійок, із них: сума заборгованості за основною сумою боргу - 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок, сума заборгованості за відсотками - 719 (сімсот дев`ятнадцять) гривень 28 (двадцять вісім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 905 гривень 22 копійки повернення судового збору та 1530 гривень понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (місцезнаходження юридичної особи: м.Київ, площа Арсенальна, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 39861924).
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повний текст рішення суду складено 15 квітня 2026 року.
Суддя Д. В. Бутенко
Судове рішення № 135726507, Липоводолинський районний суд Сумської області було прийнято 16.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 581/138/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: