Рішення № 135724071, 15.04.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.04.2026

Справа № 334/1421/26

Провадження № 2/334/1813/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Александровій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,

ВСТАНОВИВ:

Представник Концерну «МТМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

Згідно позовної заяви, у період з березня 2021 року по квітень 2024 року Концерн «МТМ» надав послуги з постачання теплової енергії в нежитлове приміщення № ІХ, Х першого поверху, літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 , власником даного приміщення є відповідачка, яка не здійснює оплату за надані послуги у повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 5063,58 грн. та залишається не погашеною.

Відповідач у добровільному порядку заборгованість не погашає, тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за вказаний період, а також стягнути судові витрати по оплаті судового збору.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 року справу передано для розгляду головуючому судді Козловій Н.Ю.

Ухвалою суду від 24.02.2026 року відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Позивач повідомлений про розгляд справи, шляхом надіслання на його адресу копії ухвали про відкриття провадження. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами позовної заяви. Відповідач відзиву на позов у встановлені судом строки не подав. У судове засідання не з`явився.

Суд, за згодою представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст.ст. 223 ч. 4, 279, 280 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Концерн «МТМ» діє на підставі статуту. Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини між Позивачем та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21 серпня 2019 р., № 830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року, № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення № IX, Х першого поверху, літ. А-5,загальною площею 141.7 кв.м. розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . (об`єкт надання послуги) на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 234 від 14.01.2000 р.,

Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.п. 12 та 13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення «У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку. У разі коли опалювальні пристрої в квартирі (будинку садибного типу) обладнано приладами-розподілювачами теплової енергії або потужність приладів опалення (радіаторів) не відповідає розрахунковій, споживач оплачує послуги за результатами розрахунків витрат тепла, які здійснюються виконавцем за методикою, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства».

Розподіл теплової енергії спожитої будинковим приладом обліку, згідно з «Нормами і вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житла та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» і затверджені Державним Комітетом України по житлово-комунальному господарству (КТМ 204 УКР. 244-94 від 1998 року), здійснюється пропорційно договірним навантаженням, з урахуванням годин роботи теплового обладнання споживачів (методика нарахування за фактично відпущену теплову енергію за спірний період додається).

У ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (Відомості Верховної Ради 2018, № 1, ст.1) із змінами, внесеними згідно із Законом № 2454-VIII від 07.06.2018 (надалі Закон) зазначені суб`єкти правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, а саме: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. При цьому ч. 2 ст. 6 Закону визначає виконавців житлово-комунальних послуг, серед яких - послугу з постачання теплової енергії надає теплопостачальна організація; послугу з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. за № 630 (надалі-Правила) зазначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Правилами та ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Частиною 2 ст.8 Закону передбачений обов`язок виконавця комунальної послуги готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 7 Закону визначено: споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Статтею 9 Закону передбачений Порядок оплати житлово-комунальних послуг, а саме споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Отже, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично їх отримали. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, дана позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13.

Не зважаючи на відсутність укладеного договору, в цілях недопущення порушення конституційного права громадян (інших мешканців будинку) на забезпечення їх здоров`я (ст. 3 Конституції України) та права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї (ст. 48 Конституції України), що включає право на житло, Позивач здійснював та продовжує надавати Відповідачу послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Відсутність укладеного між сторонами договору, обов`язковість укладання якого лежить як на споживачеві так і на теплопостачальній організації, не виключає можливості стягнення зі споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини.

Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 322 Цивільного кодексу України встановлено тягар утримання майна, а саме, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Концерн «Міські теплові мережі» у період з з березня 2021 року по квітень 2024 року Концерн «МТМ» надав послуги з постачання теплової енергії в нежитлове приміщення № ІХ, Х першого поверху, літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 5063,58 грн.. Споживачем за вказаний період не здійснено оплату за надані послуги, а отже, непогашена заборгованості за вказаний період складає 5063,58 грн. та залишається непогашеною, що підтверджується відповідним розрахунком та довідкою.

Факт постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться нежитлове приміщення відповідача, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато та закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі, знаходженням нежитлового приміщення Відповідача у багатоквартирному житловому будинку.

Відповідач від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся, однак послуги за постачання теплової енергії не оплачував.

Стаття 322 ЦК України, стаття 162 ЖК України зобов`язує власника утримувати майно, що йому належить, та оплачувати комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 610-611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд визнає його правильним, а також враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами. Таким чином, судом встановлено і підтверджено наданими позивачем достатніми письмовими доказами той факт, що відповідач дійсно отримав послугу з постачання теплової енергії у нежитлове приміщення № ІХ, Х літ.А-5 площею 141 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , у період з березня 2021 року по квітень 2021 року, але належним чином не виконав свої зобов`язання за укладеним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 5063,58 грн, а отже у позивача виникло право вимагати задоволення своїх вимог шляхом пред`явлення позову про стягнення всієї суми.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, а тому позовні вимоги підлягаю задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають відшкодуванню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , на користь Концерну «Міські теплові мережі», суму грошової заборгованості за надану послугу з централізованого опалення у розмірі 5063 (П`ять тисяч шістдесят три) гривні 58 копійок на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» р/р № НОМЕР_3 , МФО 320478, Банк: ПАТ АБ «Укргазбанк», Отримувач: Концерн «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (Дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 15.04.2026 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.