Ухвала суду № 135723790, 16.04.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/1398/26

Провадження № 2/243/830/2026

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

16 квітня 2026 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Дюміної Н.О.

при секретарі Петрусі Д.О.,

за участі:

представника позивача Парсентьєвої О.М.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Горлівської міської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2026 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Горлівської міської ради про визнання права власності.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 лютого 2026 було відкрито загальне позовне провадження, справу призначено до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників процесу поставлене питання про зупинення провадження по справі до розгляду аналогічної справи Великою Палатою Верховного Суду.

Представник позивача адвокат Парсентьєва О.М. проти зупинення провадження не заперечувала .

Інші учасники до суду не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, але їх неявка не перешкоджає можливості проведення підготовчого судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, суд приходить до висновку, що справа підлягає зупиненню з нижченаведених підстав.

В пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України зазначено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.02.2026 у справі № 204/6918/24 (провадження № 61-11565 св 25) передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником - адвокатом Токарєвою Інною Віталіївною, на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 10 березня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року.

В ухвалі ВС від 25.02.2026р. зазначено наступне.

«Верховний Суд дійшов висновку, що в Україні дійсно відбувається формування суперечливої судової практики у цій категорії малозначних справ.

Наприклад, у справах № № 204/10835/24, 204/9069/24, 204/5592/24, 335/9159/24 з подібними правовідносинами суд першої інстанції також відмовив у задоволенні аналогічного позову та був підтриманий апеляційним судом. Водночас Верховний Суд своїми ухвалами у справах № № 204/10835/24, 204/5592/24, 335/9159/24 відмовив у відкритті касаційного провадження у малозначних справах.

У справі № 646/13433/24 (судові рішення у касаційній інстанції на момент розгляду цієї справи не переглядались) апеляційний суд не підтримав висновки суду першої інстанції та дійшов висновку, що за втрати доступу до архівних документів бюро технічної інвентаризації, які б могли підтверджувати право власності, звернення особи до суду на підставі статті 392 ЦК України є єдиним можливим способом захисту права власності позивачки. Фактично аналогічних висновків (серед яких є й суд першої інстанції, який прийняв оскаржуване рішення у цій справі) доходили суди першої інстанції у справах № № 183/2352/25, 220/1827/24, 211/2245/25, 188/2167/24, 202/1294/25, 235/3846/24, 183/12961/24, 204/8970/24, 204/4493/25, 185/1479/25, 202/2831/25, 217/138/24 тощо.

Водночас на рівні апеляційного перегляду практика також розходиться. У певних справах з подібними правовідносинами апеляційний суд визначає можливість реалізації статті 392 ЦК України, скасовуючи протилежні рішення судів першої інстанції: № № 185/16062/23, 188/370/24, 205/13870/23, 646/13433/24 тощо. А у інших, як вже було зазначено, дотримується точки зору, аналогічної тій, яку висловив апеляційний суд в оскаржуваній постанові.

Окремої уваги заслуговує те, що не у всіх зазначених судових справах звернення позивачів до суду з відповідними позовами було аргументоване виключно бажанням реалізації Порядків № 381 та № 600, реалізація статті 392 ЦК України не обмежується виключно умовами реалізації цих Порядків.

До того ж у адміністративній юрисдикції наявні судові рішення на користь позивачів у спорах з реєстраторами щодо реєстрації їх прав власності за наявності в них чинних документів, які підтверджують це право, що виникло до 01 січня 2013 року, навіть за відсутності доступу до архівів БТІ, які розташовані на окупованих територіях України (дивитись, наприклад, справи № № 280/1439/25 та 280/1786/25). Це, в свою чергу, визначає наявність додаткових неузгоджених питань, зокрема належного та можливого способу захисту відповідного права, практична реалізація якого стикається із зазначеними організаційними проблемами у контексті вимог законодавства, випливаючих з цього питань щодо юрисдикції та складу учасників відповідних спорів.

Оскільки наслідки існування неузгодженої та суперечливої відповідної судової практики у контексті позитивних зобов`язань держави Україна перед своїми громадянами у світлі Конвенції та частини першої статті 24 Конституції України можуть потенційно створювати передумови для побічних судових спорів у інших процесуальних юрисдикціях, Верховний Суд вважає за доцільне передати цю справу на підставі частини п`ятої статті 403 ЦПК України на розгляд Великої Палати Верховного Суду.».

Зважаючи на те, що предметом розгляду в даній цивільній справі є вимоги про визнання права власності на майно на окупованій території, а на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа, розгляд якої спрямований на формування єдиної правозастосовної практики щодо вирішення питання про визнання права власності на майно на окупованій території на житло, право на яке виникло до 01.01.2013 року та підтверджується правовстановлюючими документами, але не може бути зареєстроване через втрату або недоступність архівів БТІ та захисті права власності (ст. 392 ЦК України), тобто у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження в даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 204/6918/24, а відтак провадження у справі слід зупинити.

Керуючись п.10 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження по цивільній справі № 243/1398/26 за позовом ОСОБА_1 до Горлівської міської ради про визнання права власності до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 204/6918/24 (провадження № 61-11565 св 25).

Ухвала бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 16 квітня 2026 року.

Суддя Н.О. Дюміна