Ухвала суду № 135723775, 15.04.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/3313/26

Провадження № 1-кп/243/728/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Слов`янськ

Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12026052510000311 від 16.02.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, стрільця-помічника гранатометника 2 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецького спеціалізованого взводу 3 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1)06.03.2024 Жовтневим районним судом м.Кривого Рогу за ч.4 ст.186 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 09.01.2026, невідбутий строк покарання 5 років 2 місяці 24 дні,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2026 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 діб без визначення розміру застави, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу без визначення розміру застави, вказав, що обвинуваченому має бути визначено заставу відповідно до діючого законодавства.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, зазначив, що наміру переховуватися від суду не має, прагне повернутися до військової служби та просив визначити заставу.

Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.02.2026 до ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави.

Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Норми КПК України не містять визначення поняття обґрунтованість підозри.

Втім, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справах Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року). Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема, протоколами слідчих дій.

Відповідно до положення ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов?язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У відповідності до пунктів 61 та 62 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 року по справі Смирнов проти Росії, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за який чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_5 , який стійких соціальних зв`язків не має, був засуджений за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, але належних висновків для себе не зробив, а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, може побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.

Окрім того, встановивши ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, суд приходить до висновку про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, адже дії ОСОБА_5 , який є обвинуваченим у вчиненні тяжкого злочину та військовослужбовцем, щодо переховування від суду (у разі їх вчинення) утворять склад іншого злочину, кваліфікованого за ч.5 ст. 407 або ч.4 ст. 408 КК України. Окрім того, суд враховує, що обвинувачений вже був засуджений за вчинення умисного корисливого злочину, що в свою чергу свідчить про його схильність до протиправної поведінки.

Водночас, на даний час суд не вбачає наявність ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, хоча й матиме змогу здійснювати незаконний вплив на потерпілу та свідків з метою спонукання їх до зміни наданих ними показань, але мета такого впливу у нього, вочевидь, відсутня, з огляду на зазначення за змістом обвинувального акту про його щире каяття та активне сприяння обвинуваченим розкриттю злочину.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, тому суд вважає, що є законні підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.

Під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу слідчим суддею було визначено заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Продовжуючи дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з урахуванням позиції обвинуваченого суд не вбачає підстав для зміни розміру застави.

Заслухавши думку учасників процесу, які вважали за можливе призначити справу до судового розгляду, суд приходить до висновку, що:

1) дана справа підсудна Слов`янському міськрайонному суду Донецької області;

2) справа підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні;

3) до судового розгляду необхідно викликати учасників судового провадження;

4) підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Згідно ч. 1 ст. 3141 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Відповідно до ч. 2 ст. 3141 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення тяжкого злочину, нижня межа санкції якого становить 7 років позбавлення волі, окрім того, інкриміноване правопорушення вчинене під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, тому підстави для складання досудової доповіді відсутні.

З огляду на вищенаведене суд вважає за необхідне призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, до судового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 199, 314, 315 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 квітня 2026 року об 11-00 год.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті, строком на 60 діб, тобто до 13 червня 2026 включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.

Обвинувачений ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти у разі внесення застави у розмірі 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач коштів ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код ЄДРПОУ 26288796, в будь-який момент протягом дії цієї ухвали, до 13 червня 2026 року включно.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це прокурора та суд.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою прокурора або суду у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження;

2) не відлучатися з місця проходження військової служби або з місця проживання (перебування) без дозволу прокурора, суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування);

4) повернутися до виконання покладених військових обов`язків до постійного або тимчасового розташування військової частини, де наразі він проходить військову службу.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього вказаних вище обов`язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава буде звернута в дохід держави.

Копію ухвали направити для виконання начальнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення, підлягає негайному виконанню, в іншій частині оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 15.04.2026 о 09-55 год.

Суддя ОСОБА_1