Ухвала суду № 135723670, 15.04.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3377/26

№ провадження 2/646/3097/2026

У Х В А Л А

про забезпечення позову

15 квітня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі судді Демченко І.М., розглянувши заяву представника позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» - адвоката Грекової Лариси Володимирівни про забезпечення позову

У С Т А Н О В И В :

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 01.04.2026 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , ТОВ «АЛЕКС ІНВЕСТМЕНТ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП», ТОВ «ТЕЛЛУС-М», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «ФОРМЛЕНД», про визнання права іпотекодержателя та застосування наслідків нікчемних правочинів.

Позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» заявлено позовні вимоги про :

- визнання за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39409610) права іпотекодержателя за договором іпотеки № 010/2000/001/5/1 (з фізичною особою), посвідченим 24.12.2007 року Саврасовою І.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстрованим в реєстрі за № 3650, укладеним між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_5 , стосовно іпотечного майна: нежитлові приміщення підвалу № 9, 9а, 10, 11, 11a, 11б, 12, 12а, 13, 13а, 13б, першого поверху № І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, антресолі першого поверху № 6, 7, 7а, 8, 8а, другого поверху № 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, II, третього поверху № 11, 12, 12а, 13, 13а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20а, IV у літ. «А-3», загальною площею 667,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 2064506963101, про що зробити відповідний запис у державному реєстрі;

- скасувати державну реєстрацію права власності (номер відомостей про речове право: 39060330) ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на 1/2 частку нежитлових приміщень підвалу № 9, 9а, 10, 11, 11a, 11б, 12, 12а, 13, 13а, 13б, першого поверху № І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, антресолі першого поверху № 6, 7, 7а, 8, 8а, другого поверху № 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, II, третього поверху № 11, 12, 12а, 13, 13а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20а, IV у літ. «А-3», загальною площею 667,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 2064506963101;

- застосувати наслідки нікчемного правочину та відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом визнання права власності ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на 1/2 частку нежитлових приміщень підвалу № 9, 9а, 10, 11, 11a, 11б, 12, 12а, 13, 13а, 13б, першого поверху № І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, антресолі першого поверху № 6, 7, 7а, 8, 8а, другого поверху № 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, II, третього поверху № 11, 12, 12а, 13, 13а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20а, IV у літ. «А-3», загальною площею 667,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 2064506963101, та належать йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 14.05.2019 року державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної кантори Чернолясовою Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 346;

- застосувати наслідки нікчемних правочинів та відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом визнання права власності ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на 1/2 частку на нежитлові приміщення підвалу № 9, 9а, 10, 11, 11a, 11б, 12, 12а, 13, 13а, 13б, першого поверху № І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, антресолі першого поверху № 6, 7, 7а, 8, 8а, другого поверху № 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, II, третього поверху № 11, 12, 12а, 13, 13а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20а, IV у літ. «А-3», загальною площею 667,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 2064506963101, та належать їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 14.05.2019 року державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної кантори Чернолясовою Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 348.

Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме: заборонити Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам, відділам та його територіальним органам, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно нежитлових приміщень підвалу № 9, 9а, 10, 11, 11a, 11б, 12, 12а, 13, 13а, 13б, першого поверху № І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, антресолі першого поверху № 6, 7, 7а, 8, 8а, другого поверху № 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, II, третього поверху № 11, 12, 12а, 13, 13а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20а, IV у літ. «А-3», загальною площею 667,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 2064506963101.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що до набрання рішенням суду законної сили у цій справі об`єкти нерухомості можуть бути відчужені третім особам, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачено вичерпний перелік видів забезпечення позову.

За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

На підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 468941651 від 19.03.2026 встановлено, що нежитлові приміщення підвалу № 9, 9а, 10, 11, 11a, 11б, 12, 12а, 13, 13а, 13б, першого поверху № І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, антресолі першого поверху № 6, 7, 7а, 8, 8а, другого поверху № 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, II, третього поверху № 11, 12, 12а, 13, 13а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20а, IV у літ. «А-3», загальною площею 667,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 2064506963101 на праві спільної часткової власності (1/2 частина) з 01.04.2020 зареєстровані за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 1323 від 06.11.2020.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з положеннями статей 319 та 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в цивільному процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи, що предметом спору є об`єкт нерухомості, який на праві власності належить відповідачці, та щодо неї ставиться питання про визнання права іпотекодержателя та скасування державної реєстрація права власності, суд дійшов висновку, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом накладення арешту на майно) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких вона звернулася до суду.

Суд зазначає, що у разі, якщо до закінчення розгляду справи та вирішення спору по суті, відповідачем буде здійснено дії, направлені на вчинення правочину щодо розпорядження спірним майном, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Тому в даному випадку застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, оцінивши припущення заявника про можливість відчуження відповідачкою спірного майна, у аспекті необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками цього судового процесу, та приймаючи до уваги, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати вільному користуванні майном, дійшов висновку про необхідність вжиття найменш обтяжливого способу забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження спірного нерухомого майна.

Захід забезпечення позову шляхом заборони відчуження не є тотожним з позовними вимогами, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті лише обмежується право розпорядження спірним майном з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.

Суд зазначає, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача.

Суд зауважує, що, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою, на думку суду, може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

На підставі викладеного, суд, дійшов висновку, що забезпечення позову у вказаний спосіб не завдасть шкоди відповідачеві, оскільки заборона відчуження майна тимчасово перешкоджає вчиняти дії щодо його відчуження. При цьому, майно залишається у повному володінні та користуванні власника такого майна, та у разі відмови у позові заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, та врахувавши, що вказаний спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд доходить висновку про необхідність забезпечення позову у вказаний вище спосіб.

Крім того, вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову відсутні будь-які відомості існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» - адвоката Грекової Лариси Володимирівни про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме: заборонити Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам, відділам та його територіальним органам, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно нежитлових приміщень підвалу № 9, 9а, 10, 11, 11a, 11б, 12, 12а, 13, 13а, 13б, першого поверху № І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, антресолі першого поверху № 6, 7, 7а, 8, 8а, другого поверху № 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, II, третього поверху № 11, 12, 12а, 13, 13а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20а, IV у літ. «А-3», загальною площею 667,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 2064506963101.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали одночасно з направленням позивачу, його представнику направити до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна для негайного виконання та особам, які беруть участь у справі.

Роз`яснити, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Стягувач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» (скорочена назва - ТОВ «ФК «ІННОВАЦЯ»), 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 39409610, e-mail: fc.innovation.llc@gmail.com, тел. + 380 (66) 319-17-29, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст ухвали складено 15.04.2026.

Суддя І.М.Демченко