Рішення № 135723182, 08.04.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

08.04.2026

ЄУН 389/3377/25

провадження №2/389/1073/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Українського В.В.

за участю секретаря судового засідання Гой І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить встановити факт проживання однією сім`єю із ОСОБА_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме у період з 01 грудня 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_2 є його мачухою та перебувала у шлюбі із його батьком ОСОБА_3 . Після смерті батька він проживав з березня 2011 року разом із мачухою у АДРЕСА_1 , так як вона потребувала допомоги через свій похилий вік. Вели спільне господарство, мали спільний бюджет, купували майно, продукти харчування ліки. За час спільного проживання вони підтримували один одного, він піклувався за мачухою під час хвороби. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку, єдиним спадкоємцем якої є позивач, інші спадкоємці відсутні. Нотаріусом роз`яснено позивачу про те, що так як спадкодавець та спадкоємець зареєстровані за різними адресами, факт проживання однією сім`єю підлягає встановленню у судовому порядку, крім того, він пропустив строк звернення із заявою про прийняття спадщини.

Просить поновити йому такий строк та визнати причину пропуску поважною через дію певних обмежень, пов`язаних із карантинними заходами по запобіганню поширенню на території України коронавріусу COVID-19 та у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану.

Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого заперечив проти задоволення позовних вимог. Заперечення обґрунтував тим, що відповідно до облікової картки № НОМЕР_1 по господарської книги за 2016-2020 року №14 по селу Юхимове Іванковецької сільської ради, ОСОБА_2 була зареєстрована в селі Юхимове та 23.03.2016 вибула у село Мошорине до інтернату. Натомість позивачем долучено акт про спільне проживання із спадкодавцем в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Крім того, позивач вже звертався до суду із аналогічним позовом про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю та визначення додаткового строку, де вказав місце проживання разом із ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 в той же самий період з березня 2011 року до 02 грудня 2016 року, про що надав довідку голови житлового будівельного кооперативу №4 м. Знам`янка.

Також вважає причини пропуску строку прийняття спадщини, на які посилається позивач, не поважними, як такі, що настали через три роки після смерті спадкодавця та не охоплюють період, відведений для прийняття спадщини.

У судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, під час звернення до суду просив у разі неявки його у судове засідання, проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач також у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали цивільної справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком його значиться ОСОБА_3 . Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00044584453 від 17.04.2024, ОСОБА_3 уклав шлюб із ОСОБА_4 , останній присвоєне прізвище ОСОБА_5 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті №00044585131 від 17.04.2024, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мошорине Знам`янського району Кіровоградської області. За життя ОСОБА_2 мала у власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3522281900:02:000:0913.

Відповідно до акту №156/2025 голови вуличного комітету жилмасиву Горький, який наданий позивачем як доказ, ОСОБА_1 проживав разом із ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 . Остання проживала без реєстрації за вказаною адресою з березня 2011 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 здійснював догляд за ОСОБА_2 .

Судом також оглянута цивільна справа 389/3181/24 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`ю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. ОСОБА_1 09.09.2024 звернувся до суду з позовом, в якому просив встановити факт його проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також визначити йому додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . На доказ проживання разом із спадкодавцем надав довідку від 05.06.2024 №14/2024 видану головою житлово будівельного кооперативу №4 (Кіровоградська обл., м.Знам`янка, вул.Привокзальна, 7) про те, що позивач проживав з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , з березня 2011 року до 2 грудня 2016 року.

Відповідно до облікової картки №0036-1 по господарської книги за 2016-2020 року №14 по селу Юхимове Іванковецької сільської ради, ОСОБА_2 була зареєстрована в селі Юхимове та 23.03.2016 вибула у село Мошорине до інтернату.

На ухвалу суду про витребування доказу, Комунальний заклад «Центр надання соціальних послуг» Кропивницького району Кіровоградської області Суботцівської сільської ради, надав інформацію про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до наказу №6 від 14.02.2015 з 16.02.2015 перебувала на обліку у стаціонарному відділенні для постійного або тимчасового проживання в с. Мошорине територіального центру соціального обслуговування Знам`янського району. Знята з обліку 02.12.2016 у зв`язку зі смертю. поховання здійснено територіальним центром. За період проживання в стаціонарному відділенні ОСОБА_2 з рідних або близьких осіб ніхто не відвідував. В облікових документах відомості про наявність родичів чи близьких відсутні.

Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася, заповіти, спадкові договори відсутні.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасника справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ст.93 ЦПК України в порядку цивільного судочинства розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України ).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 3 ч. 2 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належить не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали із спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

У п. 23 вищевказаної Постанови вказано, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

За змістом пунктів 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року№296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Законодавець не пов`язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до ст. 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.

При цьому, відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч.3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Згідно з п.п.4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Суд критично ставиться до наданих позивачем доказів постійного проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю протягом останніх п`яти років до часу відкриття спадщини, та не приймає їх до уваги через суперечливість та недостовірність даних. Відомості вказані у довідці 05.06.2024 №14/2024 виданій головою житлово будівельного кооперативу №4 Кіровоградська область м.Знам`янка, вул.Привокзальна, 7 та акті №156/2025 голови вуличного комітету жилмасиву Горький міста Кривий Ріг, суперечать одна одній та спростовуються інформацією, наданою Комунальним закладом «Центр надання соціальних послуг» Кропивницького району Кіровоградської області Суботцівської сільської ради, про проживання ОСОБА_2 у закладі з 16.02.2015 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З огляду на викладене та враховуючи, що позивачем не надано суду достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про факт постійного його проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, враховуючи також намагання позивача ввести суд в оману недостовірними доказами, в задоволенні вимоги про встановлення факту постійного проживання необхідно відмовити за безпідставністю.

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України та п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України дозволяє сформулювати правило, відповідно до якого надання судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можливо у разі: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави та 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. У такому разі, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи те, що позивач не є спадкоємцем будь якої черги спадкування за законом так і не є спадкоємцем за заповітом, вимога про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 259, 263-265, 273, 315, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судові витрати віднести на рахунок заявника.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 місце проживання АДРЕСА_3 , НОМЕР_3 .

Відповідач Дмитрівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області місце знаходження с. Дмитрівка Кропивницького району Кіровоградської області площа Перемоги, 4, код ЄДРПОУ 04365267.

Суддя В.В. Український