Рішення № 135722155, 15.04.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.04.2026

Справа № 497/132/26

Провадження № 2-о/497/58/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря Мунтянової В.Р.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - Васюти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду з даною заявою та просить встановити юридичний факт, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно проживала та перебувала на утриманні свого померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свої вимоги мотивує, тим що вона заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, знаходилась у зареєстрованому шлюбі з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином України).

Їх шлюб був зареєстрований 17 серпня 2019 року Болградським районним відділом РАЦСу.

27 лютого 2025 року заявниця звернулась до Болградського територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про переведення її на пенсію чоловіка у зв`язку з втратою годувальника, у зв`язку зі смертю її чоловіка.

Стверджує, що пенсія її чоловіка була майже у 5 разів більше ніж її (близько 14 000 грн.) проживали вони постійно разом за адресою: АДРЕСА_1 , в належному їй будинку з 2009 року. Тобто всього, разом з чоловіком вони прожили 16 років.

На своє звернення до Управління пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення їй пенсії з нагоди втрати годувальника, так як її пенсія є недостатньою для проживання, вона отримала відмову в зв`язку з відсутністю підтвердження факту її перебувала на утриманні покійного чоловіка. Розмір пенсії, яку отримував чоловік був набагато вищим, тому вона фактично знаходилась на його утриманні, його пенсія була постійним джерелом доходів для їх існування.

Зазначене стало підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 20.01.2026 року було відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 02.03.2026 року о 09:00 годині (а.с.13), про що повідомлено сторін по справі (а.с.14).

Цією ж ухвалою судом було витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області: 65012, м.Одеса, вул. Канатна, буд.83, ел.пошта: upr@od.pfu.gov.ua довідку про розмір пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 за період 2020 - 2025 рік.

28.01.2026 року від заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України надійшли пояснення, які просили суд врахувати при ухваленні рішення з огляду на таке:

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок).

Згідно з п. 4.2 даного Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернулась до органів Пенсійного фонду України з заявою про переведення її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 .

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 951180147520 від 07.03.2025 про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, оскільки не підтверджено факт перебування заявниці на утриманні померлого годувальника.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Згідно з абзацом 2 пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22- 1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за №1566/11846 (далі Порядок) заява, зокрема про перерахунок пенсії, може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Відповідно до пункту 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

Таким чином відсутні підстави в переведенні заявника на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Вказані обставини потребують вирішенню в порядку окремого провадження цивільного судочинства у відповідності до норм ст. 315 ЦПК України. Інші документи, які підтверджують ці обставини не надано.

Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; заінтересованості з кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію; рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат.

Згідно ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд України є органом , який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках. Верховний Суд в постанові від 29.09.2020 у справі №263/14242/17 зазначив, що аналіз ст. 19 Конституції України дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволеного лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В судове засідання 02.03.2026 року:

-заявник прибула, підтримала свої вимоги;

-представник заявника просила надати час для подання додаткових доказів на обґрунтування заяви ОСОБА_1 ;

-представник заінтересованої особи в поясненнях від 28.01.2026 року зазначив клопотання про розгляд справи у його відсутність (а.с.19).

Протокольною ухвалою від 02.03.2026 року суд задовольнив клопотання представника заявника, проголосив перерву до 09:00 години 15.04.2026 року, надавши можливість заявнику та її представнику подати суду усі наявні докази на обґрунтування заявлених вимог та клопотання про виклик і допит свідків. Вдруге зобов`язав Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області надіслати суд довідку про розмір пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

04.03.2026 року представник заявника подала заяву про долучення доказів до справи на підтвердження доводів заявника ОСОБА_1 (а.с.32-43).

25.03.2026 року Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області на виконання ухвали суду надіслав довідку про розмір пенсії ОСОБА_2 за період з 2020 року по лютий 2025 року (а.с.48-52).

15.04.2026 року до початку судового розгляду заявник надала докази щодо витрат які сім?я несла за споживання електричної енергії, та розмір доходів, які отримували за оренду земельних паїв.

В судовому засіданні 15.04.2026 року:

-заявник ОСОБА_1 надала пояснення з підстав зазначених в заяві. Стверджувала, що її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 тривалий час працював в Запоріжжі, де заробив добру пенсію. Приїхав в село Голиця в 2009 році, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який був занедбаний для непристосований для проживання, тому вони зійшлися та стали проживати в її будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Бюджет у них з чоловіком був спільний, її пенсія складала лише частину, оскільки вона отримувала біля 3000 гривень, а чоловіка розмір пенсії був понад 14 000 гривень. Кошти витрачали на утримання домоволодіння, на комунальні послуги, на ремонтні роботи, на продукти харчування, засоби гігієни, на ліки тощо. Намагалися на всьому економити та дещо заощаджувати. Після смерті чоловіка вона не спроможна прожити лише на свій розмір пенсії, коштів вистачає лише на сплату комунальних послуг, на ліки та лише тисяча гривень залишається на життя, що дуже складно.

Оскільки вона протягом 15 років перебувала на утриманні чоловіка, просила встановити цей факт для можливості отримання пенсії по втраті годувальника.

-представник заявника підтримала вимоги своєї довірительниці, наполягала на їх задоволенні, надала пояснення з правових підстав заяви;

-представник заінтересованої особи ГУПФ України в Одеській області надіслав 13.03.2026 року заяву про розгляд справи у відсутність представника (а.с.44-47).

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 17 серпня 2019 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеської області (а.с.5, 37).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 62 роки, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 13.02.2025 року Болградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.36).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951180147520 від 07.03.2025 було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перехід на пенсію по втраті годувальника через відсутність документів, які б підтверджували її перебування на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 , а саме через відсутність спільної реєстрації місця проживання чоловіка разом із заявником (а.с.5-зворотна сторона а.с.6, 38-39).

Як зазначено в заяві, та підтверджується матеріалами справи, пенсія ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , складала 14383.59 гривень на місяць (а.с.48-51), в той час як пенсія за віком заявника ОСОБА_1 на момент смерті її чоловіка складала станом на лютий 2025 року - 3390.26 грн. (а.с.7, 41), що підтверджується довідками Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області від 13.03.2026 року.

Згідно довідки Василівської сільської ради Болградського району від 19.11.2025 № 2-292 за підписом старости с. Голиця, вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але постійно проживав з 2009 року з дружиною ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 до його смерті.

Також, із долучених заявником до заяви квитанцій про сплату комунальних послуг: квитанцій про сплату за спожиту електроенергію за адресою АДРЕСА_1 за період з січня 2024 року по лютий 2025 року (а.с.54-59), вбачається, що хоча ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були зареєстровані за різними адресами, однак проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 з моменту реєстрації шлюбу з 2009 року до смерті ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, розмір пенсії померлого ОСОБА_2 в розмірі 14383.59 грн. на місяць перевищує розмір пенсії за віком ОСОБА_1 на 10993 33 грн. на місяць, і був основним та постійним джерелом засобів до існування ОСОБА_1 .

Згідно довідок ТОВ «КараМарин» наданих заявницею вбачається, що померлому ОСОБА_2 належав земельний пай розміром 3.51 га, який зданий в оренду орендна плата за 2024 рік якого становила 9600.66 гривень, ОСОБА_1 належить земельний пай площею 6.28 га, який зданий в оренду та орендна плата за 2024 рік якого становить 18741.42 гривень.

Під час судового засідання заявниця ОСОБА_1 пояснила що кошти отримані від оренди земельних ділянок витрачали на придбання дров для опалення будинку в зимовий період

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 (а.с.62-63), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.64-65) кожен окремо, суду пояснили, що вони тривалий час знають заявника ОСОБА_1 та її померлого чоловіка ОСОБА_2 , з яким заявник проживала спільно за однією адресою: АДРЕСА_1 з 2009 року. Подружжя вело спільний побут, бюджет, пенсія чоловіка була значно більша, ніж пенсія дружини, за рахунок якої сім?я утримувала домоволодіння, здійснювали ремонтні роботи, облаштували баню, тощо.

Суд визнає покази свідків достовірними і приймає їх в якості доказів, оскільки свідки є сусідами заявника та родичом померлого і добре знають їх сім`ю.

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи - відсутні, їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Мотиви суду:

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку.

Згідно п.2 ч.1ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

З 01.03.2024 заявник ОСОБА_1 отримує пенсію за віком в розмірі 3390.26 грн. (а.с.7).

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно дост.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

Згідно зіст.38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержують яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 8постанови №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

В постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі №592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі №210/2422/16-ц, вказано, що якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

На думку суду, факт отримання одним із подружжя більшого розміру доходу (пенсії), ніж інший з подружжя, достатньою мірою підтверджує ті обставини, що постійним і основним джерелом засобів до існування того з подружжя, хто отримує менший дохід, є пенсія іншого з подружжя.

Зі змісту рішення про відмову в перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №951180147520 від 07.03.2025, слідує, що право на перерахунок пенсії ОСОБА_1 відсутнє, оскільки відсутній документ, що засвідчує факт спільного проживання з померлим годувальником і перебування у нього на утриманні.

Пункт 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» прямо вказує, що у разі неможливості надати документи, які перелічені у ньому, факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Вищевказані обставини підтверджують, що встановлення факту перебування заявника на утриманні має юридичне значення для заявника і без встановлення цього факту заявник не зможе реалізувати своє право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Після встановлення цього факту, заявник має право повторно звернутися до компетентного органу Пенсійного фонду із заявою про перехід на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, додавши до такої заяви рішення суду про встановлення відповідного факту.

Додатково суд звертає увагу на неможливість одержання заявником певних належним чином оформлених документів (довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою), які посвідчують факт перебування на утриманні, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зареєстровані за різними адресами. Вказана обставина також підтверджує те, що встановлення факту перебування на утриманні має юридичне значення для заявника.

Враховуючи викладене, у зв`язку з наявністю в матеріалах справи достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості та законності заявлених вимог, суд вважає необхідним заяву задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 293 ч.2, 294, 315 ч.1 п.2 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання та перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 16.04.2026 року.

Суддя С.В.Кодінцева