Ухвала суду № 135721579, 07.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11930/22

Провадження № 1-кп/761/2488/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження №22022011000000020, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.06.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 111, ч. 6 ст. 1111 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022011000000020 від 29.06.2022, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 111, ч. 6 ст. 1111 КК України.

Ухвалою від 12.02.2026 строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено до 12.04.2026, включно.

В судовому засіданні судом з урахуванням положень Кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого до спливу вказаного строку поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою відповідно до ст. 331 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , в обґрунтування якого зазначив, що підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, оскільки не перестали існувати ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за одне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, обвинувачений має зв`язки з представниками рф, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність.

Захисник ОСОБА_7 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та також просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки має міцні соціальні зв`язки, наміру переховуватися не має.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про наступне.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справи лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

Ухвалою від 12.02.2026 строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено до 12.04.2026, включно.

При продовженні запобіжного заходу судом враховані ризики, що не зменшилися, а також обставини щодо тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , майновий та сімейний стан обвинуваченого, існування ризиків переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд дійшов висновків, що вказані ризики суттєво не зменшились та не змінились.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за одне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, ступінь суспільної небезпеки, тривалість та характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення, продовження військової агресії рф, відтак останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свою злочинну діяльність.

Так, застосування запобіжного заходу необхідно для забезпечення судового розгляду, який з об`єктивних причин не закінчено на даний час.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 05.06.2026.

Ухвалою суду від 12.02.2026 обвинуваченому ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у таких межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких умов, суд вважає, що розмір застави, визначений обвинуваченому ОСОБА_5 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, суд також враховує, що застава може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК.

Зважаючи на тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення та відомості про обвинуваченого, його матеріальний стан, суд вважає, що розмір застави, який належить визначити обвинуваченому має бути встановлений в більшому розмірі ніж передбачено п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 328 000 грн, такий розмір є виправданим за наявних обставин, а тому може бути застосований.

Визначаючи розмір застави, суд враховує не лише обсяг висунутого обвинувачення, а також і правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного/обвинуваченого, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гафа проти Мальти»).

Оскільки до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, то у разі внесення застави в розмірі, визначеному цією ухвалою, на нього необхідно покласти також обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України.

Суд приходить до висновку, що вказані обов`язки, у разі внесення застави, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зашкодять інтересам судового розгляду.

Зазначені обов`язки покладаються на обвинуваченого строком на два місяці з моменту внесення застави (ч. 7 ст. 194 КПК).

З огляду на те що, судом прийнято рішення про зменшення раніше визначеного розміру застави клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ч. 3 ст. 331, ст. 369, ч. 2 ст. 376, КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 05 червня 2026 року, включно.

Визначити ОСОБА_5 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбаченим КПК України у розмірі 1000 (одна тисяча п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 07.04.2026 у справі №761/11930/22.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-прибувати до суду за кожним викликом;

-не відлучатися межі міста Києва без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до органів державної влади за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов`язків - 60 днів з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На ухвалу безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченим, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3