Ухвала суду № 135720085, 07.04.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/10430/25

Провадження № 1-в/204/1/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

представників установи ОСОБА_5 ,

особи, щодо якої розглядається заява ОСОБА_6 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Дніпро заяву представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра знаходиться справа за заявою представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом відносно ОСОБА_6 на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2024 року, відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2025 року, відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, змінено примусові заходи медичного характеру і для подальшого застосування примусових заходів медичного характеру переведено його до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.

В заяві, до якої додано висновок комісії лікарів-психіатрів №1099 від 29.09.2025 року, зазначено, що під впливом активної медикаментозної терапії в поєднанні з реабілітаційними заходами, психічний стан пацієнта залишається стабільним, що виражається у відсутності продуктивної психопатологічної симптоматики, емоційно - вольових порушень. Настрій рівний. В поведінці спокійній, впорядкованій. Емоційні реакції контрольовані пацієнтом за силою та частотою. Призначене лікування приймає без заперечень, погоджується з його необхідністю. Усвідомлює наявність у себе психічного розладу, правильно називає його прояви. Виказує стійкі настанови на прийом підтримуючої терапії в майбутньому, спостереження у лікаря психіатра амбулаторно. Вірно оцінює скоєне суспільно небезпечне діяння, розуміє його протиправність та тяжкість. Позитивно налаштований на виписку з лікарні, будує реальні плани на майбутнє. Відповідно до шкали HCR-20v3 від 26.09.2025 року: ризик насильства у майбутньому низький; ризик серйозної фізичної шкоди - низький, ризик неминучого насильства - низький. Таким чином, за своїм психічним на теперішній час пацієнт суспільної небезпеки для оточуючих не становить, продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги не потребує.

В судовому засіданні представник установи підтримав вказану заяву, просив задовольнити, посилаючись на висновок комісії лікарів-психіатрів №1099 від 29.09.2025 року. Вказаний висновок підтримав, вказував на те що він є законним та обґрунтованим та до ОСОБА_6 слід застосувати примусові заходу медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Захисник в судовому засіданні підтримав заяву про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 і просив задовольнити.

Пацієнт ОСОБА_6 в судовому засіданні просив задовольнити заяву лікаря-психіатра. Зазначив, що він себе добре почуває, підтримує зв`язок з батьками, шкодує про вчинене та має намір продовжити лікування.

Прокурор в судовому засіданні, заперечував проти задоволення заяви про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 . Зазначав, що висновок комісії лікарів-психіатрів №1099 від 29.09.2025 року є необґрунтованим, передчасними та таким, що не може слугувати підставою для зміни примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 , оскільки викликає об`єктивні сумніви у його правильності. Наведені ризики не дозволяють говорити про відсутність небезпеки з боку ОСОБА_6 . Правильність вказаного висновку викликає об`єктивні сумніви, та він суперечить висновку експерта №49-к за результатами судово-психіатричної експертизи, а тому не може слугувати підставою для задоволення заяви, у зв`язку з чим, у задоволені заяви слід відмовити.

Вислухавши думку учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи та доданими до неї документів, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 4 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов`язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах посиленого нагляду..

У відповідності до ч.2 ст.514 КПК України, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.

Згідно ч.3 ст.514 КПК України, розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17.04.2025 року, відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, змінено примусові заходи медичного характеру і для подальшого застосування примусових заходів медичного характеру переведено його до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом. ОСОБА_6 знаходиться на лікуванні з 17.11.2023 року по теперішній час. Діагноз: Параноїдна шизофренія.

В обґрунтування необхідності зміни ОСОБА_6 виду примусових заходів медичного характеру у висновку комісії лікарів-психіатрів №1099 від 29.09.2025 року зазначено, що під впливом активної медикаментозної терапії в поєднанні з реабілітаційними заходами, психічний стан пацієнта залишається стабільним, що виражається у відсутності продуктивної психопатологічної симптоматики, емоційно - вольових порушень. Настрій рівний. В поведінці спокійній, впорядкованій. Емоційні реакції контрольовані пацієнтом за силою та частотою. Призначене лікування приймає без заперечень, погоджується з його необхідністю. Усвідомлює наявність у себе психічного розладу, правильно називає його прояви. Виказує стійкі настанови на прийом підтримуючої терапії в майбутньому, спостереження у лікаря психіатра амбулаторно. Вірно оцінює скоєне суспільно небезпечне діяння, розуміє його протиправність та тяжкість. Позитивно налаштований на виписку з лікарні, будує реальні плани на майбутнє. Відповідно до шкали HCR-20v3 від 26.09.2025 року: ризик насильства у майбутньому низький; ризик серйозної фізичної шкоди - низький, ризик неминучого насильства - низький. Таким чином, за своїм психічним на теперішній час пацієнт суспільної небезпеки для оточуючих не становить, продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги не потребує.

Також, в судовому засіданні встановлено, що ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 10 грудня 2025 року у справі призначено амбулаторну судово-психіатрічну експертизу стосовно ОСОБА_6 , яку доручено експертам Дніпровської філії судових експертиз. Згідно наданого висновку експертів №49-к за результатами судово-психіатричної експертизи від 20.02.2026 року відносно ОСОБА_6 , вбачається, що ОСОБА_6 в даний час виявляє психічний розгляд у формі шизофренії параноїчної. За своїм психічним станом іспитований в даний час не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати нами. За своїм психічним станом, відповідно до ст. 92 КК України, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психічної допомоги. Зазначений висновок підтверджується анамнестичними відомостями, даними матеріалів кримінальної справи про появу та розвиток у іспитованого особистісних особливостей, характерних для шизофренічного процесу, таких як ригідність, емоційне збіднення, нездатність до цілеспрямованої діяльності, труднощі спілкування, соціальна дезадаптація; про виникнення у нього на цьому тлі психотичного стану галюцинаторно-маячної структури з афективними порушеннями з наростанням в подальшому специфічних для шизофренії змін особистості у вигляді огрубіння емоційних проявів (одноманітність, монотонність, формальність), падіння енергетичного потенціалу, дисгармонії психічного складу, емоційної дефіцитарності, що зумовили його соціальну аутизацію. Зазначений висновок підтверджується також результатами даного психіатричного обстеження, що виявили у іспитованого характерні для шизофренічного процесу порушення мислення (малопродуктивність, нерівномірність мисленного темпу), емоційно-вольової сфери (одноманітність емоційних реакцій) в поєднанні з порушеннями критичних здібностей.

Крім того, в судовому засіданні допитаний експерт ОСОБА_8 , який підтримав висновок експерта № 49-к за результатами судово-психіатричної експертизи від 20.02.2026 року відносно ОСОБА_6 , суду, пояснив що наданих документів від суду та безпосереднім обстеженням іспитованого було достатньо для проведення судово-психіатричної експертизи. Застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги - передбачає перебування у психіатричний лікарні, тобто у спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги.

Суд звертає увагу на пояснення ОСОБА_6 , які останній надав під час судового розгляду, а саме на те, що він вважає себе здоровим, зазначає, що вчинив суспільно небезпечне діяння у зв`язку з тим, що чув голоси.

Таким чином, наявність, покращення стану психічного здоров`я жодним чином не обґрунтоване, а також у разі його наявності є нетривалим покращенням, правильність вказаного висновку викликає об`єктивні сумніви, а тому не може слугувати підставою для задоволення заяви. Також, висновок комісії лікарів-психіатрів №1099 від 29.09.2025 року в якому зазначено, що за своїм психічним станом на даний час ОСОБА_6 не потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом, а потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, суперечить висновку експертів №49-к за результатами судово-психіатричній експертизи від 20.02.2026 року, в якому зазначено, що ОСОБА_6 в даний час виявляє психічний розлад у формі шизофренії параноїчної, за свої психічним станом іспитований в даний час не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними, за своїм психічним саном, відповідно до ст. 92 КК України, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги.

Приймаючи до уваги висновок комісії лікарів психіатрів, зміст якого не відповідає фактичним обставинам, які встановлені в судовому засіданні, висновок експерта № 49-к за результатами проведення судово-психіатричної експертизи, заперечення прокурора, який наполягав на відмові у задоволені заяви, пояснення сторін наданими в судовому засіданні, суд вважає, що заява про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 , задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 95 КК України, ст.ст.369-372, ст.ст.512, 514 КПК України, ст.19,22 Закону України «Про психіатричну допомогу», суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру, призначених ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17.04.2025 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи діб з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Суддя ОСОБА_1