Рішення № 135715614, 15.04.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/159/26

Провадження № 2/168/181/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого-судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 01.08.2025 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір №01.08.2025-100001381, відповідно до якого отримала кредит у розмірі 4000 грн. Вказуючи, що у зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином умов договору у неї виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4000 грн., за процентами 5600 грн., за комісією 800 грн., та за відсотками 7160 грн., які нараховані по ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала заяву, в якій вказує, що позовні вимоги визнає частково, зокрема погодилась із заборгованістю за тілом кредиту, процентами та комісією, а в решті позову просить відмовити, оскільки остання звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК на період воєнного стану на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та просить справу розглядати за її відсутності.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (ч.2 ст.247 ЦПК).

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Ст.3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Судом встановлено, що 01.08.2025 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір № №01.08.2025-100001381 (далі Договір), відповідно до умов якого отримала кредит на суму 4000 грн. на строк 140 днів (до 18.12.2025 року) зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою у розмірі 1 % за один день користування кредитом протягом усього строку, на який надається кредит, шляхом безготівкового переказу на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , а також комісії, пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 20 % від суми кредиту, що дорівнює 800 грн., згідно з встановленим графіком. Договір укладений на умовах його строковості, платності та поворотності.

Заявка, пропозиція та відповідь позичальника про прийняття пропозиції підписані відповідачкою за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора E348, який направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на її мобільний номер НОМЕР_2 , який вона вказада при реєстрації на сайті.

На виконання умов Договору від 01.08.2025 року ТОВ «Споживчий центр» перерахувало кошти в сумі 4000 грн. на банківську картку відповідача № НОМЕР_3 за допомогою системи iPay.ua 820291358.

ТОВ «Споживчий центр», надавши відповідачу кредит, свої зобов`язання за Договором виконало, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071ск20).

Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Споживчий центр» видно, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 17560 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 4000 грн., заборгованість за процентами 5600 грн., заборгованість за комісією 800 грн. та неустойкою 7160 грн.

Враховуючи, що відповідач фактично отримала та використовувала кошти, перераховані ТОВ «Споживчий центр» на картку, що й було предметом укладеного Договору, але не повернула їх, то суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту, що нею фактично отримана і на час розгляду цієї справи не повернута, у розмірі 4000 грн. є підставними і підлягають до задоволення.

Також, виходячи зі змісту договору, позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом підлягають до задоволення і з відповідача слід стягнути 5600 грн. процентів.

Крім того, позовні вимоги про стягнення комісії підлягають до задоволення і з відповідача слід стягнути 800 грн. комісії.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просить також стягнути з відповідача 7160 грн. відсотків, які нараховані по ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки відсотки згідно ст.625 ЦК України у розмірі 7160 грн були нараховані відповідачеві в період введеного на території України воєнного стану, вони не можуть бути стягнуті з позичальника, тому в цій частині позову необхідно відмовити.

Тому посилання представника позивача на правомірність нарахування позивачем відсотків згідно з ст.625 ЦК України є безпідставними.

З огляду на вказане, нараховані позивачем відсотки, по ст. 625 ЦК України, сплата яких передбачена Договором, підлягає списанню і в цій частині позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин справи, суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, яка складається з основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами та комісії, оскільки остання порушила його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов`язань, а саме, неповерненні грошових коштів у визначений договором строк.

У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (59,22 %) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1576,67 грн. (2662,40 грн * 59,22 % / 100% = 1576,67 грн).

На підставі викладеного, ст.ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 634, 1046, 1048 ЦК України та керуючись ст.141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 01.08.2025-100001381 від 01.08.2025 року в розмірі 10400 (десять тисяч чотириста) грн.

У решті вимог позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судові витрати у справі, а саме: 1576 (одну тисячу п`ятсот сімдесят шість) грн. 67 коп.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місця знаходження: вул.Саксаганського, 133-А, м.Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Представник позивача: Кузьменко Максим Віталійович, адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м.Київ, РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне рішення суду складене 15.04.2026 року.

Суддя О. Й. Хаврона