Ухвала суду № 135715529, 15.04.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13320/25

Провадження № 2-п/161/78/26

У Х В А Л А

15 квітня 2026 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Гринь О.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданої одночасно із заявою про перегляд заочного рішення у справі № 161/13320/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 161/13320/25 від 29 вересня 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 41 406, 30 грн. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Юніт Капітал» кредитну заборгованість у сумі 26 576,00 грн., 1 554,70 грн. судових витрат та 3 209, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

14 квітня 2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення у даній справі одночасно із якою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову в порядку ст. 149 ЦПК України.

Заява мотивована наступним: «Я, ОСОБА_1 , одночасно з подачею заяви про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня 2025 року у справі № 161/13320/25, подаю цю заяву про забезпечення позову (вимог заяви про перегляд заочного рішення) відповідно до ст. 149 ЦПК України.

Заочним рішенням від 29 вересня 2025 року з мене стягнуто на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість у розмірі 26 576,00 грн., судовий збір 1 554,70 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 3 209,00 грн..

На підставі цього заочного рішення 20 листопада 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Ошурко Миколою Миколайовичем відкрито виконавче провадження ВП 79641394* (постанова ВП № 79641394), яким передбачено примусове стягнення з мене вказаних сум, а також виконавчого збору.

У поданій мною заяві про перегляд заочного рішення я обґрунтовано вказав, що:

- не був належним чином повідомлений про розгляд справи (порушено глави 7 ЦПК України);

- позивачем не надано жодного належного доказу перерахування мені кредитних коштів (відсутні первинні бухгалтерські документи, платіжні доручення з банківськими реквізитами тощо);

- заочне рішення підлягає скасуванню, а справа новому розгляду за правилами загального позовного провадження.

Без негайного вжиття заходів забезпечення позову існує реальна та очевидна загроза того, що приватний виконавець розпочне стягнення коштів з моїх рахунків (зарплатного, карткового тощо) ще до розгляду моєї заяви про перегляд. У разі скасування заочного рішення повернення вже стягнутих коштів стане фактичним неможливим або суттєво ускладненим, що завдасть мені значної майнової шкоди, яка не може бути компенсована в майбутньому.»

З вказаних підстав відповідач просить вжити заходів забезпечення позову (вимог заяви про перегляд заочного рішення у справі № 161/13320/25 шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Ошурко Миколі Миколайовичу здійснювати будь-які дії зі стягнення коштів з рахунків ОСОБА_1 , у тому числі в рамках виконавчого провадження ВП № 79641394.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 149 ЦПК України на яку посилається заявник, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже звертаючись із вказаною заявою ОСОБА_1 не враховує, що такий процесуальний інструмент, як забезпечення позову, направлений саме на забезпечення можливості ефективного виконання рішення суду, а правом звернення до суду із такою заявою наділений виключно позивач/можливий позивач, при поданні чо до подання позовної заяви.

Також варто зауважити наступне.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Вказане свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

У постанові від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі №316/844/21 (провадження №61-14849св21).

Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» зупинення вчинення виконавчих дій та виконавчого провадження належить до виключної компетенції виконавця, який зупиняє їх у випадках, передбачених ст. 34, 38 вказаного Закону.

Крім того, ч. 2 ст. 149 ЦПК України чітко визначені стадії розгляду справи, на яких допускається забезпечення позову.

Норми ЦПК України не передбачають подачу відповідачем заяви про забезпечення позову після ухвалення заочного рішення та на стадії розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Таким чином, заявлені вимоги ОСОБА_1 вимоги про забезпечення заяви про перегляд заочного рішення є такими, що суперечать нормам чинного процесуального законодавства.

Отже, оскільки ОСОБА_1 позов до суду не подавався, наміру подати будь-який позов не заявлено, а перегляд заочного рішення суду за своєю правовою природою не є стадією розгляду справи, а є однією із форм перегляду судових рішень, тому підстави для задоволення заяви про забезпечення заяви про перегляд заочного рішення відсутні, а тому у її задоволенні слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 149 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення заяви про перегляд заочного рішення, поданої одночасно із заявою про перегляд заочного рішення у справі № 161/13320/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду О.М. Гринь

Волинської області