Ухвала суду № 135714441, 15.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/8232/26

Провадження № 2-с/947/114/26

УХВАЛА

про повернення заяви

15.04.2026 року

Суддя Київського районного суду міста Одеси Скриль Ю.А., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 04 березня 2026 року виданого Київським районним судом міста Одеси за заявою Комунального підприємства «ЖКС Чорноморський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 13 квітня 2026 року звернувся до суду з заявою скасування судового наказу від 04 березня 2026 року виданого Київським районним судом міста Одеси за заявою Комунального підприємства «ЖКС Чорноморський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.

Свої вимоги про скасування судового наказу заявник обґрунтовував тим, що між ним та КП ЖКС «Чорноморський» відсутні договірні відносини с приводу надання комунальних послуг,, не надавався акт виконаних робіт, якість послуг не підтверджена, стягувач маніпулює сумами, збільшує борг та займається подвійним стягненням боргу, стягувач, маючи мільйонні обороти, незаконно отримує відстрочку від сплати судового збору та перекладає усі витрати на боржників, стягувач включає до суми вимог періоди, що виходять за межі позовної давності, що є грубим порушенням закону, тощо. Вважає, що судовий наказ є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Одночасно із заявою про скасування судового наказу просить визнати поважними причини пропуску та поновити строк на подачу заяви про скасування судового наказу.

В обґрунтування наданої заяви заявник посилається на те, що вищевказаний судовий наказ відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України своєчасно йому не направлено, він дізнався про наявність судового наказу випадково 18.03.2026, під час перевірки реєстрів, а тому вважає, що строк на подання заяви про скасування судового наказу порушений з поважних причин, у зв`язку з чим підлягає поновленню. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з заявою про поновлення строку та про скасування судового наказу від 04 березня 2026 року.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу заява про скасування судового наказу розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

При вирішенні питання про прийняття заяви до провадження, було встановлено її невідповідність вимогам, передбаченим ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Судом встановлено, що 04 березня 2026 року Київським районним судом міста Одеси видано судовий наказ.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

До заяви про скасування судового наказу, не додано докази надіслання такої заяви іншому учаснику справи, в даному випадку стягувачу.

Крім того, суд звертає увагу, що у прохальній частині заяви про скасування судового наказу боржник просить суд:

1) визнати відсутнім право вимоги КП ЖКС «Чорноморський» до ОСОБА_1 , за заборгованістю, вказаною у судовому наказі №947/8232/26.

2) зобов`язати відповідача припинити дії щодо нарахування неіснуючої заборгованості без укладеного договору.

3) стягнути з відповідача судові витрати.

4) провести розгляд справи без його участі, та не відкладати розгляд. Позовні вимоги повністю підтримує. Будь які заяви відповідача про необхідність особистих пояснень позивача просить розцінювати як спробу затягування процесу.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з заявою про скасування судового наказу та додатками до неї вважає, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику без розгляду виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.

Наведені заявником доводи у прохальній частині про скасування судового наказу та вимоги у прохальній частині значно різняться та не стосуються предмета даної справи та є такими, що суперечать фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, у зв`язку з чим не можуть бути покладені в обґрунтування заяви про скасування судового наказу, тому як у прохальній частині відсутні вимоги щодо скасування судового наказу.

Відповідно до частини 2 статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Питання щодо розподілу судових витрат між сторонами цивільних справ регулюються ст.ст.141,142 ЦПК. Натомість системний правовий аналіз змісту ст.ст.141,142 ЦПК України свідчить, що зазначені положення стосуються виключно позовного провадження і не підлягають застосуванню у випадках коли цивільне судочинство здійснюється за правилами наказного або окремого провадження, якщо законом не передбачене інше.

Нормами Розділу ІІ ЦПК України, якими регулюється порядок здійснення наказного провадження, не передбачено порядку відшкодування учасникам справи (стягувач і боржник) понесених ними судових витрат, окрім п. 6 ч. 1ст. 168 ЦПК (сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника у разі видачі судового наказу). В усіх інших випадках понесені учасниками справи наказного провадження судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Згідно з ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, поза як обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).

Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу є неналежно оформленою, вказану заяву необхідно повернути заявнику без розгляду.

При цьому, з метою не допущення порушення права заявника на судовий захист шляхом звернення до суду з заявою про скасування судового наказу та її розгляд судом останньому слід роз`яснити, що чинними нормами цивільно-процесуального законодавства не встановлено заборону повторного звернення до суду із заявою про скасування судового наказу у разі її повернення без розгляду.

Окрім того, така заява, при її повторному поданні до суду, повинна відповідати вимогам ч.ч. 1-5 ст. 5 ст. 170 ЦПК України, а також, враховуючи положення ч. 2 ст. 171 ЦПК України, у разі повторного звернення із заявою про скасування судового наказу після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 170 ЦПК України, - містити обґрунтовану вимогу про поновлення строку для подання такої заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 171,261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 04 березня 2026 року виданого Київським районним судом міста Одеси за заявою Комунального підприємства «ЖКС Чорноморський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги повернути без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із відповідною заявою безпосередньо ним або з належним чином оформленими повноваженнями його представником, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-ти денний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Скриль Ю. А.