Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 489/1975/26
Провадження № 3/489/658/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
14 квітня 2026 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Валігурський Г.Ю., за участю секретаря Імшеницької Т.А., особи, стосовно якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Брагара Д.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який до 28.04.2025 перебував на посаді оператора групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
- за ч. 1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП), -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , який перебував на посаді оператора групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон), порушив вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, а саме вчинив несвоєчасне, без поважних на те причин, подання декларації типу "При звільненні" (за період неохоплений раніше поданими деклараціями).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1726 КУпАП як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
ОСОБА_1 обставин, встановлених у протоколі про адміністративне правопорушення, не заперечував, вину у вчиненні правопорушення визнав. Під час розгляду справи пояснив, що приблизно через три дні після звільнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 він прибув у вказану установу, де відповідальний працівник допоміг йому створити декларацію "Після звільнення" (чернетку). Оскільки він не обізнаний з технічними питаннями подання декларації, вважав, що декларація ним вже подана. Приблизно через рік йому зателефонували з поліції та повідомили, що декларація ним не подана. Після цього зрозумів, що не перевірив фактичне подання декларації. Вимоги законодавства про необхідність подання декларацій йому роз`яснювали при проходженні служби в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Поважних причин, які б перешкоджали подати декларацію відсутні.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Так вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №109 від 25.02.2026, в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні за період неохоплений раніше поданими деклараціями) та положення Закону (абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону), порушення яких він допустив, що має своїм наслідком настання відповідальності за ч. 1 ст. 1726 КУпАП;
- витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) № 75 від 25.03.2026, яким ОСОБА_1 прийнято на посаду оператора групи обліку офіцерів запасу цього ж центру;
- витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) № 104 від 28.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 з 28.04.2025 виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- послідовністю дій ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з якої встановлено, що останній 20.02.2026 подав декларацію (При звільненні);
- копією відомості доведення до особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.01.2025 Інструктажу щодо додержання антикорупційного законодавства особою, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, відповідно до якої ОСОБА_1 28.03.2025 попереджений про адміністративну відповідальність за порушення вимог чинного законодавства, у тому числі вказаного Закону в частині зобов`язання подати щорічну декларацію протягом 30 календарних днів після звільнення, за період неохоплений раніше поданими деклараціями;
- письмовими пояснення ОСОБА_1 наведеними в протоколі про адміністративне правопорушення від 25.02.2026, у яких він зазначив, що вказана декларація була збережена як чернетка, але була не відправлена в установлений законодавством термін, прямого умислу в своїх діях не вбачає.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій є суб`єктами відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією. Відповідно до ст. 1 Закону суб`єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Таким чином ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та відповідальності, оскільки на нього поширюється дія Закону.
Встановлення наявності або відсутності в діях ОСОБА_1 складу корупційного правопорушення має відбуватись через призму оцінки норми ст. 45 Закону, відповідно до якої особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством (ч. 1 ст. 45 Закону).
Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону).
З огляду на викладену норму, на осіб, зазначених в ній, покладено обов`язок подання декларації, за несвоєчасне подання якої без поважних причин передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 1726 КУпАП. Отже, необхідним є встановлення в першу чергу факту несвоєчасності подання декларації, тобто поза строком визначеним законом.
Отже, з огляду на викладене ОСОБА_1 після звільнення на виконання вищенаведених норм був зобов`язаний в період до 28.05.2025 включно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні, проте відповідної вимоги не дотримався.
Оцінюючи наведені вище докази, суд приходить до висновку, що факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відносно ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження і під час судового розгляду. Досліджені судом докази узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, допущеного ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП, ставити їх під сумнів підстав немає. Так останній допустив порушення вимог ст. 45 Закону, не подавши відповідну декларацію у встановлені законом строки.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, суспільну небезпечність діяння, особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення не притягувався, суд вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі визначеному санкцією ч. 1 ст. 1726 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір який, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 401 , 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», суддя, -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Миколаїв/Інгульський р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, рахунок отримувача: UА448999980313070106000014482).
Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.
Суддя Г.Ю. Валігурський
Судове рішення № 135712856, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 14.04.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 489/1975/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: