Рішення № 135712550, 14.04.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/6854/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"14" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказувало, що 18 листопада 2020 року ТОВ «Слон Кредит» уклало з відповідачкою Договір про надання споживчого кредиту №418626.

Відповідно до договору ТОВ «Слон Кредит» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 31 250 грн (25 000 грн на поточний рахунок позичальниці; 6 250 грн на користь товариства з метою сплати процентів за перший день користування кредитом) зі строком користування коштами протягом 911 днів, а відповідачка зобов`язалася щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 18 травня 2023 року, а також сплачувати проценти за користування ним: за перший день користування кредитом 25 % від суми заборгованості за кредитом; в подальшому 85 % річних від суми заборгованості за кредитом.

26 листопада 2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №26-11/2021/13, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №418626 від 18 листопада 2020 року.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір факторингу №10-01/2023, за яким ТОВ «Коллект Центр» відступило позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №418626 від 18 листопада 2020 року.

Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 83 140,37 грн, в тому числі:

- заборгованість за кредитом 29 660,85 грн;

- заборгованість за процентами 53 479,52 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача не з`явилася, проте у позові просила проводити розгляд справи без її участі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача у позові не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 18 листопада 2020 року ТОВ «Слон Кредит» уклало з відповідачкою Договір про надання споживчого кредиту №418626.

Відповідно до договору ТОВ «Слон Кредит» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 31 250 грн (25 000 грн на поточний рахунок позичальниці; 6 250 грн на користь товариства з метою сплати процентів за перший день користування кредитом) зі строком користування коштами протягом 911 днів, а відповідачка зобов`язалася щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 18 травня 2023 року, а також сплачувати проценти за користування ним: за перший день користування кредитом 25 % від суми заборгованості за кредитом; в подальшому 85 % річних від суми заборгованості за кредитом.

26 листопада 2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №26-11/2021/13, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №418626 від 18 листопада 2020 року.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір факторингу №10-01/2023, за яким ТОВ «Коллект Центр» відступило позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №418626 від 18 листопада 2020 року.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений з дотриманням вимог закону, сторони правочину узгодили у ньому усі істотні умови, позичальниця підписала договір власноручним підписом.

Таким чином, ОСОБА_1 набула статусу, прав та обов`язків позичальниці у кредитних правовідносинах з ТОВ «Слон Кредит».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За встановленого, права та обов`язки первісного кредитора перейшли до ТОВ «Коллект Центр».

Суд встановив, що ТОВ «Слон Кредит» перерахувало кредитні кошти у розмірі 25 000 грн на рахунок позичальниці, що підтверджується копією Платіжного доручення №3777 від 18 листопада 2020 року (а.с. 12).

Зі свого боку позичальниця зобов`язання за кредитним договором жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 16 грудня 2025 року виникла заборгованість у загальному розмірі 83 140,37 грн, в тому числі:

- заборгованість за кредитом 29 660,85 грн;

- заборгованість за процентами (за період з 19 листопада 2020 року до 17 травня 2023 року) 53 479,52 грн.

Суд погоджується з таким розрахунком, оскільки він відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону.

Зокрема, проценти за користування кредитом нараховані позивачем за встановленими в договорі процентними ставками та в межах встановленого в договорі строку кредитування.

Тому вказана заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» в повному обсязі.

Також з відповідачки на користь позивача у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути 2 422,40 грн судового збору.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн, то в цій частині суд виходить з наступного.

Дійсно, відповідно до вимог ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд в залежності від результату розгляду справи зобов`язаний розподілити між сторонами витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору від 01 липня 2024 року №01-07/2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», про надання правової допомоги з додатком у вигляді узгоджених тарифів за надані послуги, а також документи, що містять перелік, детальний опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема: надання усної консультації, вартість послуги 4 000 грн (виходячи з потраченого часу у 2 год. та вартості послуги у 2 000 грн за 1 год. роботи); підготовка пропозицій, вартість послуги 6 000 грн (виходячи з потраченого часу у 3 год. та вартості послуги у 2 000 грн за 1 год. роботи); складання позовної заяви, вартість послуги 15 000 грн (виходячи з потраченого часу у 5 год. та вартості послуги у 3 000 грн за 1 год. роботи).

Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

Водночас є сумнівними з точки зору їх необхідності та розумності адвокатські послуги щодо надання усної консультації у спорі незначної складності тривалістю у 2 год., підготовка пропозицій та складання позовної заяви у стандартній справі незначної складності за ставками за надані послуги у розмірі, що значно перевищують середній розмір аналогічних послуг.

Отже, зважаючи на категорію даної справи, яка є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 4 500 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту від 18 листопада 2020 року №418626, що утворилася станом на 16 грудня 2025 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 29 660 (двадцять дев?ять тисяч шістсот шістдесят) гривень 85 копійок; заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 19 листопада 2020 року до 17 травня 2023 року) у розмірі 53 479 (п?ятдесят три тисячі чотириста сімдесят дев?ять) гривень 52 копійки, а всього в загальному розмірі 83 140 (вісімдесят три тисячі сто сорок) гривень 37 копійок, а також 6 922 (шість тисяч дев?ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв