Рішення № 13571050, 17.01.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

17 січня 2011 року

справа № 5020-6/080

За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний

банк України»в особі філії Публічного акціонерного товариства

«Державний експортно-імпортний банк України» в місті Севастополі

(99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 15)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний

Севастополь»(99014, м. Севастополь, вул. Правди, 24)

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 6713964,35 грн.,

Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивача –Василихін І.Б., довіреність №010-01/3407 від 20.05.2009;

відповідача –Голуб Г.М., довіреність №б/н від 29.01.2010.

СУТЬ СПОРУ:

02.11.2010 Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в місті Севастополі звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод»Юний Севастополь» про стягнення заборгованості за кредитним договором №8806К9 від 19.05.2006 в розмірі 6713964,35 грн., з яких: загальна сума заборгованості за кредитом –6707506,00 грн. та сума комісії –6458,35 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач належним чином не виконує свої зобов’язання за договором кредиту.

Ухвалою від 03.11.2010 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

В порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач зменшив та змінив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитною угодою у розмірі 601597,33 доларів США, з яких: сума комісії за управління кредитною лінією –408, 00 доларів США, сума відсотків за користування кредитом –3189,33 доларів США та сума основної заборгованості по кредитної лінії –598000,00 доларів США.

Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог, просить суд позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги у відзиві на позов не визнав, вважає їх неправомірними та необґрунтованими (арк.с.84-86).

В порядку статті 69 Господарського кодексу України суд ухвалою від 14.12.2011 продовжив строк розгляду до 17.01.2011 у зв’язку з заявленим клопотанням сторін про надання можливості мирного врегулювання спору.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2006 між Публічним Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»у особі філії у місті Севастополі (далі –Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»була укладена Кредитна Угода №8806К9 (далі –Угода).

19.06.2009 між Публічним Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»у особі філії у місті Севастополі (далі –Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»був укладений Договір №8806К9-8 про зміну до Угоди (далі –Договір).

Згідно до пункту 3.1. статті 3 Угоди (зі змінами та доповненнями) Кредитор відкрив Позичальнику відновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 1500000,00 доларів США строком погашення до 18.09.2009 на умовах забезпеченості, повернення, відклічності, строковості, платності та цільового характеру використування, при цьому оборотність кредитних коштів встановлюється 180 днів.

Відповідно до підпункту 3.3.1. пункту 3.3. ст. 3 Угоди (зі змінами та доповненнями) кредит надається у безготівковій формі. Платежі за кредитом здійснюються шляхом конвертації доларів США в українську валюту відповідно до умов укладених контрактів, шляхом попередньої оплати або за фактом поставки і з одночасним утворенням заборгованості за кредитом на позичковому рахунку Позичальника у доларах США.

Підпунктом 3.5.1. пункту 3.5 ст. 3 Угоди (зі змінами та доповненнями) передбачено, що Позичальник сплачує Кредитору проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в пункті 3.2. цієї Угоди, у валюті кредиту у розмірі річної відсоткової ставки, яка визначається наступним чином: LIBOR (6m) + 6,75% річних, але не менше 12% річних. Кредитор щомісяця нараховує проценти на суму фактичної заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту.

Підпунктом 3.2.6. пункту 3.2 статті 3 Угоди (зі змінами та доповненнями) передбачено, що розмір плати за управління кредитом та обслуговування позичкового рахунку складає 0,04% від ліміту кредитної лінії.

У статті 4 Угоди (зі змінами та доповненнями) визначено, що Позичальник зобов’язаний сплатити Кредитору плату за управління кредитом, яка нараховується у національній валюті за курсом Національного банку України (далі –НБУ) і підлягає сплати щомісячно не пізніше останнього банківського дня кожного місяця.

Графік погашення кредиту сторони узгодили у додатку №1 до Угоди (зі змінами та доповненнями), який є її невід’ємною частиною (арк.с. 16). Відповідно до пункту 1.3. Договору Кредитор надає Позичальнику кредит відповідно до Графіка надання та погашення кредиту за Угодою, починаючи з 19.06.2009.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Угоди (зі змінами та доповненнями) кредитна угода набуває чинності з дати її підписання повноважними представниками Позичальника а Банку проте кредит надається в межах наданого забезпечення. Ця Угода залишається чинною до дати повної сплати Позичальником Банку заборгованості за кредитом та інших платежів відповідно до умов цієї Угоди.

На виконання умов вказаної Угоди (зі змінами та доповненнями), позивач виконав свої зобов’язання. Однак, відповідач свої зобов'язання за договором виконував несвоєчасно та не у повному обсязі.

20.10.2010 позивач на адресу відповідача направив претензію вих.№088-02/3272, якою просив відповідача погасити заборгованість за Угодою (зі змінами та доповненнями).

Проте відповідач борг не сплатив, внаслідок чого, станом на 02.11.2010 за ним виникла заборгованість по сплаті Кредиту у розмірі 830000,00 доларів США, по сплаті відсотків за користування кредитною лінією –17153,34 доларів США, по сплаті за управління кредитною лінією –6458,35 грн., всього 6713964,35 грн. за курсом НБУ на день подачі позову.

Викладені обставини з’явилися підставою для звернення позивача до суду із зазначеним позовом.

Суд у відповідності до статті 43 ГПК України, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог даних Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що обов’язок відповідача щодо сплати заборгованості за кредитом настав 18.09 2009.

20.10. 2010 позивач пропонував відповідачу погасити заборгованість по кредиту, відсоткам та комісії за управління кредитом, що підтверджується претензією (арк. с. 17).

Проте Позичальник свої зобов’язання перед Кредитором не виконав, суму боргу, відсотки та розмір комісії за управління кредитом за Угодою не сплатив.

Під час розгляду спору відповідач частково погасив заборгованість по кредиту, оплатив основну заборгованість по кредиту у розмірі 2320000,00 доларів США, відсотки за користування кредитною лінією у розмірі 8576,67 доларів США, комісію за управління кредитною лінією у розмірі 8300,00 доларів США, всього248876,67 доларів США.

На вимогу суду між сторонами було проведено звірення взаєморозрахунків по кредитній угоді №8806К9 від 19.05.2006 (зі змінами та доповненнями), про що складений акт від 14.01.2011. Актом звірення взаєморозрахунків станом на 17.01.2011 між сторонами по кредитній угоді відповідач підтвердив наявність простроченого кредиту у сумі 601597,33 доларів США, а саме: комісія за управління кредитною лінією у розмірі 408,00 доларів США, відсотки за користування кредитною лінією у розмірі 3189,33 доларів США та основна заборгованість по кредитної лінії – 598000,00 доларів США. (арк. с 82).

Після звірення взаєморозрахунків позивач змінив позовні вимоги, та просить суд стягнути заборгованість, яка зазначена у акті звірення взаєморозрахунків станом на 17.01.2011. Але відповідач заперечує проти зміни позову у зв’язку з тим, що позивач таке право відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України втратив.

Суд вважає доводи відповідача необґрунтованими, оскільки позивач надав змінені позовні вимоги до початку розгляду судом справи по суті, що підтверджується протоколами судових засідань.

Суд перевірив наданий розрахунок заборгованості за кредитом та вважає його вірним.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основній заборгованості по кредитної лінії у розмірі 598000,00 доларів США, заборгованості відсотків за користування кредитною лінією у розмірі 3189,33 доларів США, та заборгованості оплати комісії за управління кредитною лінією у розмірі 408,00 доларів США такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідач у своїх запереченнях до позову вважає, що позивач порушив вимоги ст. 55 Господарського процесуального кодексу України та ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»сплатив державне мито у гривнях. Суд вважає ці доводи необґрунтованими, оскільки відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 17.02.1994 № 02-5/114 "Про деякі питання визначення ціни позову, підсудності справ та сплати державного мита" ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день подання позову (пункт 4 статті 55 Господарського процесуального Кодексу України). Оскільки позивач первісно зазначив ціну позову у національної валюті, тому и державне мито він сплачував у гривнях –національної валюті.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»(вул. Правди, буд. 24, м. Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 32013775, відомості про відкриті у банківських установах розрахункові рахунки відсутні) на користь «Державний експортно-імпортний банк України»у особі філії у місті Севастополі (м. Нахімова, 15, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750392, р/р 2067200054643/840 у АТ «Укрексімбанк»у м. Севастополі, МФО 384986, ЄДРПОУ32013775) заборгованість за кредитною угодою №8806К9 від 19.05.2006 у розмірі 601597,33 доларів США (шість одну тисячу п’ятсот дев’яносто сім доларів США, 33 центів США), з яких: 598000,00 доларів США –сума основного боргу, 3189,33 доларів США –сума відсотків за користування кредитною лінією та 408,00 доларів США –сума комісії за управління кредитною лінією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»(вул. Правди, буд. 24, м. Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 32013775, відомості про відкриті у банківських установах розрахункові рахунки відсутні) на користь «Державний експортно-імпортний банк України»у особі філії у місті Севастополі (м. Нахімова, 15, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750392, р/р 2067200054643/840 у АТ «Укрексімбанк»у м. Севастополі, МФО 384986, ЄДРПОУ32013775) витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно до

вимог ст. 84, ч. 4 ст. 85 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 24.01.2011.