Ухвала суду № 135709592, 15.04.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2632/26

Справа № 754/19870/25

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2026 року м.Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю

представника позивача Воропай Р.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова группа «Оберіг» Алєксєєва Владислава Вячеславовича про зупинення провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) Автотранспортне підприємство інвалідів «ІНВАТРАНС» Броварського міського товариства інвалідів «Прагнення», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова группа «Оберіг», третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Деснянського районного суду м.Києва знаходиться вищевказана цивільна справа.

До суду надійшло клопотання представника відповідача ТзДВ «СГ «Оберіг» Алєксєєва В.В. про зупинення розгляду справи. Дане клопотання представник відповідача мотивує тим, що ДТП, в якій позивачу було завдано шкоди, розглядається в рамках кримінальної справи №754/7959/24, остаточне процесуальне рішення відповідно до вимог ст.283 КПК України не прийнято.

В підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_4 заперечував проти зупинення провадження.

В підготовчому засіданні відповідач ОСОБА_1 заперечував проти зупинення провадження.

Інші учасники судового розгляду в підготовче засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, суд зазначає, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року в справі № 761/33089/20 (провадження № 61-18470св21) вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК Україниє виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У даній справі суть спірних правовідносин, предмет і підстава позову полягають у страховому відшкодуванні шкоди, завданої здоров`ю позивача джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (частина друга статті 1188 ЦК України).

Оскільки шкода, на яку посилається позивач, була завдана йому внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, то у разі встановлення обґрунтованості позовних вимог, заявлена у цій справі, шкода повинна бути відшкодована незалежно від встановлення вини ОСОБА_3 , щодо якого розглядається кримінальне провадження № 12023100000000564 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.

Подібний висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 476/135/22 (провадження № 61-2700св23).

Крім того, зміст позовної заяви свідчить про те, що позивач, посилаючись на положення ст.ст. 23, 26-1 ЗУ « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1166, 1167, 1168,1187, 1195 ЦК України, просив відшкодувати шкоду, завдану ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою,- якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до положень ст.999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи ( обов`язкове страхування).

До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Пред`явлення позову до страховика у цій справі зумовлене наявністю полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди, у ТзДВ «СГ «Оберіг».

Отже, наявність кримінального провадження стосовно водія забезпеченого транспортного засобу жодним чином не впливає на вирішення зазначеного цивільно-правового спору.

Обов`язок щодо звернення до страховика про виплату страхового відшкодування встановлений законом для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. Факт настання страхового випадку ніким у справі не оспорюється та зафіксований правоохоронними органами (позиція ВС у справі № 500/2095/15 у постанові від 10 січня 2019 року).

Отже, за фактом ДТП в кримінальному провадженні вирішується питання про кримінальну відповідальність винуватця зазначеної вище ДТП, а не про наявність підстав для страхового відшкодування, внаслідок шкоди, заподіяної здоров`ю фізичної особи.

Крім того, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, настає без вини її заподіювача. Тому страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

При цьому, наявність чи відсутність у страховика обов`язку з виплати страхового відшкодування не є обставиною, яка має бути встановлена вироком суду.

Також, відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зважаючи на наведену норму, рішення, яке буде ухвалене в рамках кримінального провадження № 12023100000000564, буде мати доказове значення лише з питання, чи мало місце ДТП, та чи було воно вчинене за участю обвинуваченого. Жодного іншого доказового значення в рамках вирішення спору, який є предметом розгляду справи, судове рішення в силу положень ст. 82 ЦПК України мати не може.

Крім того, в рамках кримінального провадження встановлюється наявність чи відсутність вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, що не є тотожним поняттям до вини у спричиненні ДТП.

Враховуючи наведене, а також те, що ушкодження здоров`я позивача настало у зв`язку із дією джерела підвищеною небезпеки, що передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела, а також незалежно від наявності вини завдавача шкоди, правові підстави для зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України відсутні.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 258-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова группа «Оберіг» Алєксєєва Владислава Вячеславовича про зупинення провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) Автотранспортне підприємство інвалідів «ІНВАТРАНС» Броварського міського товариства інвалідів «Прагнення», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова группа «Оберіг», третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: