Рішення № 13570898, 26.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.11                                                                                           Справа№ 32/254 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Нова Справа», м.Львів.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандр’е Ентерпраізес Груп», м.Львів.

Про стягнення 3731,93 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Гринчук Ю.В. –представник (довіреність б/н від 10.01.2011р.).

від відповідача: не з'явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Нова Справа», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандр’е Ентерпраізес Груп», м.Львів про стягнення 3 731,93 грн., з яких 3 571,50 грн. основного боргу, 134,43 грн. пені та 26,00 грн. –3% річних.

Ухвалою суду від 31.12.2010р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 26.01.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги про стягнення 3 731,93 грн. підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 31.12.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79008 0552696 0 від 05.01.2011р. –вручено 12.01.2011р.

Станом на 26.01.2011р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

01.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Нова Справа» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сандр’е Ентерпраізес Груп» (покупець) було укладено договір поставки №0487 (далі по тексту –договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити товар (продукцію), а покупець зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти товар (продукцію) і оплатити його вартість в терміни, що визначені даним договором та по договірних цінах, що зазначені у видаткових накладних.

Згідно п.3.3. договору поставки приймання товару здійснюється по кількості та якості на підставі товаросупровідних документів постачальника. Якщо, під час приймання товару не було виявлено будь-яких порушень по якості та кількості, то товар вважається прийнятим. Підпис особи та відтиск печатки покупця на видатковій накладній свідчить про факт прийняття товару покупцем.

Відповідно до п.4.1. та п.4.2. договору поставки ціни на товар встановлюються у видаткових накладних. Загальна сума договору складається із сум, зазначених у накладних, якими оформляється прийом-передача товару, поставленому на підставі даного договору.

Відповідно до п.4.3. договору поставки розрахунки за товар здійснюється шляхом перерахування покупцем суми вартості товару в українській національній валюті в безготівковому порядку через касу постачальника протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару від постачальника.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар (продукцію) на загальну суму 4 663,91 грн. згідно видаткових накладних: №000024581 від 04.10.2010р. на суму 3 238,70 грн.; №000026799 від 26.10.2010р. на суму 332,80 грн.; №000027876 від 03.11.2010р. на суму 1 092,41 грн.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, сплативши неповну суму поставленого товару (продукції), а саме 1 092,41 грн.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар (продукцію) станом на 31.12.2010р. (дата подання позовної заяви до суду) складає 3 571,50 грн.

Позивач керуючись умовами п.5.1. договору, у зв’язку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню в сумі 134,43 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 26,00 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості становить 3 731,93 грн., з яких 3 571,50 грн. основного боргу, 134,43 грн. пені та 26,00 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт поставки підтверджується видатковими накладними на загальну суму 4 663,91 грн., а саме: №000024581 від 04.10.2010р. на суму 3 238,70 грн.; №000026799 від 26.10.2010р. на суму 332,80 грн.; №000027876 від 03.11.2010р. на суму 1 092,41 грн., які підписані та скріплені печатками сторін у справі (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи).

Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2010р. по 30.11.2010р., згідно якого сальдо станом на 01.12.2010р. складає 4 663,91 грн.

У зв»язку із частковою сплатою проведеною відповідачем на суму 1 092,41 грн., борг становить 3571,50 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 3 571,50 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу три проценти річних на загальну суму 26,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У відповідності до п.5.1. договору у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

При нарахуванні пені позивач дотримався вищевказаних вимог законодавства відтак, з відповідача підлягає стягненню згідно поданого позивачем розрахунку 134,43 грн. пені.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №3206 від 30.12.2010р. –102,00 грн. держмита і №3207 від 30.12.2010р. –236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандр’е Ентерпраізес Груп» (79008, м.Львів, вул.Винниченка, 8; р/р 26003301418362 у Львівське ГРУ АК Промінвестбанку м.Львова; МФО 325633; код ЄДРПОУ 36929680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Нова Справа» (юр. адреса: 79016, м.Львів, вул.Городоцька, буд.84; факт. адреса: 79024, м.Львів, вул.Польова, 57б; р/р 26001032043000 АКІБ "Укрсиббанк" м.Харків; МФО 351005; код ЄДРПОУ 31363286) основний борг в сумі 3 571,50 грн., 134,43 грн. пені, 26,00 грн. три проценти річних, держмито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя