Ухвала суду № 135706018, 15.04.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/2461/26

Провадження 2/362/3855/26

У х в а л а

"15" квітня 2026 р. суддя Васильківського міськрайонного суду київської області Медведєв К.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Ужгородська окружна прокуратура, -

в с т а н о в и в:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла зазначена позовна заява.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позовна заява підписана представником позивача адвокатом Сєргєєвою В.О., натомість в позовній заяві не зазначено представника позивача, як іншого учасника справи, та відповідно всіх його ідентифікуючих даних, як це передбачено п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України

Також в позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у кожної з третіх осіб. Зазначення, що останні зобов`язані мати такий кабінет не відповідає вимогам процесуального закону.

Виходячи з формально-логічного методу тлумачення змісту п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, вимога процесуального закону про необхідність зазначення в заяві відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не належить до кола відомостей, які зазначаються в заяві лише у випадку обізнаності заявника (представника) із такими відомостями. Навпаки, така інформація має зазначатись обов`язково.

Більш того, враховуючи що заяву підписано адвокатом, то суд не має сумніву у здатності адвоката отримати відповідну інформацію у порядку передбаченому законодавством України.

Вказані відомості про наявність або відсутність електронного кабінету мають значення для подальшого перебігу судового розгляду.

Також в заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) третьої особи Ужгородська окружна прокуратура.

Отже, позивач має виправити цей недолік позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити відповідні відомості про наявність.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі №:38/379/20).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так в позовній заяві міститься дві вимоги:

1. про скасування арешту 24.01.2008 за № 6453527, реєстратор Ужгородська районна державна нотаріальна контора на підставі постанови про накладення заборони, б/н, 25.12.2007 Ужгородської міжрайонної прокуратури Закарпатської області;

2. 22.02.2010 року за №6545033, реєстратор Київська обласна філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, АА№251364, 22.02.2010, міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.

Згідно позовної заяви всі вимоги заявлені до відповідача - ОСОБА_2 .

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 4 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" вказує, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Згідно з роз`ясненням, що містяться в п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідачами в справі про зняття арешту з майна є особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Так, відповідно до абзацу 4 пункту 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу його стороною (ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України). Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Отже, відповідачами у вказаних справах є стягувач - особа, в інтересах якої накладено арешт на майно. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, має бути залучено відповідний орган який наклав арешт на це майно.

Позивачем не вказано, обґрунтування який зв`язок відповідача ОСОБА_2 із арештом накладеним на підставі постанови про накладення заборони, б/н, 25.12.2007 Ужгородської міжрайонної прокуратури Закарпатської області, і чому вимога про зняття арешту, накладеного за ініціативи Ужгородської міжрайонної прокуратури Закарпатської області, заявлена саме до ОСОБА_2 .

Отже, заявник має виправити цей недолік заяви шляхом подання до суду заяви в новій редакції, в якій зазначити наведену інформацію (в кількості відповідно до кількості учасників спору).

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Таким чином, позивач в позовній заяві має зазначити назву кожного документа та іншого доказу, що додається до позовної заяви.

Натомість в позовній заяві не вказано назву кожного документа та іншого доказу, що додається до позовної заяви. В позовній заяві міститься перелік назв електронних файлів, в яких містяться додатки до позовної заяви.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу зобов`язаний постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позивач має виправити цей недолік позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити у кого перебувають оригінали доказів, копії яких позивач додає до позовної заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру:

1. про скасування арешту 24.01.2008 за № 6453527, реєстратор Ужгородська районна державна нотаріальна контора на підставі постанови про накладення заборони, б/н, 25.12.2007 Ужгородської міжрайонної прокуратури Закарпатської області;

2. 22.02.2010 року за №6545033, реєстратор Київська обласна філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, АА№251364, 22.02.2010, міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн..

Щодо немайнових вимог, то за приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено такі ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру для фізичних осіб 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позивачем заявлено дві немайнові вимоги, то розмір судового збору за такі немайнові вимоги складатиме 3328 х 0,4 х 2= 2662,40 грн.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір в сумі 1331,20 грн., то залишок недоплаченого судового збору складає 1 331,20 грн. Вказана сума має бути сплачена за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК уКиїв.обл/Васильків.міс/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA808999980313191206000010786

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Васильківський міськрайонний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

Відсутність підтвердження сплати судового збору в повному обсязі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України встановлено імперативне правило, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Частиною 4 цієї статті передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163:2020, затверджені наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 року № 144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Позивач засобами поштового зв`язку подано до суду позовну заяву та додано до неї документи. Проте, не всі документи додані до позовної заяви засвідчені належним чином. Так, позивачем не засвідчено належним чином додатки до позовної заяви.

Для використання вказаних копій документів під час судового розгляду такі документи мають бути засвідчені належним чином згідно ДСТУ 4163:2020.

Суд звертає увагу, що засвідчується кожен документ (кожна сторінка), при цьому прошивання всього пакету документів, і наклеювання засвідчувального напису на нитку, якою прошито пакет документів не відповідає п. 5.26 ДСТУ 4163:2020.

Отже, позивач має виправити цей недолік позовної заяви шляхом подання до суду копій належним чином засвідчених доказів.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу зобов`язаний постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків терміном у 5 днів з моменту отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.В. Медведєв