Ухвала суду № 135704526, 15.04.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 274/7028/25

1-кп/296/15/26

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2026 рокум .Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

судді ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

представника потерпілого адвоката ОСОБА_9

захисників адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі клопотання прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025060480000537 від 28.05.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 113 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корольовського районного суду м.Житомира перебуває кримінальне провадження №12025060480000537 від 28.05.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 113 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 03.03.2026 року обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_17 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , термін дії яких закінчується 01 травня 2026 року.

Прокурор Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотаннями про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_17 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на 60 днів, вказавши про наявність визначених в ст. 177 КПК України ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті та в судовому засіданні повністю підтримав дані клопотання, просив задовольнити.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_16 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, зазначили, що ризики уявні та не існують, обвинувачений у разі зміни запобіжного заходу не буде впливати на свідків, просили змінити запобіжний захід на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою, а саме на цілодобовий домашній арешт або визначити останньому розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора , підтримав думку своїх захисників.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_6 адвокати ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просили визначити обвинуваченому розмір застави, зазначили, що ризики в клопотанні прокурора не доведені.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку своїх захисників.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_7 адвокати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заперечили щодо задоволення клопотання та просили визначити розмір застави, або змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою, а саме на цілодобовий домашній арешт, зазначили ризики визначені в клопотанні прокурора не доведені.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав думку своїх захисників.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_9 щодо клопотання прокурора поклалась на розсуд суду.

Заслухавши клопотання прокурора, клопотання захисників, думки обвинувачених суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Суд звертає увагу, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваний кримінального провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується саме з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинувачених та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

При цьому, суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за особливо тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.

Надаючи оцінку можливості обвинувачених переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останні з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів можуть вдатися до відповідних дій.

Суд при вирішенні питання, на виконання вимог ст.178 КПК України, приймає до уваги дані про осіб обвинувачених, суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, в яких вони обвинувачуються, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватими, з урахуванням того, що санкція одного з інкримінованих кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, санкція одного з інкримінованих кримінальних правопорушень обвинуваченому ОСОБА_17 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, можливість ухилення та переховування від суду, судом також враховується те, що обвинувачені вчинили тяжкий та особливо тяжкий злочини під час дії воєнного стану, який продовжується і у якому переховуватись від суду легше ніж під час миру, вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, яка передбачає можливість застосування єдиного запобіжного заходу у даному випадку у виді тримання під вартою, що в своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотань прокурора.

Крім цього, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Більш м`які запобіжні заходи, на думку суду, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, крім того обвинувачені зможуть переховуватись від суду, та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, за які обвинувачуються, чим можуть перешкодити встановленню істини по справі, що являється ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України , в зв`язку з чим суд задовольняє клопотання прокурора.

У відповідності до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_17 , враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

З наведених вище підстав, клопотання обвинувачених та їх захисників щодо зміни запобіжних заходів на більш м`які, а також визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 331,176, 177, 178, 183, 371,372 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання захисників обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_17 про зміну запобіжного заходу на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою - залишити без задоволення за безпідставністю.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити термін дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави, а саме, до 13 червня 2026 року, включно.

Продовжити термін дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави, а саме, до 13 червня 2026 року, включно.

Продовжити термін дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави, а саме, до 13 червня 2026 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченими, які перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення їм копії даної ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3