Рішення № 135703802, 06.04.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року Чернігів Справа № 620/13422/25

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

за участю представника позивача Зарічної В.С., представника відповідача Коляди І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області:

- № 20606/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025, яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 382410 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 95602,50 грн;

- № 20607/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 за платежем військовий збір на загальну суму 31867,50 грн та штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 7966,87 грн;

- № 20595/ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 року яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 325525 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 81381,25 грн;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-20602/Ж10/25-01-24-06 від 24.11.2025 зі сплати єдиного внеску в розмірі 230950,92 грн та рішення № 20604/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне нарахування єдиного внеску в розмірі в розмірі 74640,97 грн;

- № 20599/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 щодо завищення сумі від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на суму 21181 грн. за грудень 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що господарські відносини мали реальний характер, придбані товари були використані, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану, та були належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що позивачем було завищено витрати через включення до їх складу суми витрачених коштів, які не пов`язані з провадженням господарської діяльності, а саме документальне оформлення господарських операцій за відсутності фактів їх реального здійснення. Також вказує, що ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинам з ТОВ "Канбера Торг" завищено податковий кредиту з ПДВ за рахунок відсутність реального (законного) джерела походження товару по ланцюгу постачання, невідповідність придбаного та реалізованого товару, нереальності виробництва власним трудовим і виробничим ресурсом, тобто, з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності фактів їх реального здійснення.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що усі господарські операції з ТОВ «Канбера Торг» були документально підтверджено та надано повний пакет документів: договір, акти виконаних робіт, кошториси, рахунки, платіжні інструкції.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 17.02.2026 було задоволено заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області була проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютною та іншого законодавства за період 01.01.2019 по 31.12.2024, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.12.2024, за результатами якої складено акт від 13.10.2025 № 18403/Ж5/25-01-24-05/ НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 18-79).

Згідно висновків, викладених в акті, під час перевірки було встановлено порушення:

- 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та Порядку обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, не подано повідомлення про об`єкти оподаткування (за формою №20-ОПП);

- п. 164.1 ст.164, 177.1 пункту 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 ФОП ОСОБА_1 занижено суму чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 2124500 грн, в т.ч. за 2019 рік на суму 430500 грн за 2024 рік на суму 1694000 грн. Усього донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки в т.ч. за 2019 рік - 77490 грн, за 2024 рік - 304920 грн;

- підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та п.п. 2 п. 5 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449 було занижено суму нарахованого єдиного соціального внеску в сумі Усього донараховано єдиного внеску 230950,92 грн, в тому числі за 2019 рік у розмірі 22 % 94835,97 грн. за 2024 рік на суму 136114,95 грн. Усього донараховано єдиного внеску 230950,92 грн, в тому числі за 2019 рік у розмірі 22 % 94835,97 грн, за 2024 рік на суму 136114,95 грн;

- п.п. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а саме занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами перевірки на суму 31867,50 грн, в тому числі 2019 рік 6457,50 грн. 2024 рік 25410 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України занижено податкове зобов`язання до сплати на суму ПДВ 325525 грн, а саме: за грудень 2022 року на 7906 грн, листопад 2024 року на суму 216800 грн, грудень 2024 року на 100819 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на суму 21181 грн, в т.ч за грудень 2024 року на суму 21181 грн;

- п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме ФОП ОСОБА_1 , не зареєстрував податкові накладні з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму ПДВ 7906 грн, в т.ч. за грудень 2022 року на суму 7906 грн. Відповідальність за порушення термінів реєстрації видаткових накладних по податку на додану вартість передбачена п.120-1.2. ст. 120-1 Податкового кодексу України;

-п.п. 49.18.2 п. 49.18 статті 49, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період 1 кварталу 2019 року-4 квартал 2024 року не подано.

На підставі акту перевірки були винесені (т. 1 а.с. 80-90):

- податкове повідомлення-рішення № 20606/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025, яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 382410 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 95602,50 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 20607/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 за платежем військовий збір на загальну суму 31867,50 грн та штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 7966,87 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 20595/ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 року яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 325525 грн та штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 81381,25 грн;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-20602/Ж10/25-01-24-06 від 24.11.2025 зі сплати єдиного внеску в розмірі 230950,92 грн;

- рішення № 20604/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне нарахування єдиного внеску в розмірі в розмірі 74640,97 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 20599/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 щодо завищення сумі від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на суму 21181 грн. за грудень 2024 року.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996) зобов`язання це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Кредиторською заборгованістю підприємства визнається сума його боргу перед іншими особами, які стосовно цього підприємства є кредиторами. Кредитори - це особи, яким підприємство заборгувало кошти, їхні еквіваленти, активи, а також роботи чи послуги. Кредиторська заборгованість - це один з видів зобов`язань підприємства.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, не підтверджених відповідними первинними документами.

З наведених законодавчих положень випливає, що формування платником податку об`єкту оподаткування здійснюється шляхом врахування витрат підприємства за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором товарів/послуг у власній господарській діяльності.

У податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції, платник податку має право на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Прилуцька швейна фабрика «Корона»» (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (підрядник) було укладено договір № 01-02/2024 від 01.02.2024 щодо поточного ремонту приміщень будівель швейної фабрики за адресою м. Прилуки, провулок Андріївський, 12 (т. 1 а.с. 93-94).

Позивачем на підтвердження виконання умов вказаного договору було надано платіжні інструкції, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів (т. 1 а.с. 101-113, 139-146).

В свою чергу, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ «Канбера Торг» (підрядник) було укладено договір № 01-10/2024 від 01.10.2024 щодо поточного ремонту приміщень будівель швейної фабрики за адресою м. Прилуки, провулок Андріївський, 12 (т. 1 а.с. 91-92).

Позивачем на підтвердження виконання умов договору ТОВ «Канбера Торг» було надано платіжні інструкції, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів, дефектний акт, договірні ціни на будівництво, локальні кошториси (т. 1 а.с. 95-100, 114-138, 147-154).

Також позивачем було надано докази (видаткові накладні) придбання ТОВ «Прилуцька швейна фабрика «Корона»» матеріалів для проведення ремонтних робіт (т. 1 а.с. 155-230).

Так, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст вказаних господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Разом з тим, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Так, в обґрунтування встановлення податкового обліку по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Канбера Торг» відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій.

При цьому, наявність помилок в оформленні окремих документів не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції. Водночас, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства, не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Судом не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б давало підстави для висновку щодо завищення витрат позивача.

Суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, а тому суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на не звітування ТОВ «Канбера Торг» до контролюючих органів, відсутності в останнього трудових ресурсів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність висновків перевірки щодо не реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Канбера Торг».

Як вже було встановлено судом, контролюючим органом були винесені:

- податкове повідомлення-рішення № 20606/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025, яким ФОП ОСОБА_1 , яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 382410 грн (77490 грн за 2019 рік та 304920 грн за 2024 рік) та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 95602,50 грн (19372,50 грн за 2019 рік та 76230,00 грн за 2024 рік) (т. 1 а.с.80-81);

- податкове повідомлення-рішення № 20607/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 за платежем військовий збір на загальну суму 31867,50 грн (6457,50 грн за 2019 рік та 25410 грн за 2024 рік) та штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 7966,87 грн (1614,37 грн за 2019 рік та 6352,50 грн за 2024 рік) (т. 1 а.с. 82-83);

- податкове повідомлення-рішення № 20595/ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 року яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 325525 грн (7906 грн за грудень 2022 року та 317619 грн за листопад, грудень 2024 року) та штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 81381,25 грн (1976,50 грн за грудень 2022 року та 79404,75 грн за листопад, грудень 2024 року) (т. 1 а.с. 84-85);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-20602/Ж10/25-01-24-06 від 24.11.2025 зі сплати єдиного внеску в розмірі 230950,92 грн (донараховано 94835,97 грн за 2019 рік та 136114,95 грн на 2024 рік) (т. 1 а.с. 56, 88);

- рішення № 20604/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне нарахування єдиного внеску в розмірі в розмірі 74640,97 грн (нараховано 47417,98 грн за 2019 рік та 27222,99 грн за 2024 рік);

- податкове повідомлення-рішення № 20599/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 щодо завищення сумі від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на суму 21181 грн. за грудень 2024 року.

Як наслідок, зважаючи, що донарахування податкових зобов`язань, єдиного внеску, а також відповідних штрафних санкцій за 2024 рік було пов`язано саме з висновками відповідача про нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Канбера Торг», суд приходить до висновку про протиправність:

- податкового повідомлення-рішення № 20606/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 в частині збільшення податкового зобов`язання в сумі 304920,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 76230,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 20607/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 в частині збільшення податкового зобов`язання в сумі 25410,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 6352,5 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 20595/ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 в частині збільшення податкового зобов`язання в сумі 317619,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 79404,75 грн;

- вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-20602/Ж10/25-01-24-06 від 24.11.2025 зі сплати єдиного внеску за 2024 рік в розмірі 136114,95 грн;

- рішення № 20604/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне нарахування єдиного внеску в розмірі 27222,99 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 20599/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 повністю.

Щодо інших частин оскаржуваних рішень, то позивачем не оспорюються встановлені порушення, натомість вказує про сплату податку на додану вартість в сумі 7906 грн, військового збору в сумі 6457,50 грн, єдиного соціального внеску в сумі 94835,97 грн та податку на доходи фізичних осіб в сумі 77490 грн, що підтверджується відповідачем, (т. 2 а.с. 43-46, 58-59) та не застосування відповідачем положень п.п. 69.37 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, в силу вимог підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов`язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов`язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Сума грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, вважається неузгодженою до моменту повної сплати податкового зобов`язання, визначеного в такому податковому повідомленні-рішенні, але не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання платником податків такого податкового повідомлення-рішення.

Сума податкового зобов`язання, сплаченого у порядку, передбаченому цим підпунктом, не підлягає оскарженню.

Норми статей 56 та 57 цього Кодексу застосовуються з урахуванням строків, визначених цим підпунктом.

Отже, вищевказана норма передбачає звільнення платників податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені у разі сплати ними визначеного контролюючим органом податкового зобов`язання протягом 30 календарних днів після отримання податкового повідомлення-рішення. Таке податкове повідомлення-рішення, у свою чергу, має бути прийнято за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України.

Так надані суду платіжні інструкції від 04.12.2025 підтверджують сплату податку на додану вартість в сумі 7906 грн, військового збору в сумі 6457,50 грн та податку на доходи фізичних осіб в сумі 77490 грн в 30-денний строк, що свідчить про наявність передумов для застосування підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та, відповідно, необхідність скасування штрафних санкцій, нарахованих:

- податковим повідомленням-рішенням № 20606/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 в сумі 19372,50 грн за 2019 рік;

- податковим повідомленням-рішенням № 20607/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 в сумі 1614,37 грн за 2019 рік;

- податковим повідомленням-рішенням № 20595/ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 в сумі 1976,50 грн за грудень 2022 року.

Щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 20606/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025, № 20607/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025, № 20595/ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 в частині донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 77490 грн військового збору в сумі 6457,50 грн та податку на додану вартість в сумі 7906 грн відповідно, то суд зазначає, що сплата відповідних податкових зобов`язань не призводить до скасування податкових повідомлень-рішень, якими нараховані такі податкові зобов`язання.

Крім того, як вже зазначалося судом, згідно підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України сума податкового зобов`язання, сплаченого у порядку, передбаченому цим підпунктом, не підлягає оскарженню.

Також добровільна часткова сплата єдиного внеску в сумі 94835,97 грн не є підставою для скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-20602/Ж10/25-01-24-06 від 24.11.2025 у сплаченій частині.

Щодо скасування штрафних санкцій, нарахованих рішенням № 20604/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 в сумі 47417,98 грн за 2019 рік, то суд зазначає, що вимоги підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України поширюються лише на штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеню нараховані на суми податкового зобов`язання, визначеного відповідними податковими повідомленнями-рішеннями.

Натомість норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» подібних положень не містять.

Стосовно інших посилань сторін, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 20606/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 в частині збільшення податкового зобов`язання в сумі 304920,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 95602,50 грн;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 20607/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 в частині збільшення податкового зобов`язання в сумі 25410,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 7966,87 грн;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 20595/ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 в частині збільшення податкового зобов`язання в сумі 317619,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 81381,25 грн;

- визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-20602/Ж10/25-01-24-06 від 24.11.2025 зі сплати єдиного внеску за 2024 рік в розмірі 136114,95 грн;

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 20604/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне нарахування єдиного внеску в розмірі 27222,99 грн;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 20599/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 10174,19 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 20606/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 в частині збільшення податкового зобов`язання в сумі 304920,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 95602,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 20607/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 в частині збільшення податкового зобов`язання в сумі 25410,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 7966,87 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 20595/ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 в частині збільшення податкового зобов`язання в сумі 317619,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 81381,25 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-20602/Ж10/25-01-24-06 від 24.11.2025 зі сплати єдиного внеску за 2024 рік в розмірі 136114,95 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 20604/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне нарахування єдиного внеску в розмірі 27222,99 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 20599/Ж10/25-01-24-05 від 24.11.2025.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 10174,19 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.04.2026.

Суддя Наталія БАРГАМІНА