Рішення № 135703782, 15.04.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року Чернігів Справа № 620/1571/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати Акт № 15 спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НПВ від 04.11.2025 відносно заступника начальника Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_2 ;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, який стався 01.10.2025 з заступником начальника Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_2 , та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, з урахуванням висновків суду.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 26.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано у відповідача додаткові докази по справі.Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області поданий відзив на позов, в якому вважають доводи позивача необґрунтованими, а сам позов таким, що не підлягає задоволенню з підстав, що спеціальна комісія з спеціального розслідування нещасного випадку з огляду на те, що дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої заступник начальника Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області підполковник поліції ОСОБА_2 трапилась о 18 год. 15 хв. поза межами робочого часу та не при виконанні службових обов`язків, кваліфікувала, що нещасний випадок, який трапився з підполковником поліції ОСОБА_2 , стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_1 , виданого 14.07.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Менського районного управління юстиції.

ОСОБА_2 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Чернігівській області на посаді заступника начальника Корюківського районного відділу поліції.

01.10.2025 о 18 год 15 хв на автодорозі Т2563 Корюківка- Сахутівка-Мена, на в`їзді с. Тютюнниця Корюківської територіальної громади сталася дорожньо- траспортна пригода, за участі авто ОСОБА_2 , внаслідок якої ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження і у тяжкому стані був доставлений до Корюківської ЦРЛ, де від отриманих травм, не приходячи до свідомості помер.

По даному факту було проведено службове розслідування, яким було встановлено, що загибель заступника начальника Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, підполковника поліції ОСОБА_2 настала внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, що мала місце 01.10.2025, з вини іншої особи. Порушень службової дисципліни та вимог чинного законодавства, що регулюють діяльність органів та підрозділів Національної поліції України в діях підполковника поліції ОСОБА_2 не встановлено.

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 03.10.2025 №1234 згідно Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженим наказом МВС України від 05.10.2020 №705 утворено комісію з спеціального розслідування нещасного випадку та призначено спеціальне розслідування нещасного випадку, який стався 01.10.2025 о 18 год. 15 хв. з заступником начальника Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області підполковником поліції ОСОБА_2 .

Як вбачається з Акту №15 спеціального розслідування нещасного випадку від 04.11.2025 (Форма Н-1 (НПВ) спеціальна комісія з спеціального розслідування нещасного випадку, керуючись підпунктом 1 пункту 8 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2020 кваліфікувала, що нещасний випадок з заступником начальника Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області підполковником поліції ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

В ході спеціального розслідування нещасного випадку будь якої інформації, яка б вказувала на вчинення ОСОБА_2 адміністративного чи кримінального правопорушення, а також факту порушення службової дисципліни, спеціальною комісією встановлено не було.

Також встановлено, що водій транспортного засобу «Фольксваген Т5» ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння (ДРАГЕР - 2.19 проміле).

Вказаний висновок у встановленому порядку був затверджений начальником ГУНП в Чернігівській області.

Позивач вважаючи, що нещасний випадок, який трапився з підполковником поліції ОСОБА_2 , слід кваліфікувати як такий, що трапився в період проходження служби під час виконання службових обов`язків звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон - № 580-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Статтею 2 Закону №580-VIII визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Статтею 60 Закону №580-VIII встановлено, що відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю відповідних органів державної влади, єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці» (далі Закон №2694-XII).

Згідно статті 2 Закону №2694-XII дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Частинами 1 та 2 статті 22 Закону №2694-XII роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Відповідно до статті 22 Закону №2694-XII і статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Кабінет Міністрів України постановою від 17.04.2019 № 337 затвердив Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі - Порядок № 337).

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Порядку № 337 дія цього Порядку не поширюється на осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейських, військовослужбовців Національної гвардії, курсантів (слухачів) закладів освіти МВС і Національної гвардії.

Абзацом 10 пункту 2 Порядку № 337 передбачено, що розслідування та облік нещасних випадків щодо осіб, зазначених в абзацах третьому-восьмому цього пункту, здійснюються у порядку, визначеному міністерствами та іншими державними органами, в управлінні яких перебувають військові частини, установи, організації, заклади освіти та підрозділи, де проходять службу або утримуються такі особи.

Відповідно до статті 22 Закону №2694-XII, абзацу десятого пункту 2 Порядку №337, з метою встановлення єдиного порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 №705 затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2020 за № 1139/35422 (далі - Порядок № 705).

Згідно пункту 1 Порядку №705 цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції).

У пункті 3 розділу І Порядку №705 визначено, що нещасний випадок - отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

Пунктом 5 розділу І Порядку № 705 спеціальне розслідування проводиться в разі: нещасного випадку із смертельним наслідком; групового нещасного випадку; гострого професійного захворювання (отруєння), що призвело до тяжких чи смертельних наслідків; нещасних випадків, факт настання яких установлено в судовому порядку; нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого поліцейського; зникнення поліцейського під час виконання службових обов`язків.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 705 за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2).

Згідно з пунктами 6 - 8 розділу ІІІ Порядку № 705 Комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана:

1) провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та скласти протокол засідання (додаток 3);

2) провести фотографування, обстежити місце нещасного випадку та скласти протокол огляду місця, де стався нещасний випадок (додаток 4);

3) одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5);

4) вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок;

5) визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6);

6) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

7) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертиз тощо для встановлення причин настання нещасного випадку;

8) з`ясувати обставини перебування потерпілого поліцейського у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; учинення ним кримінального, адміністративного правопорушення, дисциплінарного проступку, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства;

9) установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, та розробити заходи із запобігання таким нещасним випадкам;

10) кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків;

11) прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії), у разі рівної кількості їхніх голосів голос голови комісії (спеціальної комісії) вирішальний;

12) скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. У разі групового нещасного випадку скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого поліцейського. Акти за формою Н-1 прошиваються та скріплюються печаткою органу (підрозділу) поліції;

13) розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід`ємною частиною);

14) передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження;

15) додержуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих поліцейських та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

Слід звернути увагу, що обставини настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків та в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, визначені в Порядку №705, є вичерпними.

Згідно з пунктом 1 Примітки до додатку № 2 до Порядку № 705, якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, це позначається великим літерами ПВ (Н-1/ПВ), якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, це позначається великими літерами НПВ (Н-1/НПВ).

У додатку № 6 до Порядку № 705 викладено Класифікатор видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (далі Класифікатор), в підпункті першому пункту першого якого вказано пригоди (події) під час руху транспортних засобів усіх видів.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Чернігівській області на посаді заступника начальника Корюківського районного відділу поліції.

01.10.2025 ОСОБА_2 о 18 год 15 хв на автодорозі Т2563 Корюківка- Сахутівка-Мена, на в`їзді с. Тютюнниця Корюківської територіальної громади, сталася дорожньо- траспортна пригода, за участі авто ОСОБА_2 , внаслідок якої останній отримав тілесні ушкодження і у тяжкому стані був доставлений до Корюківської ЦРЛ, де від отриманих травм, не приходячи до свідомості помер.

По даному факту було проведено службове розслідування, яким було встановлено, що загибель заступника начальника Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, підполковника поліції ОСОБА_2 настала внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, що мала місце 01.10.2025, з вини іншої особи. Порушень службової дисципліни та вимог чинного законодавства, що регулюють діяльність органів та підрозділів Національної поліції України в діях підполковника поліції ОСОБА_2 не встановлено.

Як вбачається з Акту №15 спеціального розслідування нещасного випадку від 04.11.2025 (Форма Н-1 (НПВ) спеціальна комісія з спеціального розслідування нещасного випадку, кваліфікувала, що нещасний випадок з заступником начальника Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області підполковником поліції ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

При цьому в ході спеціального розслідування нещасного випадку будь якої інформації, яка б вказувала на вчинення ОСОБА_2 адміністративного чи кримінального правопорушення, а також факту порушення службової дисципліни, спеціальною комісією встановлено не було.

Також встановлено, що водій транспортного засобу «Фольксваген Т5» ОСОБА_3 , з вини якого сталася аварія, перебував у стані алкогольного сп`яніння (ДРАГЕР - 2.19 проміле).

Проте суд не погоджується з таким висновком відповідача з наступних підстав.

Проходження служби в поліції це державна служба особливого характеру, яка являє собою професійну діяльність поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 91 Закону №580-VIII особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.

Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.

Відповідно до наказу ГУНП в Чернігівській області від 29.04.2020 №734 «Про затвердження внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських та державних службовців і працівників структурних та територіальних підрозділів ГУНП в Чернігівській області», початок робочого дня - о 09:00, обідня перерва - з 13:00 по 14:00, закінчення робочого дня - о 18:00. Вихідні дні субота, неділя.

Відповідно до наказу НП України від 09.08.2022 №568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», керівників структурних підрозділів центрального органу управління поліції, територіальних - органів Національної поліції України зобов`язано організувати до завершення (скасування) на території України воєнного стану службову діяльність поліцейських підпорядкованих органів у посиленому варіанті згідно з правовими засадами діяльності Національно поліції України в умовах воєнного стану та скасувати святкові дні.

Відповідно до наказу ГУНП в Чернігівській області від 17.10.2022 №1211 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану» (зі змінами, внесеними наказом ГУНП в Чернігівській області від 29.12.2023 №1769) установлено тимчасово на період дії воєнного стану, для поліцейських шестиденний робочий тиждень відмінивши вихідний день - суботу і святкові дні».

При цьому судом враховано, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, згідно Порядку №705 є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

Проте нещасний випадок зі ОСОБА_2 стався не через діяння ОСОБА_2 , не через навмисне спричинення собі ушкоджень, не через вчинення поліцейським кримінального, адміністративного правопорушення, або дисциплінарного проступку, і не в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

За таких обставин, суд вважає, що жодна з вищевказаних обставин пункту 8 розділу ІІІ Порядку №705 не має місця в даній ситуації, адже по суті вони стосуються подій, коли нещасний випадок стався внаслідок діяння (дії або бездіяльності) поліцейського, не пов`язаного з виконанням завдань і повноважень, або ж через явно неправомірну поведінку поліцейського.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 8 Конституції України закріплює визнання та дію принципу верховенства права і роз`яснює його зміст наступним чином: а) як найвищу юридичну силу Конституції України, яка передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; б) як пряму дію норм Основного Закону країни, що передбачає гарантування звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.

При цьому, основним способом такого застосування є її судове тлумачення.

Таким чином, сучасне розуміння права передбачає визнання людини найвищою соціальною цінністю, а забезпечення прав і свобод людини і громадянина головною метою державної влади, яка реалізує свою компетенцію тільки в межах Конституції та законів України.

До того ж, відповідно до частини першої статті 129 Конституції суди зобов`язані вирішувати спори, керуючись верховенством права, що, серед іншого, означає врахування тлумачення Конвенції з прав людини, яке надається Європейським судом з прав людини як мінімальний стандарт демократичного суспільства. Принцип законності, що є складовою верховенства права у розумінні Європейського суду з прав людини, має бути заснованим на визнанні й прийнятті прав і свобод людини як найвищої цінності, тобто за своїм змістом мати характер правозаконності.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що вислів «згідно із законом» означає, зокрема, що закон не повинен суперечити принципу верховенства права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), поліцейські, як і будь-які інші громадяни, залишаються суб`єктами прав людини, навіть незважаючи на специфічні обмеження, пов`язані з їхньою службою.

При цьому суд зауважує, що слід формувати європейське сприйняття права, коли законність не завжди домінує над справедливістю, особливо при розгляді соціальних спорів, оскільки людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та не можуть ставитись у залежність із допущеними Державою помилками в законі або іншому нормативно-правовому акті, які мають прийматись на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідач стверджує, що з огляду на те, що дорожньо - транспортна пригода з заступником начальника Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області підполковником поліції ОСОБА_2 трапилась о 18 год. 15 хв., тобто поза межами робочого часу та не при виконанні службових обов`язків, кваліфікував, що нещасний випадок, який трапився з підполковником поліції ОСОБА_2 , стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Проте відповідач при проведенні спеціального розслідування не врахував, що жодна з вищевказаних обставин пункту 8 розділу ІІІ Порядку №705 не має місця в даній ситуації; нещасний випадок стався на території Корюківської територіальної громади, при цьому ОСОБА_2 займав посаду заступника начальника Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області та посилений варіант службової діяльності на період дії на території України воєнного стану.

Також розглядаючи даний спір суд враховує, що згідно пункту 2 частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Отже Закон №580-VIII, який поширюється на поліцейських та Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», який поширюється на військовослужбовців по різному регулюють вказані правовідносини.

За наведеного правового регулювання Закон №580-VIII ставить поліцейського в нерівне становище в порівнянні з військовослужбовцем та створює ситуацію незахищеності поліцейських.

Згідно зі статтею 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

До того ж, верховенство права через недопущення дискримінації є фундаментальним принципом демократичного суспільства, який гарантує, що всі люди є рівними перед законом і мають право на однакове ставлення без жодних привілеїв чи обмежень.

Аналізуючи поняття «якість закону» Європейський суд з прав людини у пункті 111 рішення у справі «Солдатенко проти України» (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

За наведених обставин та правового регулювання оскаржуване рішення ставить позивача (суб`єкта приватного права) в нерівне становище, в порівнянні з близькими військовослужбовців, з якими стався аналогічний нещасний випадок та створює ситуацію незахищеності, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування Акту №15 спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НПВ від 04.11.2025 відносно заступника начальника Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, який стався 01.10.2025 з заступником начальника Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_2 , та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, з урахуванням висновків суду суд зазначає таке.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Суд зазначає, що відповідно до першого абзацу частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Натомість, другий абзац частини четвертої вищевказаної статті передбачає, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, який стався 01.10.2025 з заступником начальника Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_2 , та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, з урахуванням висновків суду.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Акт № 15 спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НПВ від 04.11.2025 відносно заступника начальника Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, який стався 01.10.2025 з заступником начальника Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_2 , та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, Чернігівський район, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ - 40108651).

Суддя В.В. Падій