Рішення № 13570358, 26.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.11 Справа № 13/307д/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Фонтана», м.Запоріжжя

до: Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»в особі Запорізької дирекції ПАТ «Банк Форум», м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛЄУМ», м. Запоріжжя

про розірвання іпотечного договору, договору застави та договору поруки

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Філіппенков А.М.довіреність №б/нвід23.12.10

Від відповідача: Богдан О.В.довіреність №3099від15.12.10

Від ІІІ особи:Тихонова В.Б.довіреність №б/нвід05.01.11 Розглядається позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Фонтана»до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»в особі Запорізької дирекції ПАТ «Банк Форум»про розірвання іпотечного договору, договору застави та договору поруки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені у позові та просив розірвати іпотечний договір від 17.02.2006 року зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 в реєстрі за № 845, договір застави від 17.02.2006 року зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 в реєстрі за № 843 та договір поруки № 164/07-08 від 15.08.2008 р., які укладені між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аква Фонтана».

Відповідач проти позову заперечив на підставах зазначених у відзиві на позов. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення проти позову та просив у його задоволенні відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛЄУМ»підтримало позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В :

17.02.2006 року між позивачем та відповідачем укладені іпотечний договір, за яким предметом іпотеки є нерухоме майно, що розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Билкіна, 1, загальною вартістю 1278963,00 гривень (надалі іпотечний договір) та договір застави, за яким предметом застави є обладнання для виробництва безалкогольних напоїв, що розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Билкіна, 1, загальною вартістю 300 297,00 гривень (надалі договір застави). 15.08.2008 року між позивачем та відповідачем додатково укладений договір поруки № 164/07-08 (надалі договір поруки). Іпотечний договір, договір застави та договір поруки укладені в забезпечення виконання зобовязань ТОВ «ОЛЄУМ»перед ПАТ «Банк Форум»за генеральним кредитним договором № 0025/06/07-KL від 16.02.2006 року (надалі кредитний договір).

Згідно кредитного договору ТОВ «ОЛЄУМ»отримував від відповідача кредит для поповнення обігових коштів та ведення господарської діяльності у розмірі 1500000,00 гривень, з платою за користування кредитними коштами в розмірі 19 % річних та строком користування по 15 лютого 2007 року. До кредитного договору укладалися пять додаткових договорів № 1 від 21.09.2006 р., № 2 від 16.02.2007 р., № 3 від 16.08.2007р., № 4 від 15.08.2008р. та № 5 від 14.08.2009р. за якими плата за користування кредитними коштами збільшилася до 25% річних, а строк користування був подовжено до 13 серпня 2010 року.

Позивач вимагає у позовній заяві розірвати іпотечний договір, договір застави та договір поруки.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що в результаті фінансово-економічної кризи в Україні істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні іпотечного договору, договору застави та договору поруки (співвідношенням суми кредиту та вартості нерухомого майна з обладнанням та ефективністю діяльності з оптової торгівлі палево-мастильними матеріалами), що відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору. Позивач вважає, що всі передумови для розірвання іпотечного договору, договору застави та договору поруки є, а саме: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які позивач не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе позивач.

Позивач зазначає, що істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладанні іпотечного договору, договору застави та договору поруки, а саме: співвідношення суми кредиту та вартості нерухомого майна з обладнанням, що передані у заставу, та ефективність діяльності з оптової торгівлі палево-мастильними матеріалами. Тобто, в результаті фінансово-економічної кризи фактична вартість нерухомого майна з обладнанням, що передані у заставу відповідачу, зменшилася у три рази, а діяльності з оптової торгівлі палево-мастильними матеріалами стала збитковою.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позов та в запереченях представника у судовому засіданні зазначив, що фінансова криза не може вважатися істотною зміною обставин в розумінні ч. 1,2 ст. 652 Цивільного кодексу України. Також погіршення фінансового стану ТОВ „ОЛЄУМ” не є істотною зміною обставин в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України. Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Та за загальним правилом, закріпленим в ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши досліджені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору є розірвання іпотечного договору, договору застави та договору поруки в результаті істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при їх укладанні (співвідношенням суми кредиту та вартості нерухомого майна з обладнанням та ефективністю діяльності з оптової торгівлі палево-мастильними матеріалами).

Позовні вимоги заявлені позивачем на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд вважає, що ст. 652 ЦК України є спеціальною нормою та регулює питання розірвання договору у звязку з істотною зміною обставин. Тому суд не приймає до уваги посилання відповідача на ст. 651 ЦК України, яка містить загальні норми розірвання договору, а саме за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, та у разі істотного порушення договору другою стороною.

Як встановлено судом 17.02.2006 року між позивачем та відповідачем укладені іпотечний договір, за яким предметом іпотеки є нерухоме майно, що розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Билкіна, 1, загальною вартістю 1278963,00 гривень, договір застави, за яким предметом застави є обладнання для виробництва безалкогольних напоїв, що розташоване за адресою розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Билкіна, 1, загальною вартістю 300 297,00 гривень, а 15.08.2008 року додатково укладений договір поруки № 164/07-08. Іпотечний договір, договір застави та договір поруки укладені в забезпечення виконання зобовязань ТОВ «ОЛЄУМ»перед ПАТ «Банк Форум»за генеральним кредитним договором № 0025/06/07-KL від 16.02.2006 року. За кредитним договором ТОВ «ОЛЄУМ»отримував від відповідача кредит у розмірі 1500000,00 гривень для поповнення обігових коштів та ведення господарської діяльності з оптової торгівлі палево-мастильними матеріалами (надалі ПММ).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, зокрема іпотечний договір від 17.02.2006 року, договір застави від 17.02.2006 року, договір поруки № 164/07-08 від 15.08.2008 р. з додатковою угодою № 1 від 14.08.2009 року, техніко-економічного обґрунтування діяльності з оптової торгівлі паливо-мастильними матеріалами, експертний висновок Запорізької Торгово-промислової палати № ОЦ-39, висновок Агенції комерційної нерухомості «Майстерня бізнесу»від 10.11.2010 р., інформацію про встановлення НБУ офіційних курсів гривні до іноземних валют станом на 01.07.2008 р. та на 18.11.2010 р., листи Запорізької Торгово-промислової палати № 22.2/247 від 12.03.2010 р. та № 19 від 11.03.2010 р., лист ТОВ „ОЛЄУМ” від 09.08.2010 р., генеральний кредитний договір № 0025/06/07-KL від 16.02.2006 р., додаткові угоди до кредитного договору № 1 від 21.09.2006 р., № 2 від 16.02.2007 р., № 3 від 16.08.2007р., № 4 від 15.08.2008р. та № 5 від 14.08.2009р., довідка ТОВ «ОЛЄУМ»від 24.01.2011 р. про сплачені відсотки, «Звіти про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі»за 2007 р., 2008 р., 2009 р., «Оборотно-сальдові відомості»за 2007 р., 2008 р., 2009 р., «Фінансові звіти субєкта малого підприємництва»за 2007 р., 2008 р., 2009 р., зясувавши фактичні відносини сторін щодо укладання договорів, суд зазначає, що позивач не передав би у заставу нерухоме майно та обладнання та не виступив би поручителем перед відповідачем за ТОВ «ОЛЄУМ» якби діяльність з оптової торгівлі ПММ була збиткова. Також і ПАТ «Банк Форум»не надав би кредит ТОВ «ОЛЄУМ»для здійснення збиткової діяльності, якби міг це передбачити, тому що негативний фінансовий результат господарської діяльності є безумовною підставою для відмови в наданні кредиту, а ведення такої діяльності не має економічного сенсу. Таким чином, суд виходить з того, що в період укладання кредитного договору, іпотечного договору, договору застави та договору поруки всі учасники правовідносин, а саме ТОВ «Аква Фонтана», ПАТ «Банк Форум»та ТОВ „ОЛЄУМ” вважали діяльність з оптової торгівлі ПММ прибутковою.

Ефективність діяльності з оптової торгівлі ПММ могла бути оцінена позивачем лише за економічними показниками діяльності: обсягів продажу ПММ, валового доходу від реалізації, собівартості реалізованої продукції, суми чистого прибутку та іншими. Тому суд прийняв до уваги розрахунки ТОВ „ОЛЄУМ”, які містяться у техніко-економічного обґрунтування діяльності з оптової торгівлі паливо-мастильними матеріалами.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з листа Запорізької Торгово-промислової палати № 19 від 11.03.2010 р., вартість бензину АИ та дизельного палива у 2009 році збільшилася в порівняні з 2007 роком майже у півтора-два рази, а саме: бензин АИ-95 з 5150-5190 грн./т до 8840-9150 грн./т, а дизельне паливо з 3850-4120 грн./т до 6700-6810 грн./т.

Причиною зростання вартості ПММ насамперед, на думку суду, є збільшення курсу долара США до української гривні, який з осені 2008 року істотно збільшився, а саме: з 484,89 гривень за 100 доларів США станом на 01.07.2008 р. до 793,77 гривень за 100 доларів США станом на 18.11.2010 р.

Заперечення відповідача, що зростання курсу долара США не впливає на діяльність ТОВ «ОЛЄУМ»з оптової торгівлі ПММ, тому що він не займається зовнішньоекономічною діяльністю, виручку від реалізації продукції отримує виключно в національній валюті, суд вважає безпідставними, тому що оптова та роздрібна ціна ПММ в Україні залежить від ціни нафти та нафтопродуктів на світових ринках, які як правило привязані к іноземній валюті.

Те, що діяльність ТОВ «ОЛЄУМ»з оптової торгівлі ПММ істотно змінилася підтверджується документами, наданими третьою особою, а саме: «Звітами про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі»та «Оборотно-сальдовими відомостями»за період 2007 р., 2008 р., 2009 р. Як вбачається із зазначених документів у 2009 році обсяги продажу ПММ становили 12231200 гривень, що в порівнянні з 2007 роком менше майже у двічі. Цей висновок підтверджується також і аналізом оборотів за рахунками позивача. У 2009 році обороти за рахунками позивача становили 16136892,28 гривень, що в порівнянні з 2007 роком менше у два рази. В результаті цього у 2009 році діяльність ТОВ «ОЛЄУМ»по оптовій торгівлі ПММ, на яку товариство отримувало кредит, стала збитковою. Як вбачається із «Фінансового звіту субєкта малого підприємництва»за 2009 р. позивач у 2009 році отримав збиток в розмірі 832400,00 гривень.

Також підтверджуються матеріалами справи твердження позивача про істотну зміну співвідношення суми кредиту та вартості нерухомого майна з обладнанням.

Так, за експертним висновком Запорізької Торгово-промислової палати № ОЦ-39 та висновком Агенції комерційної нерухомості «Майстерня бізнесу»(м.Запоріжжя) від 10.11.2010 р. ринкова вартість нерухомого майна та обладнання, яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, зменшилася у три рази, з 1579260,00 гривень до 550000,00 гривень. Факт істотного зменшення вартості нерухомого майна та обладнання, які належать позивачу, не заперечує представник відповідача.

Відповідно, співвідношення суми кредиту та вартості нерухомого майна з обладнанням також зменшилося у три рази.

Тому, суд вважає, що твердження позивача про істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладанні іпотечного договору, договору застави та договору поруки є обґрунтованими та підтверджується матеріалами справи.

Посилання відповідача на ст.ст. 526, 629 ЦК України, як на підстави відмови в задоволені позову щодо розірвання кредитного договору, не приймаються судом виходячи з наступного. Суд розглядає позов позивача про розірвання договорів (іпотеки, застави та поруки). Позивач не вимагає звільнити його від виконання зобовязань за цими договорами. Порушення ТОВ «ОЛЄУМ»умов кредитного договору також не є підставою для відмови у розірванні іпотечного договору, договору застави та договору поруки, відповідно до ст. 652 ЦК України. Тому, суд не приймає посилання відповідача на ст. 526 ЦК України, яка передбачає що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Норма ст. 629 ЦК України відповідно до якої договір є обовязковим для виконання сторонами, є загальною нормою, та не перешкоджає застосуванню ст. 652 ЦК України, яка є спеціальною нормою, та регулює питання розірвання договору у звязку з істотною зміною обставин.

Суд не сприймає заперечення відповідача, що фінансова криза та погіршення фінансового стану ТОВ «ОЛЄУМ»не може вважатися істотною зміною обставин в розумінні ч. 1,2 ст. 652 Цивільного кодексу України тому що сам позивач не зазначає фінансову кризу обставиною, яка істотно змінилася. Відповідно до позовної заяви обставинами, які істотно змінилися, є співвідношення суми кредиту та вартості нерухомого майна з обладнанням та ефективність діяльності з оптової торгівлі палево-мастильними матеріалами. Фінансова криза є причина істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договорів.

За поясненнями представників позивача та відповідача в судовому засіданні вони не досягли згоди щодо розірвання іпотечного договору, договору застави та договору поруки. А відповідно до рішення Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 р. та Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008 р. здійснення досудового врегулювання спорів, що виникають у разі розірвання господарських договорів, не є обовязковим.

Суд вважає, що іпотечний договір, договір застави та договір поруки може бути розірваний за рішенням суду, бо всі передбачені ч. 2 ст. 652 ЦК України умови одночасно наявні, а саме:

Поясненнями сторін та документами, які є у матеріалах справи, доведено що сторони іпотечного договору, договору застави та договору поруки в момент їх укладення, не розраховували на істотну зміну обставин. Як зазначає позивач у позовній заяві у лютому 2006 року, укладаючи іпотечний договір, договір застави та у серпні 2008 року - договір поруки, він не бачив передумов фінансово-економічної кризи в Україні, більше 10 років економіка України постійно зростала, курс української гривні був стабільним, діяльність з продажу ПММ була прибуткова. Відповідач перед наданням ТОВ «ОЛЄУМ»кредиту здійснив аналіз його діяльності та, надаючи кредит, фактично підтвердив рентабельність його діяльності. Суд погоджується с доводами позивача, що якби позивач або відповідач могли передбачити, що діяльність з продажу ПММ стане збитковою, то позивач не передав своє майно у заставу та не виступив би поручителем, а відповідач не надав би кредиту для здійснення збиткової діяльності. Таким чином, суд вважає, що в момент укладання іпотечного договору, договору застави та договору поруки сторони виходили з того, що істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні зазначених договорів, не настане.

Також, суд вважає, що така зміна обставин зумовлена фінансово-економічною кризою у світі та в Україні. Наявність фінансово-економічної кризи, на думку суду, визнана державними органами України шляхом прийняття пакету нормативних актів, направлених на подолання наслідків кризи, та не потребує додаткового доказу. Позивач при всій турботливості та обачності, не міг зупинити настання фінансово-економічної кризи або її подолати. Таким чином, суд вважає, що має місце та доведена друга умова для розірвання іпотечного договору, договору застави та договору поруки, а саме: зміна обставин зумовлена причинами, які позивач не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, яка від нього вимагалася.

На думку суду, виконання іпотечного договору, договору застави та договору поруки позивачем порушить співвідношення майнових інтересів сторін за цими договорами та позбавить позивача того, на що він розраховував при їх укладенні.

Вартість майна ТОВ «Аква Фонтана»(нерухомого майна та обладнання) зменшилася у три рази, виконання зобовязань за іпотечним договором, договором застави та договором поруки приведе до ліквідації ТОВ «Аква Фонтана», як юридичної особи, але заборгованість за кредитним договором не буде погашена в повному обсязі. ПАТ «Банк Форум», як юридичній особі, аналогічні наслідки не загрожують. Суд також прийняв до уваги, що відповідач з 15.08.2008 року збільшив проценти за користування кредитними коштами до 22 % річних, а з 14.08.2009 року до 25 % річних, а ТОВ „ОЛЄУМ” за кредитним договору сплатив відповідачу проценти у загальному розмірі 1034469.92 гривень.

Додатковим підтвердженням порушення співвідношення майнових інтересів сторін при виконанні договору є нарахування відповідачем, після істотної зміни обставин, додатково до процентів за користування кредитом ще і неустойки за несвоєчасне повернення кредиту або сплату процентів в розмірі 0,2 % від прострочених сум відповідно до п. 4.1. генерального кредитного договору № 0025/06/07-KL. Таким чином, суд вважає, що виконання іпотечного договору, договору застави та договору поруки приведе до того, що господарська діяльність позивача повністю припиниться, що порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача вигоди, на яку він розраховував.

Із законодавства України, суті договору та звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин в результаті фінансово-економічної кризи несе саме позивач. Суд вважає, що характер змін, які сталися в Україні, в результаті фінансово-економічної кризи, а саме: знецінення нерухомого майна та обладнання, девальвація української гривні, зростання цін на ПММ, зростання процентної ставки за користування кредитом не можна вважати ризиками тільки позивача. Тому, ризик зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договорів, мають нести обидві сторони.

За вищенаведених обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо розірвання іпотечного договору, договору застави та договору поруки на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню, оскільки передбачені для цього умови наявні та існують одночасно, обставини, на які посилається позивач, доведені належними та допустимими доказами.

Відповідно до приписів ст.ст. 4-5, 4-7, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне позов ТОВ «Аква Фонтана»задовольнити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати іпотечний договір від 17.02.2006 року зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 в реєстрі за № 845, договір застави від 17.02.2006 року зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1 в реєстрі за № 843 та договір поруки № 164/07-08 від 15.08.2008 р., які укладені між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аква Фонтана».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ», м.Київ (код ЄДРПОУ 26337346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Фонтана», м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 30241322) витрати по сплаті держмита у розмірі 255 (двісті пятдесят пять) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 26.01.2011р.

СуддяВ.Г. Серкіз