Рішення № 13570241, 04.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.11 Справа № 9/30/10

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до Запорізької сільськогосподарської дослідної станції інституту олійних культур Української академії аграрних наук (69031, м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, 4-А)

про стягнення суми 12498 грн. 73 коп.

Суддя Боєва О.С.

Представники:

Від позивача –Алілуєв Д.Ю. (довіреність № 09/27 від 04.01.2011р.);

Від відповідача –не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 12 498 грн. 73 коп.

Ухвалою суду від 04.11.2010р. порушено провадження у справі № 9/30/10, судове засідання призначено на 02.12.2010р. Ухвалою суду від 02.12.2010р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 23.12.2010р., потім –на 04.01.2011р.

04.01.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 23.12.2010р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 9760,78 грн., тож залишок заборгованості складає 2737,95 грн.

          Заява в порядку ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 04.01.2011р. позивач знову надав заяву про уточнення позовних вимог (вих. б/н від 04.01.2011р.), із змісту якої вбачається, що відповідач зробив ще дві оплати, які спрямовані на погашення заборгованості, а саме: 24.12.2010р. на суму 728,78 грн. та 29.12.2010р. на суму 1170,77 грн. Тож, станом на 04.01.2011р. залишок заборгованості відповідача за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501532 від 01.09.2006р. складає 838,70 грн. (за грудень 2009р. –109,92 грн.; за лютий 2010р. –728,78грн.).

          Заява в порядку ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 11, 15, 16, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 276 ГК України, договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501532 від 01.09.2006р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу, вказану в позовній заяві. Матеріали справи містять рекомендоване поштове повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення. Згідно з п. 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006р. між Концерном “Міські теплові мережі” (теплопостачальна організація, позивач у справі) та Запорізькою сільськогосподарською дослідною станцією інституту олійних культур Української академії аграрних наук (споживач, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501532, відповідно до умов якого, позивач зобов`язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а останній –прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього, що є його невід’ємними частинами (п. 1.1.).

Відповідно до п.п. 10.1. договір набуває чинності з 01.09.2006р. і діє до 01.09.2007р.

Пунктом 10.4. договору сторони узгодили, що договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати вказаної у п. 10.1., якщо його не припинено за згодою сторін, сторони не ліквідовано та не прийнято рішення господарського суду про його припинення.

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до розділу 6 Договору, яким обумовлено порядок розрахунків, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно ж з п. 6.3. договору, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюється споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 6.6. договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ), акт звіряння розрахунків.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов’язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.6.1. договору строк. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.2.).

Із матеріалів справи слідує, що позивач у січні 2009р., березні 2009р., липні 2009р., грудні 2009р., січні 2010р., лютому 2010р. постачав теплову енергію, направляв відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 20481,46 грн.

Матеріали справи містять акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період підписані обома сторонами, а також такі, що містять відмітку про відмову у їх підписанні споживачем.

Однак, вказана в актах сума в установлений договором строк відповідачем в повному обсязі не сплачена. Відповідачем здійснена лише часткова оплата в сумі 7982,73 грн.

Також, в ході розгляду справи відповідачем було ще частково погашено заборгованість на суму 11660,03 грн.

Залишок боргу відповідача перед Концерном “Міські теплові мережі” станом на 04.11.2011р. складає 838 грн. 70 коп.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїнизобов’язаннямає виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання в повному обсязі грошового зобов’язання не надав.

З матеріалів справи вбачається, що сума 11660,03 грн. заборгованості була сплачена відповідачем після порушення провадження у даній справі, таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З відповідача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 838,70 грн.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Запорізької сільськогосподарської дослідної станції інституту олійних культур Української академії аграрних наук (69031, м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, 4-А; р/р 35222004000584 в ГУДКУ у Запорізькій області м. Запоріжжя, МФО 813015, ЄДРПОУ 00729416) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; п/р 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 838 (вісімсот тридцять вісім) грн. 70 коп. основного боргу, суму 124 (сто двадцять чотири) грн. 99 коп. витрат на державне мито, суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У частині стягнення суми 11660 грн. 03 коп. основного боргу провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

Суддя                                                   О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 10.01.2011р.