Рішення № 135701031, 14.04.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року № 320/47612/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотал Енерджіс Маркетинг Україна» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотал Енерджіс Маркетинг Україна» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2024 № UA100340/2024/000044/2, від 15.04.2024 № UA100340/2024/000046/2, від 16.04.2024 № UA100340/2024/000048/2, від 16.04.2024 № UA100340/2024/000049/2, від 23.04.2024 № UA100340/2024/000051/2, від 25.04.2024 № UA100340/2024/000053/2.

Стягнуто судові витрати (судовий збір) у розмірі 18168,00 грн. (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім грн 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТоталЕнерджіс Маркетинг Україна (код ЄДРПОУ 37269229) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555).

На адресу суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 95 624,98 грн. (дев?яносто п?ять тисяч шістсот двадцять чотири гривні 98 копійок).

Відповідач не надав суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки судове рішення у справі № 320/47612/24 прийнято в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, також, здійснюється в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання про стягнення відповідних судових витрат, суд виходить з такого.

В силу вимог статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат, зокрема, у рішенні.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Таким чином, із урахуванням наведених вимог процесуального закону, підставою для ухвалення додаткового судового рішення є, зокрема, не вирішення судом питання про судові витрати.

У силу вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 59 Конституції України регламентовано, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із частиною другою статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до статті 1 цього Закону: договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4); інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6); представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9).

Згідно з положеннями статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу).

Водночас у силу вимог частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних із оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Судом встановлено, що 24.01.2024 між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Дельта Інтернешнл Ло» було укладено договір №1 від 24.01.2024 про надання правової допомоги.

Між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Дельта Інтернешнл Ло» була укладена додаткова угода №1 до договору про надання правничої допомоги від 24.01.2024.

Між сторонами підписано акт прийому - передачі наданих послуг №41 від 22.11.2024.

До акту наданих послух №41 від 22.11.2024 надано додаток відповідно до якого виконавцем були виконані наступні роботи: ознайомлення з матеріалами від клієнта, зустріч з клієнтом щодо майбутнього позову, узгодження правової позиції(2години), ознайомлення з матеріалами клієнта, напрацювання аргументів на зауваження відповідача, опрацювання нормативно-правових актів, на які посилається відповідач в рішення про коригування митної вартості і листі відповіді в межах статті 55 МК України(2години),аналіз правових позицій ВС та підбір рішень апеляційної та касаційної інстанції з подібними правовідносинами для позову(1 година), підготовка позову, упорядкування документів, що додаються до позову, розрахунок судового збору (17 годин), формування позову в кабінеті Електронного суду, підпис КЕП, направлення в суд(0.5годин), отримання відзиву на позов від відповідача через електродний суд, підготовка та подання відповіді на відзив через Електронний суд (4,5годин), отримання додаткових пояснень від відповідача через Електронний суд, підготовка та подання відповідь на додаткові пояснення через Електронний суд (2 години), підготовка та направлення до суду заяви про надання доказів судових витрат (1 година), всього 30 годин.

Отже, вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 95624,958 грн, суд вважає за необхідне зазначити, що підготовка позовної заяви, відповіді на додаткові пояснення належить до такої діяльності адвоката, як складання процесуальних документів, до якої входить консультація, збір та аналіз документів щодо спірних правовідносин.

У звязку з цим, окреме виділення від підготовки позовної заяви таких послуг як (додаток до акта наданих послуг № 41 від 22.11.2024): ознайомлення з матеріалами від клієнта, зустріч з клієнтом щодо майбутнього позову, узгодження правової позиції; ознайомлення з матеріалами клієнта, напрацювання аргументів на зауваження відповідача, опрацювання нормативно-правових актів, на які посилається відповідач в рішення про коригування митної вартості і листі відповіді в межах статті 55 МК України; аналіз правових позицій ВС та підбір рішень апеляційної та касаційної інстанції з подібними правовідносинами для позову; формування позову в кабінеті Електронного суду, підпис КЕП, направлення в суд; так само як і підготовка заяви про надання доказів судових витрат, є необґрунтованим, позаяк останні є елементом підготовки позовної заяви, у тому числі і її подача чи правлення до суду, а тому такі витрати не можуть вважатися обґрунтованими.

Надані заявником докази не містять визначення складності справи, яка на думку суду не є складною, необхідності та обсягів аналізу податкового законодавства та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, суд звертає увагу, що законодавство, що регулює спірні правовідносини не є об`ємними за правовими нормами, а судова практика є чіткою та сталою. Отже, підготовка та направлення позовної заяви не потребувала великого обсягу часу для адвоката, яким надавалися такі послуги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Таким чином, витрати на правничу допомогу у розмірі 95624,98 грн суперечать принципу справедливості та є не обґрунтованими. Ціна позову в цій справі становить 295017,37 грн, що є відносно невеликою сумою для справ, пов`язаних із митною вартістю. Окрім цього, що компенсація за рахунок державних коштів (бюджетних асигнувань) повинна бути пропорційною та виправданою, щоб уникати надмірного витрачання бюджетних коштів про неспівмірність послуг категорії складності справи та витраченого часу.

Також суд звертає увагу, що в додатку до акта наданих послуг № 41 від 22.11.2024 «Облік об`єму наданої правової допомоги (затрачених годин) за замовленнями згідно пункту 1.1. Додатку 1 до Договору № 01 від 24.01.2024 у графі безпосередні виконавці по деяким послугам вказано як помічник адвоката Спіца Анастасія, так і адвокат Тасліцький Герман, у яких згідно з договором різна вартість послуг в еквіваленті до євро, не виокремлено хто з цих осіб займайся тим чи іншим питанням.

З огляду на обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню у зменшеному розмірі пропорційно до наданих послуг у кількості 23,5 годин (17 підготовка позовної заяви та 4,5 підготовка відповіді на відзив, підготовка та подання відповіді на додаткові пояснення 2 ) у загальній сумі 74 906,23 грн (95 624,98 грн * 23,5год /30год).

Доводи щодо фіксованої ставки за договором 1000 євро + 200 євро в еквіваленті за кожне рішення митниці, яке включене в позов до уваги судом не беруться, так саме як і пояснення щодо розмірів додатків до позовної заяви і ціни позову, зазначені у відповіді на відзив, які взагалі не відповідають матеріалам цієї справи і за висновками суду є неспівмірними.

З огляду на обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 74 906,23 грн.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №320/47612/24 задовольнити частково, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 74 906,23 грн.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 242, 246, 250-252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Заяву адвоката про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/47612/24- задовольнити частково.

Стягнути на користь ТОВ " ТоталЕнерджіс Маркетинг Україна" (РНОКПП 37269229) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київська митниця (код ЄДРПОУ 43997555) витрати на надання правничої допомоги в розмірі 74 906,23грн. (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот шість грн. 23 коп).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.