Ухвала суду № 135700638, 15.04.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

15 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/9704/25

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Окис Т.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

установив:

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Господарського суду Житомирської області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди за період з 01 січня 2025 року по 31 березня 2025 року виходячи з встановленого на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн та дій Господарського суду Житомирської області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 01 січня 2025 року по 31 березня 2025 року обчисленого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн та зобов`язання вчинити відповідні дії.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

При вирішенні питання щодо можливості здійснення розгляду справи, суд виходить з такого.

Судом установлено, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 520/26972/24, правові висновки якої матимуть значення для правильного вирішення цієї справи.

У межах касаційного провадження у справі № 520/5814/24, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що правова позиція, викладена у постанові Великої Палати від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24 сформульована в межах оцінки лише питання застосування встановленого законами про Державний бюджет України показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який використовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, без комплексного аналізу співвідношення такого регулювання з приписами статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що визначають виключний законодавчий механізм установлення розміру суддівської винагороди.

Спірним питанням у справі № 240/9704/25, є наявність права у позивача на виплату належної суддівської винагороди період з 01 січня 2025 року по 31 березня 2025 року зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 у розмірі 3028,00 грн.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, cуд виходить з такого.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 березня 2026 справу № 520/26972/24 за позовом до Державної судової адміністрації України, Другого апеляційного адміністративного суду про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Передаючи вказану справу на розгляд, колегія суддів зазначила, що Верховний Суд уважає, що існують обґрунтовані підстави для відступу від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24, у частині застосування для визначення базового розміру посадового окладу судді показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, установленого законами про Державний бюджет України. Такий відступ зумовлений необхідністю забезпечення узгодженого застосування положень статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також гарантій незалежності суддів у частині стабільності та незмінності їх матеріального забезпечення.

Отже, правовідносини у цій справі та у справі № 520/26972/24 є подібними, а передача останньої на розгляд Великої Палати Верховного Суду здійснена з метою формування єдиної правозастосовної практики.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 240/9704/25 до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/26972/24.

Керуючись статтями 236, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Зупинити провадження у справі № 240/9704/25 до набрання чинності судовим рішенням Верховного Суду у справі №520/26972/24.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дати її постановлення.

Суддя Т.О. Окис