Ухвала суду № 135698945, 15.04.2026, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/4560/25

Провадження № 2-з/723/2876/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м. Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Дедик Н.П., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє як представник адвокат Петрунько Ірина Андріївна, про забезпечення позову,

встановив:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Никонова Марина Олександрівна, до ОСОБА_2 , треті особи: Державна інспекція архітектури та містобудування України, відділ містобудування, архітектури та охорони екології, агропромислового розвитку, містобудування та архітектури Чернівецької районної військової адміністрації Чернівецької області, департамент капітального будівництва Чернівецької обласної військової адміністрації, Красноїльська селищна рада Чернівецького району Чернівецької області про усунення перешкод у користуванні майном, у якій позивачем заявлено вимогу про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 7324555400:03:002:0244 шляхом зобов`язання ОСОБА_2 за власний рахунок знести самочинно збудовану споруду на земельній ділянці, яка межує з ділянкою ОСОБА_1 .

Представник позивача адвокат Петрунько І.А. надіслала до суду заяву про забезпечення позову.

Зазначає, що на сьогоднішній день дозвільних документів на будівництво у ОСОБА_2 немає, відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яка забудовується. Відповідач продовжує будівництво без правових підстав. Це свідчить про те, що відповідачем здійснюються дії, які в подальшому можуть ускладнити виконання судового рішення.

В матеріалах справи наявний звіт техніка, що вищевказані об`єкти збудовані ОСОБА_2 самочинно, оскільки при обстеженні він не надав необхідних документів щодо початку будівництва, і з порушеннями будівельних норм та правил, якеі передбачають собою будівництво з дотриманням будівельного відступу 1 м та дотриманням пожежного відступу 8 м у відповідності до ДБН Б2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Вказує, що відповідач перейшов до активної фази зміни стану майна розпочато робот із перекриття будівлі, що свідчить про намір ухилитися від виконання майбутнього рішення суду. Наразі неправомірні дії відповідача розпочалися і продовжуються в часі, тобто ризики не тільки високі, а реально вже настали.

На підтвердження того, що неправомірні дії відбулися та продовжуються, надають фотофіксацію самочинної новобудови.

Враховуючи наявність реального спору між сторонами, існуючих ризиків, просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні, ремонтні, замірно-проектні, будівельні або монтажні роботи, вирубку зелених насаджень на земельній ділянці, яка межує з ділянкою ОСОБА_1 .

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з наведених процесуальних норм, розгляд заяви про забезпечення позову здійснено в порядку письмового провадження без проведення судового засідання.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, до яких належить заборона вчиняти певні дії.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Умовою забезпечення позову є існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи на земельній ділянці, яка межує із земельною ділянкою позивач, зведено житловий будинок з допоміжною будівлею (гараж). Як зазначає позивач, окрім побутових незручностей будівельні роботи несуть шкоду огорожі на межі її ділянки. Будівельні роботи ведуться з порушенням будівельних норм, впритул до огорожі зводиться стіна, стічні конструкції нависають над земельною ділянкою, яка належить позивачці, та при зливах заливають територію біля будинку. Така надлишкова волога призводить до постійного намокання стіни будинку, що в подальшому може її зруйнувати.

З фототаблиць об`єкту, долучених до звіту про проведення технічного обстеження на предмет порушення будівельних норм і правил у сфері містобудування, вбачається, що на момент огляду спірна споруда має зведені стіни та кроквяну основу з обрешіткою.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, представник позивача вказує, що відповідач розпочав встановлення покрівельного покриття.

Суд вважає, що заява про забезпечення позову не містить доводів, які б підтверджували наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того заявляючи вимогу про заборону проведення будь-яких ремонтних, замірно-проектних, будівельних або монтажних робіт, представником позивача не зазначено, яким чином кожен із перелічених видів робіт може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Щодо вимоги заборони вирубки зелених насаджень, то матеріали справи взагалі не містять викладу обставин щодо таких дій відповідача та порушення такими діями прав та інтересів позивача, а позивачем не заявлялися будь-які позовні вимоги, предметом спору за якими є зелені насадження.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності.

Суд вважає, що за обставин даної справи виконання можливого рішення суду про задоволення позову не залежить від обсягу і видів робіт самочинного будівництва. Відповідач, продовжуючи будівельні та/або монтажні роботи у період судового вирішення спору, має усвідомлювати, що тим самим він може нести більші матеріальні втрати у разі прийняття рішення про задоволення позову.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149-158 ЦПК України, суд

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якої діє як представник адвокат Петрунько Ірина Андріївна, про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня її вручення.

СУДДЯ