Рішення № 135698942, 14.04.2026, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 725/10915/25

Провадження № 2/723/1502/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Дедик Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Клапійчук Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні в залі суду в м. Сторожинець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ ««Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту посилаючись на те, що 14.06.2024 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено електронний договір № 1659879 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого банк надав кредит у сумі 10000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , зі строком кредитування 359 днів до 09.06.2025 року, періодичність платежів кожні 30 днів, який підписаний одноразовим ідентифікатором В029.

Вказують, що відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного п.1.4 цього договору.

Також вказують, що п. 4.1 кредитного договору передбачено, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача.

Зазначають, що 27.06.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 27062025, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 1659879 від 14.06.2024 року.

Внаслідок невиконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором станом на дату звернення до суду утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 69000,00 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000,00 грн., заборгованості по нарахованим процентам в розмірі 54000,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 5000,00 грн.

Просили стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1659879 від 14.06.2024 року в розмірі 69000,00 грн., а також стягнути понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2422,40 та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в судове засідання не з`явився. В позовній заяві просили справу розглядати у відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомленим. Відзив на позов не подавав.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.06.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 1659879 про надання споживчого кредиту відповідно до правил надання коштів у позику, що підтверджується копією договору про надання споживчого кредиту № 1659879, який підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора В029 та копією паспорту споживчого кредиту,.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 10000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку № НОМЕР_2 . Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного п. 1.4 цього договору.

Факт отримання переказу коштів на картку відповідача підтверджено довідкою АТ «Універсал Банк» від 15.03.2026 року № БТ/Е-7888, наданою на вимогу суду.

27.06.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 27062025, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 1659879 від 14.06.2024 року, що підтверджується копією договору факторингу № 27062025 від 27.05.2024 року, додаткового договору, копією акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 27062025 від 27.05.2024 року, витягом з реєстру боржників.

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала в повному обсязі, внаслідок чого у нього перед ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» утворилась заборгованість, за кредитним договором в розмірі 69000,00 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000,00 грн., заборгованості по нарахованим процентам в розмірі 54000,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 5000,00 грн.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000,00 грн. та заборгованості по нарахованим процентам в розмірі 54000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень. Оскільки позов задоволено частково (92,76 %), то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2252,83 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів: заявки № 12597 від 21.10.2025 року на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року року, укладеної між ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Столітнім М.М., ордера на надання правничої допомоги АІ № 20251512, свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю КС № 9422/10, акту № 12597 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 19.11.2025 року, відповідно до якого сторони узгодили вартість однієї години послуг в розмірі 840 грн., а сума за 12 годин склала 10000,00 грн.

З врахуванням викладеного, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача мають бути стягнені витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог і складають 9300,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) суму заборгованості за кредитним договором № 1659879 від 14.06.2024 року в розмірі 64000,00 (шістдесят чотири тисячі) грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000,00 грн. та заборгованості по нарахованим процентам в розмірі 54000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2252,83 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 9300,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя