Рішення № 135698257, 15.04.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/8125/25

провадження №: 2-о/398/71/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"15" квітня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Суржик І.С.,

представника заявника ОСОБА_1 адвоката Гулого А.В.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Олександрії в порядку окремого провадження, в режимі відеоконференції, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту батьківства

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє представник адвокат Гулий А.В., звернулась в суд із заявою, в якій просила встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та внести відповідні зміни про батька в актовому записі про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , №809 від 29.12.2010 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Олександрія Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що у період з 19.11.1999 року до 21.01.2009 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 , який було розірвано 21.01.2009 року. Під час шлюбу у них народилися дві доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . З 2001 року до 2012 рік, після розірвання шлюбу, заявниця та ОСОБА_5 продовжували фактичні сімейні відносини, спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 , виховували дітей та вели спільний побут. Під час спільного проживання, ІНФОРМАЦІЯ_7 у них народився син ОСОБА_6 . Оскільки вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, то батько ОСОБА_7 був записаний органом РАЦС відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Прізвище, ім`я та по батькові вказали справжні з слів матері. ОСОБА_5 , як підчас вагітності заявниці, так і після народження дитини, визнав, що ОСОБА_6 є його сином. У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, 29.07.2023 року ОСОБА_5 був призваний на військову службу під час загальної мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_8 до військової частини НОМЕР_1 . Його донька ОСОБА_3 отримала від ІНФОРМАЦІЯ_8 сповіщення сім`ї №361 від 18.01.2024 року, у якому зазначено, що її батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , стрілець-номер обслуги 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_10 під час ведення бойових дій в районі н.п. Мар`їнка Донецької області в результаті мінометного обстрілу з боку противника. Факт загибелі ОСОБА_5 підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть, довідкою про причину смерті №54с/97 від 15.01.2024 року та свідоцтвом про смерть. Оскільки, юридично ОСОБА_5 не є батьком ОСОБА_3 , то без рішення суду підтвердження між ними родинних відносин та встановлення факту батьківства є неможливим. На даний час заявниця, як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_3 , в його інтересах має намір звернутися за виплатою одноразової грошової допомоги та за призначенням сину пенсії у зв`язку з втратою годувальника, а тому змушена звернутись до суду, для встановлення факту батьківства.

19.01.2026 року через систему «Електронний суд» представником третьої особи Міністерством оброни України подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що для встановлення факту батьківства, сторона повинна довести декілька ключових моментів, зокрема: судово-генетична експертиза, основою якої є метод молекулярно-генетичної ідентифікації, спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків. Доказами батьківства також можуть бути фото, електронні повідомлення, надання матеріальної допомоги, відвідування лікаря під час вагітності, показання свідків. Таким чином, до заяви про встановлення факту батьківства як докази можна надавати письмові докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту, сімейні фото, відеоматеріали, показання свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником та про безпосереднє визнання померлим свого батьківства за життя, докази того, що у інший спосіб неможливо внести зміни до актового запису про народження дитини, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини з відміткою про те, що запис про батька дитини вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, оскільки відсутність даних про те, що запис про батька дитини вчинено за вказівкою матері, виключає можливість задоволення заяви про встановлення факту батьківства щодо померлого, з яким мати дитини не перебувала в шлюбі, на підставі ст. 130 СК України (правова позиція Верховного Суду, викладена у справі від 21.02.2020 №643/9245/18).

02.02.2026 року від заінтересованої особи ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення, в яких вона зазначила, що є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , має рідну сестру ОСОБА_3 та брата ОСОБА_3 . ЇЇ батьки постійно проживали разом та у 2010 році у них народився її брат ОСОБА_6 . Її батько ОСОБА_5 є рідним батьком її брата ОСОБА_3 . Перебуваючи у США, її сестра та брат зробили ДНК-тест, який показав рідство на 99,999999%. Повністю підтримує заяву про встановлення факту батьківства, яка подана її матір`ю. Крім того, просила провести розгляд справи у її відсутність.

02.02.2026 року від заінтересованої особи ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, в яких вона зазначила, що вона є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , має рідну сестру ОСОБА_4 та брата ОСОБА_3 . ЇЇ батьки постійно проживали разом та у 2004 році народилась її сестра ОСОБА_4 , а в 2010 році у них народився її брат ОСОБА_6 . Її батько ОСОБА_5 є рідним батьком її брата ОСОБА_3 . Перебуваючи у США, вона та її брат зробили ДНК-тест, який показав рідство на 99,999999%. Повністю підтримує заяву про встановлення факту батьківства, яка подана її матір`ю. Крім того, просила провести розгляд справи у її відсутність.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Заінтересована особа Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подала заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 причини неявки свого представника суду не повідомила.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ст. ст. 223 та 240 ЦПК України, судом не встановлено.

В судовому засіданні представник заявника адвокат Гулий А.В. підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у заяві. Додатково пояснив, що у період з 19.11.1999 року до 21.01.2009 року заявник перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 . Під час перебування у шлюбі у них народилися дві доньки: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . В 2009 році шлюб було розірвано, але заявниця з ОСОБА_5 продовжували проживати однією сім`єю до 2012 рік, за адресою: АДРЕСА_1 , виховували дітей та вели спільний побут. Під час спільного проживання, ІНФОРМАЦІЯ_7 у них народився син ОСОБА_6 . Оскільки вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, то батько ОСОБА_7 був записаний органом РАЦС відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Прізвище, ім`я та по батькові вказали справжні з слів матері. ОСОБА_5 , визнавав, що ОСОБА_7 є його сином, а ОСОБА_7 вважає ОСОБА_5 рідним батьком. У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, ОСОБА_5 був призваний на військову службу та в 2024 році його донька ОСОБА_8 отримала сповіщення про його загибель. Перебуваючи за кордоном, було проведено генетичне дослідження спорідненості між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , відповідно до якого останні є рідним братом і сестрою, що також можуть підтвердити свідки. Зазначив, що батьки ОСОБА_5 померли. На даний час заявниця, як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_3 , в його інтересах має намір звернутися за виплатою одноразової грошової допомоги та за призначенням сину пенсії у зв`язку з втратою годувальника, а тому змушена звернутись до суду, для встановлення факту батьківства.

В судовому засіданні представник третьої особи Міністерства оборони України Андрієнко К.О. підтримав раніше подані письмові пояснення та зазначив, що Міністерство оборони України не було учасником подій, а тому підтвердити чи спростувати ці обставини не представляється можливим. Проте зазначив, що дійсно практикою Європейського суду з прав людини на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Висновок, який міститься в матеріалах справи підтверджує факт батьківства. Крім того, той факт, що ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_7 не заперечується та не спростовується іншими заінтересованими особами, а тому вважає що даний факт доведено. Чи були звернення інших осіб щодо виплати одноразової грошової допомоги не знає, оскільки даним питанням займаються РТЦК та СП.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він є братом померлого ОСОБА_5 та підтверджує те, що останній перебував в шлюбі з ОСОБА_1 і вони мають трьох спільних дітей: ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 . ОСОБА_8 та ОСОБА_9 народились під час шлюбу, а ОСОБА_7 в період коли брат з заявницею були розлучені, однак в цей час вони проживали однією сім`єю приблизно два роки. Заявниця з дітьми переїхала до іншого житла, але брат навідувався до дітей та підтримував з ними стосунки. За життя брат визнавав ОСОБА_7 сином та ставився до нього як до сина. Чи перед війною, чи вже під час війни заявниця з дітьми виїхала за кордон, однак брат продовжував спілкуватись з дітьми в телефонному режимі. Похованнями брата займався їх старший брат, оскільки на той час він був в ЗСУ. Після смерті брата він не звертався з заявою про прийняття спадщини. Їх батьки померли, мати в 2019 році, а батько через два роки після матері.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_12 , який є рідним братом померлого ОСОБА_5 та підтверджує те, що останній перебував в шлюбі з ОСОБА_1 і вони мають трьох дітей: ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 . Заявниця з ОСОБА_13 були одружені з 1999 року по січень 2009 року. Під час шлюбу у них в 2000 році народилась ОСОБА_8 , в 2004 році ОСОБА_9 . ОСОБА_7 народився в 2010 році, в період коли брат з заявницею були розлучені, однак в цей час вони проживали однією сім`єю приблизно до 2013 року. За життя ОСОБА_13 визнавав ОСОБА_7 сином та відносився до нього як до сина. Більше ОСОБА_13 не був одружений та інших дітей не мав, як і заявниця більше шлюб не укладала та інших дітей не має. Як почалась війна, заявниця з ОСОБА_14 і ОСОБА_7 виїхала за кордон, а ОСОБА_8 вже виїхала після поховання ОСОБА_13 . У її чоловіка, крім брата ОСОБА_13 , є ще брат ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Їх батьки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 померли, мати в 2018 році, а батько в 2020 році. Підтверджує факт того, що ОСОБА_5 є рідним батьком ОСОБА_6 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що заявниця є її троюрідною сестрою і вони спілкуються сім`ями. ОСОБА_19 уклала шлюб в 1999 році з ОСОБА_20 та в шлюбі народила ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Після розірвання шлюбу народила ОСОБА_7 . Після розірвання шлюбу ОСОБА_19 та ОСОБА_13 продовжували проживали однією сім`єю, святкували дні народження дітей, проводили спільні свята. Коли ОСОБА_19 продала квартиру та переїхала в інше житло, то ОСОБА_13 приходив до дітей та спілкувався з ними, але через деякий час перестав. На даний час ОСОБА_19 з дітьми проживає в США. Підтверджує факт того, що ОСОБА_5 є рідним батьком ОСОБА_6 .

Заслухавши вступне слово учасників справи, показання свідків, та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення проти нього, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р.№5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , 19 листопада 1999 року уклали шлюб, який зареєстрований Палацом урочистих подій Олександрійської міської ради Кіровоградської області, актовий запис №601. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_22 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 19.11.1999 року та Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00055648743 від 30.12.2025 року (а. с. 10, 71 73).

ІНФОРМАЦІЯ_13 народилась ОСОБА_3 у м. Олександрія Кіровоградської області та ІНФОРМАЦІЯ_14 народилась ОСОБА_4 у м. Олександрія Кіровоградської області, батьками яких є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а. с. 12 13).

21 січня 2009 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу та Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу №00055692334 від 03.01.2026 року (а. с. 11, 78 79).

ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_6 у м. Олександрія Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про його народження, у якому також зазначено, що його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а. с. 14). Відповідно до актового запису про його народження №809 від 29 грудня 2010 року, матір`ю дитини зазначена ОСОБА_1 , відомості про батька записані на підставі заяви матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України від 01 липня 2014 року №00014099246 (а. с. 15).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , стрілець-номер обслуги 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу під час загальної мобілізації 29.07.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_8 , вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність загинув ІНФОРМАЦІЯ_10 під час ведення бойових дій в районі н.п. Мар`їнка Донецької області в результаті мінометного обстрілу з боку противника, що підтверджується сповіщенням сім`ї №361 від 18.01.2024 року, копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 18 січня 2024 року та Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00055891992 від 14.01.2026 року(а. с. 16, 17, 98 99).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №54с/97 від 15.01.2024 року та довідки про причину смерті до форми №106/о від 15.01.2024 року ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Мар`їнка Покровського району Донецької області, внаслідок інших уточнених травм із залученням, осколкового поранення грудної клітини і правого плеча, ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків (а. с. 18, 19).

На момент народження дитини та на момент смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у шлюбі не перебували.

Статтею 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Загальні правила визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульовано нормами ст. 125 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини (п. 1) або за рішенням суду (п. 3).

Згідно з ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу (ст. 130 СК України).

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України (с. 2 ст. 128 СК України).

Водночас тлумачення ч. 2 ст. 128 та ст. 130 СК України дає підстави вважати, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №643/9245/18.

В пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. Факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинялось до її зачаття; спільне виховання дитини; спільне утримання дитини; докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Верховний Суд в постановах від 31 січня 2024 року у справі №752/13549/22 та від 13 вересня 2023 року у справі №552/4291/22 виснував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Відповідно до звіту про дослідження ДНК від 02.10.2025 року №3920348-21, який проведено Центром ДНК-діагностики акредитованого/сертифікованого Американською асоціацією банків крові, Колегією американських патологів, ISO/IEC 17025, Національною акредитаційною радою Американського національного інституту стандартів, Поправками до програм удосконалення клінічних лабораторних досліджень та Департаментом охорони здоров`я штату Нью-Йорк, який проведено між ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , імовірність повного братерства/сестринства становить 99,999999%. Імовірність того, що вони мають одну й ту саму біологічну матір і одного й того самого біологічного батька, становить 137,775,875 до 1 (а. с. 20 21, 186 187).

Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 82 ЦПК.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. ч. 1 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд вважає, що в ході судового розгляду справи підтвердився факт спільного проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яке не припинялось до зачаття та народження дитини ОСОБА_3 , спільне виховання та спільне утримання ними дитини до моменту смерті ОСОБА_5 , що у своїй сукупності дає підстави дійти обґрунтованого висновку про батьківство ОСОБА_5 відносно ОСОБА_6 .

Згідно з ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Метою встановлення факту батьківства є отримання виплат та пільг, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також реалізація спадкових прав.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року, №168, установлено, що сім`ям загиблих військовослужбовців виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Відповідно до ст. ст. 16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця мають члени сімей загиблих (померлих) осіб, до яких належать, зокрема, діти.

З матеріалів спадкової справи №7/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернулася його донька ОСОБА_3 , яка єдина хто прийняла спадщину та оформила відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 . Відомості про інших осіб, які б звертались з заявами про прийняття спадщини, матеріали спадкової справи не містять.

Також судом встановлено, що батьками померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , були ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_15 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , які померли, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00055856546 від 13.01.2026 року та свідоцтвами про смерть (а. с. 101-102, 188 189).

Зазначені матеріали судової та спадкової справ, а також пояснення учасників справи, свідчать про відсутність спору між спадкоємцями, які всі залучені до участі у цій справі, як щодо спадщини, так і щодо отримання виплат у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_5 .

Також судом не встановлено наявності інших фізичних чи юридичних осіб, які б могли мати реальний чи потенційний спір пов`язаний із спадщиною чи отриманням одноразової грошової допомоги.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а факт батьківства встановленню, з внесенням відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263 265, 268, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ), заінтересовані особи: Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 138, код ЄДРПОУ 41491133), Міністерство оборони України (адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), про встановлення факту батьківства, задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внести зміни до актового запису про народження №809 від 29 грудня 2010 року про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчиненого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Олександрія Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області, зазначивши наступні відомості про батька дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області, Україна, громадянин України.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 15 квітня 2026 року.

Суддя О.В.Авраменко