Ухвала суду № 135698242, 14.04.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2304/26

провадження №: 1-кс/398/445/26

УХВАЛА

Іменем України

(повний текст)

"14" квітня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 12 квітня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121060000583, стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Курахове Мар`їнського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.04.2026 до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшло клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст. ст. 1 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, ст. 1, ч. 3, ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, додержуватись правил військової поведінки, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили в цілому; не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Однак, ОСОБА_5 , діючи умисно та цілеспрямовано, в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, в період часу з 19.10.2025 року по 21.04.2025 року, але не пізніше 21.04.2025, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, перебуваючи в районі Донецької області, незаконно придбав шляхом віднайдення в місцях безпосереднього вогневого контакту з ворогом збройними формуваннями російської федерації, 1 корпус бойової осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1, що належать до категорії боєприпасів, придатний до здійснення вибуху, відноситься до категорії боєприпасів.

Далі у ОСОБА_5 виник умисел на незаконне носіння та зберігання вказаного боєприпасу без передбаченого законом дозволу.

ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, у порушення вимог п. 1 постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 та п. п. 2, 9, 11 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, в період часу з 19.10.2025 року по 21.04.2025 року, але не пізніше 21.04.2025, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, перебуваючи в районі Донецької області, незаконно переніс та в подальшому зберігав 1 корпус бойової осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1, що належать до категорії боєприпасів, придатний до здійснення вибуху, при собі до моменту вилучення працівниками поліції під час огляду місця події 12.04.2026., не маючи на те передбаченого законом дозволу.

Тим самим, ОСОБА_5 вчинив незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, котрі дають достатні підстави вважати, що підозрюваний не маючи постійного місця проживання та реєстрації на території Олександрійського району та Кіровоградській області, уникаючи відповідальності може покинути місце свого тимчасового проживання, а також може здійснювати незаконний вплив на свідків з метою подальшої зміни ними показів, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення з метою уникнення відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі ч. 5 ст. 27 КПК України забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному упровадженні та продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення аналогічного характеру.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні факт вчинення ним злочину не визнав. Заперечував проти обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати домашній арешт за місцем проживання його дівчини.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Пояснила, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, у зв`язку з чим, просила застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши зміст клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; дані про особу підозрюваного; розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа; ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Отже, суд бере до уваги, що матеріалами клопотання підтверджується вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, слідчим та прокурором доведені обставини, які свідчать про існування ризиків, що дають достатні підстави слідчому судді для застосування запобіжного заходу, а саме те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним зберіганням бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за який передбачене покарання до семи років позбавлення волі, що само по собі може стимулювати підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування та суду, знає де проживають свідки, у зв`язку з чим може впливати на них з метою уникнення відповідальності, не працює та не має постійного джерела доходу та місця проживання, у зв`язку з чим може продовжити злочинну діяльність.

З урахуванням зазначених ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання та застосувати щодо підозрюваного винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно зі ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

Разом з тим, керуючись вимогами ч. 5 ст. 182, ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе щодо підозрюваного ОСОБА_5 при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в обсязі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 гривень, оскільки такий розмір є цілком достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193-194, 196-197, 207 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, взявши його під варту в залі суду.

Початок строку тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 12 квітня 2026 року.

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 10 червня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 з-під варти.

Застава може бути внесена на депозитний рахунок: Одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; МФО: 820172; Рахунок отримувача: UA768201720355219001015002505; застава за підозрюваного ОСОБА_5 по кримінальному провадженню №12026121060000583.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити протягом двох місяців з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 15.04.2026 о 12:00 год.

Суддя ОСОБА_1