Рішення № 135697966, 13.04.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18648/24

Провадження № 2/352/61/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Струтинського Р. Р.

з участю секретаря Гребінника В. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом АТ «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 , третя особа: ПАТ «УПСК», про відшкодування шкоди в порядку суброгації,

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку суброгації в сумі 13330 грн та судових витрат.

Заявлений позов обґрунтовував тим, що 02.03.2021 між АТ «Страхова компанія «Країна» та ТОВ «Компанія «Ліберті Україна» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № УА/0241721. Предметом даного договору були майнові інтереси ТОВ «Компанія «Ліберті Україна», пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Skoda, д.н.з. НОМЕР_1 . У відповідності до умов указаного договору страхування, позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. 07.02.2022 відповідач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Opel д.р.н. НОМЕР_2 у м. Києві допустив зіткнення з транспортним засобом Skoda, д.н.з. НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП транспортним засобами завдано механічні пошкодження. Відповідно до постанови суду відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 21483,68 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована за полісом обов`язкового страхування, АТ «СК «Країна» відшкодовано шкоду Страховою компанією відповідача в розмірі 8153,38 грн. Таким чином, позивач звернувся з позовом до відповідача про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди, яку позивач виплатив страхувальнику, і страховим відшкодуванням, яке позивач отримав від страховика винуватця ДТП, яка становить 13330,30 грн. Просив стягнути вказану суму з відповідача на користь позивача, а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просив справу розглянути у відсутності сторони позивача, позов підтримав, просив його задоволити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач не з`явився в судове засідання, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, не повідомив суду про причини неявки, не подав відзиву. За наявності сукупності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Установлено, що 07.02.2022 о 16:28 год у м. Івано-Франківську по вул. Сагайдачного,8 з вини відповідача ОСОБА_1 , який керував автомобілем Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджений автомобіль марки Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 . Вина відповідача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджена постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.04.2022, яка набрала законної сили (а.с.18-19).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт винуватості відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 07.02.2022, є встановленим та не підлягає доказуванню.

Між АТ «Страхова компанія «Країна» та ТОВ «Компанія «Ліберті Україна» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № УА/0241721, предметом якого були майнові інтереси ТОВ «Компанія «Ліберті Україна», пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 20-21).

26.08.2022 ТОВ «Компанія «Ліберті Україна» звернулося до АТ «СК «Країна» із заявою на виплату страхового відшкодування (а.с.14).

Згідно страхових актів № 30/68007/2.1.5.1 від 20.07.2022, № 30/68007/Д/2.1.5.1 від 08.09.2022 (а.с. 24-25), та умов вищевказаного договору, АТ «СК «Країна» відшкодувало ремонт пошкодженого транспортного засобу на суму 21483,68 грн (а.с. 26).

Факт виплати страхового відшкодування позивачем підтверджується платіжними дорученнями № 8034 від 20.07.2022 (а.с.27), №10578 від 08.09.2022 (а.с.28), відповідно до яких на рахунок ТОВ «Компанія «Ліберті Україна» перераховано кошти в розмірі 20087,46 грн та 1396,22 грн, загальна сума 21483,68 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 як водія транспортного засобу Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_2 , застрахована в ПрАТ «УПСК» згідно полісу № АТ1964534, останнє виплатило страхове відшкодування АТ «СК «Країна» в розмірі 8153,38 грн.

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди, яку позивачем відшкодовано страхувальнику, і страховим відшкодуванням, яке позивач отримав від страховика відповідача становить 13330,30 грн, яка підлягає сплаті винуватцем ДТП.

З метою врегулювання досудового спору позивачем направлено на адресу відповідача ОСОБА_1 заяву (претензію) про відшкодування суми 13330,30 грн, однак з боку останнього не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За правилами ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена у ст. 27 Закону України «Про страхування».

Таким чином, суд уважає, що в цій справі між сторонами виникли відносини, пов`язані із суброгацією, оскільки право вимоги, яке виникає в порядку та на умовах, передбачених ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», є суброгаційним, а відповідний обов`язок відшкодування шкоди винною особою, з огляду на положення ст. 1166 ЦК України, є деліктним зобов`язанням.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 27 постанови № 4 від 01.03.2013, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Так, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні, із збереженням самого зобов`язання, на підставі договору страхування, а також ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами ст. 1191 ЦК України.

Таким чином, основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання зобов`язання за договором, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту покриття збитків за третю особу.

Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі №6-112цс13, вбачається, що у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою у неї укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до компанії у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України).

Таким чином, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як установлено, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована згідно полісу № № АТ1964534 у ПрАТ «УПСК».

Отже, оскільки позивачем здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій особі, а відповідачем ОСОБА_1 , який є винуватцем у ДТП, не відшкодовано завдані внаслідок цього збитки, які складають різницю між фактично завданими та уже виплаченими АТ «СК «Країна» та ПрАТ «УПСК», позивач має право на отримання від відповідача на підставі ст. 993 ЦК України та ст.108 Закону України «Про страхування», в порядку суброгації, суми відшкодування, яка складає 13330,30 грн. При цьому, що зобов`язання не було припинено зміною кредитора.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування підтверджується наявними матеріалами справи, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 3028 грн, пов`язані зі сплатою судового збору.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 980, 993, 1187, 1188, 1194 ЦК України, керуючись ст.141, 263-265, 279, 282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов АТ «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації- задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ «Страхова компанія «Країна», 13330 (тринадцять тисяч триста тридцять) грн 30 коп страхового відшкодування та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судових витрат, а всього 16358 (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят вісім) 30 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Тисменицьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: АТ «Страхова компанія «Країна», м. Київ, вул. Електриків, 29А, код ЄДРПОУ 20842474.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 15.04.2026.

Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ