Рішення № 135697132, 14.04.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/2575/25

Номер провадження 2/184/344/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Коваленко В.О.,

за участю секретаря судового засідання Руденко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Покровського міського суду Дніпропетровської області із вказаним вище позовом посилаючись на наступні обставини.

26.10.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №TDB.2021.0015.30499.

03.09.2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № GL1N426240, у відповідності до умов якого АТ «МЕГАБАНК» передало (відступає) ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» приймає належні АТ «МЕГАБАНК» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

27.12.2024 року між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» укладено Договір факторингу № 1/12, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» передало (відступає) ТОВ «ФК Єврокредит» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК Єврокредит» приймає належні ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1 Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ «ФК Єврокредит» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 26 481,67 грн., з яких: 9 220,95 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 260,72 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК Єврокредит», ні на рахунки попереднього кредитора.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК Єврокредит» за кредитним договором №TDB.2021.0015.30499 в розмірі 26 481,67 грн.

Представником відповідача адвокатом Зачепіло З.Я. на адресу суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3000 гривень. Вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовних вимог, а надані докази є недостатніми. Позивачем не надані первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які підтверджують суму заборгованості 26 481,67 грн. за кредитним договором, та не надано документів, які підтверджують суму видачі кредитних коштів ОСОБА_1 . Із наданої позивачем виписки по рахунку, як доказу на підтвердження наявності заборгованості відповідача, неможливо встановити наявну суму боргу, його складові, період, за який він утворився. Також, вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 11 200 гривень є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію розумності.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує у разу неявки відповідача.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду були повідомлені належним чином, розгляд справи просили провести за їх відсутності, при винесенні рішення посилаються на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у спосіб визначений ст.16 даного Кодексу.

У свою чергу, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема таким підставами є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як встановлено судом, 26.10.2021 між АТ "МЕГАБАНК" та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0015.30499 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ "МЕГАБАНК": www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com, та індивідуальної частини, якою є вказана Заява Договір, відповідно до якого було надано кредитний ліміт в сумі 200 000 грн., на строк 12 місяців, зі сплатою відсотків: базова процентна ставка 56%, у пільговий період 0,0001 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 273 293,00 грн. Пільговий період складає 62 дні.

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 власноручним підписом.

Також ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, у якому також зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, відповідно до якого сума/ліміт кредиту складає 10 000,00 грн., строк кредитування 12 місяців, процентна ставка: базова 56%, у пільговий період 0,0001%; видача готівкових коштів за рахунок кредитних коштів 4% від суми зняття, грошові перекази з використання послуги Р2Р 4% від суми. Загальні витрати за кредитом становлять 73 293,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту 273 293,00 грн. Реальна річна процентна ставка 87,30%.

Згідно до ч.2 розділу «Запевнення та умови» Заяви-Договору № TDB.2021.0015.30499 від 26.10.2021 банк відкриває клієнту: поточний рахунок № НОМЕР_1 (у гривні), що обслуговується за дебетово кредитною схемою, поточні рахунки № НОМЕР_2 (у доларах США), № НОМЕР_3 (у Євро),, що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи VISA International Gold Rewards миттєвого випуску.

03 вересня 2024 року між АТ "МЕГАБАНК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "МУСТАНГ ФІНАНС" укладено Договір факторингу №GL1N426240, у відповідності до умов якого АТ "МЕГАБАНК" передало (відступає) ТОВ "ФК "МУСТАНГ ФІНАНС" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК "МУСТАНГ ФІНАНС" приймає належні АТ "МЕГАБАНК" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

27 грудня 2024 року між ТОВ "ФК "МУСТАНГ ФІНАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОКРЕДИТ" укладено Договір факторингу № 1/12, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "МУСТАНГ ФІНАНС" передало (відступає) ТОВ "ФК "ЄВРОКРЕДИТ" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" приймає належні ТОВ "ФК "МУСТАНГ ФІНАНС" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 26 481, 67 грн., з яких: 9 220,95 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 260,72 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Згідно положень п.1 Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

У наданому позивачем довідки-розрахунку АТ «Мегабанк» від станом на 03.09.2024 заборгованості зазначено, що у відповідача наявний борг на суму 26 481,67 грн., з яких: 9 220,95 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 260,72 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, в матеріалах справи наявна виписка АТ "МЕГАБАНК" по особовим рахункам з 03.12.2022 по 03.09.2024, з якої вбачається, що відповідач користувався кредитним лімітом, та йому нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами. Загальна заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0015.30499 від 26.10.2021 становить 26 481,67 грн.: заборгованість по кредиту відповідача за кредитом в сумі 9 220,95 грн., за відсотками в сумі 17 260,72 грн.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ст. ст. 526,530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)( ст. 610 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства ( ст. 526 ЦК України).

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що шляхом підписання заяви-анкети про відкриття рахунку та видачу платіжної картки між банком та ОСОБА_1 26.10.2021 укладено кредитний договір, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого, у відповідача перед позивачем станом на 03.09.2024 склалась заборгованість.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 220,95 грн.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками, слід вказати наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як було зазначено вище, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості в рази перевищує суму отриману відповідачем у позику.

Слід звернути увагу, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування АТ «МЕГАБАНК», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. А тому на думку суду, укладення ОСОБА_1 договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Отже, суд враховує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 17 260,72 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у розмірі 9 220,95 грн. за договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів.

На підставі викладеного, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за процентами в розмірі 9 220,95 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за договором становить 18 441,90 грн.

З огляду на встановлені судом обставини, наявні підстави вважати, що позовні вимоги ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ "ФК Єврокредит" витрат на правничу допомогу у розмірі 11 200,00 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, укладений між АО "Альянс ДЛС" та ТОВ "ФК Єврокредит"; акт приймання передачі послуг з правничої допомоги №12130230 від 14.08.2025, підписаний сторонами.

Таким чином, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є співмірною із складністю цієї справи.

Відтак, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача становить 7 799,66 грн. (11 200,00х69,64%).

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1686,96 грн. (2422,40х69,64%).

Керуючись статтями ст.ст. 4, 12, 13,76, 81, 89, 137, 141, 247, 263-265, 352 354 ЦПК України, ст. ст. 6, 625, 626, 638 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (адреса місцезнаходження: пров. Ушинського, 1, оф. 105, м. Дніпро, код 40932411) заборгованість за Кредитним договором №TDB.2021.0015.30499 від 26.10.2021 в сумі 18 441,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (адреса місцезнаходження: пров. Ушинського, 1, оф. 105, м. Дніпро, код 40932411) судовий збір у сумі 1686,96 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 799,66 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 14.04.2026.

Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко