Ухвала суду № 135696928, 15.04.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/3385/26

Номер провадження 1-кс/205/1623/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026 м.Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанови слідчого про відмову у визнанні потерпілою,

ВСТАНОВИВ:

На обґрунтування своєї скарги ОСОБА_3 посилається на те, що в провадженні слідчого відділу ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження за ч.1 ст.367 КК України. 04.03.2026 подано мотивоване клопотання про визнання потерпілою, вручення пам`ятки, проведення допиту. Попри чітке обґрунтування та прямі норми КПК України слідчим ОСОБА_4 винесено чотири постанови (18.03, 23.03, 24.03, 26.03.2026), які є ідентичними, не містять аналізу доводів клопотання, оцінки доказів та мотивів відмови. Слідчий незаконно звів поняття шкоди виключно до великого розміру, водночас законом передбачено моральну, майнову та фізичну шкоду. Просить скасувати постанови слідчого від 18.03.2026, 23.03.2026, 24.03.2026, 26.03.2026, визнати ОСОБА_3 потерпілою, зобов`язати керівника досудового розслідування визначити іншого слідчого, постановити окрему ухвалу щодо порушень слідчого.

До скарги заявником долучено копії оскаржуваних постанов у кримінальному провадженні №42026040000000058 за ч.1 ст.367 КК України, клопотання потерпілої від 04.03.2026, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12026042120000281.

Слідчий у судове засідання не з`явилась, про час та дату судового розгляду повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд скарги без її участі.

Скаржниця надала суду заяву про розгляд скарги без її участі.

Згідно ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

З огляду на засаду диспозитивності в кримінальному провадженні, згідно з якою сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що передбачені КПК, суд вважає можливим розглянути скаргу без участі особи, яка її подала, враховуючи надходження від неї заяви про небажання брати участь в судовому розгляді.

Дослідивши скаргу та долучені до неї додатки, а також матеріали кримінального провадження №42026040000000058 за ч.1 ст.367 КК України, слідчий суддя дійшов таких висновків.

В судовому засіданні досліджено матеріали кримінального провадження№42026040000000058 від 12.02.2026 за ч.1 ст.367 КК України, яке постановою прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра від 06.03.2026 об`єднано із кримінальним провадженням №12026042120000281 за ч.1 ст.367 КК України в одному кримінальному провадженні№42026040000000058.

Матеріали вказаного провадження зареєстровано за заявами ОСОБА_3 про службову недбалість державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському на Новокодацькому районах м.Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на сина ОСОБА_5 .

Згідно постанови про визначення слідчого від 17.03.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026040000000058 здійснює слідчий СВ ВП №1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 старший групи слідчих.

В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_3 04.03.2026 звернулась до слідчого СВ ВП №1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні №12026042120000281 із клопотанням про визнання її потерпілою, вручення їй пам`ятки про права та обов`язки потерпілого, проведення її допиту в режимі відеоконференції, у разі відсутності такої можливості доручення вручення пам`ятки та її допиту Стрийському районному управлінню поліції ГУНП у Львівській області.

У подальшому ОСОБА_3 неодноразово зверталась до слідчого у об`єднаному кримінальному провадженні №42026040000000058 із тим же клопотанням, яке було зареєстровано під номерами вх.К-6274 від 16.03.2026, вх.К-6999 від 23.03.2026, вх.К-7179 від 24.03.2026, вх.К-7348 від 26.03.2026.

У клопотанні про визнання потерпілою ОСОБА_3 повідомляє про порушення, допущені державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, що призвело до порушення її майнових прав, як стягувача аліментів, чим заподіяно їй матеріальну шкоду.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене, зокрема, рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Статтею 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ч. 5 ст.110 КПК України постанова слідчого складається із вступної частини, мотивувальної та резолютивної частин; мотивувальна частина повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Таким чином, постанова має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи.

Встановлено, що 18.03.2026 старшим слідчим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42026040000000058 винесено постанову про часткову відмову у задоволенні клопотання вх.К-6274 від 16.03.2026, якою задоволено клопотання про допит ОСОБА_3 за місцем її мешкання, проте відмовлено у визнанні її потерпілою та врученні їй пам`ятки потерпілої. Таку відмову слідчий обґрунтувала тим, що на теперішній час в матеріалах кримінального провадження відсутня інформація, що містить докази спричинення ОСОБА_3 істотної шкоди.

23.03.2026 старшим слідчим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42026040000000058 винесено постанову про часткову відмову у задоволенні клопотання вх.К-6999 від 23.03.2026, якою задоволено клопотання про допит ОСОБА_3 за місцем її мешкання, проте відмовлено у визнанні її потерпілою та врученні їй пам`ятки потерпілої. Відмову слідчий обґрунтувала тим, що на теперішній час в матеріалах кримінального провадження відсутня інформація, що містить докази спричинення ОСОБА_3 істотної шкоди.

24.03.2026 старшим слідчим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42026040000000058 винесено постанову про часткову відмову у задоволенні клопотання вх.К-7179 від 24.03.2026, якою задоволено клопотання про допит ОСОБА_3 за місцем її мешкання, проте відмовлено у визнанні її потерпілою та врученні їй пам`ятки потерпілої. Відмову слідчий обґрунтувала тим, що на теперішній час в матеріалах кримінального провадження відсутня інформація, що містить докази спричинення ОСОБА_3 істотної шкоди.

26.03.2026 старшим слідчим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42026040000000058 винесено постанову про часткову відмову у задоволенні клопотання вх.К-7348 від 26.03.2026, якою задоволено клопотання про допит ОСОБА_3 за місцем її мешкання, проте відмовлено у визнанні її потерпілою та врученні їй пам`ятки потерпілої. Відмову слідчий обґрунтувала тим, що на теперішній час в матеріалах кримінального провадження відсутня інформація, що містить докази спричинення ОСОБА_3 істотної шкоди.

Аналізуючи зміст оскаржуваних постанов на предмет обґрунтованості, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Таким чином, формулювання статті 55 КПК України свідчить про можливість відмови у визнанні потерпілим виключно щодо особи, якій взагалі не завдано шкоди, та не пов`язує вирішення цього питання із її недостатнім розміром.

Варто також звернути увагу на те, що завдання істотної шкоди є обов`язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, та є обставиною, що підлягає доказуванню слідчим відповідно до п.3 ч.1 ст.91 КПК України.

Вимоги ч.5 ст.55 КПК України та п.3 ч.1 ст.91 КПК України дозволяють дійти висновку про те, що саме слідчий після проведення певних слідчих (розшукових) та процесуальних дій повинен встановити наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, та у такому разі прийняти рішення у вигляді постанови.

Проте слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження №42026040000000058, констатує, що слідчим з моменту його реєстрації 12.02.2026 не вчинено жодної слідчої (процесуальної) дії, у тому числі спрямованої на встановлення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або на спростування факту її завдання.

Зважаючи на те, що слідчий під час досудового розслідування фактично не встановила та в оскаржуваних постановах не проаналізувала наявність або відсутність підстав вважати, що клопотання подано особою, якій не завдано шкоди, слідчий суддя вважає вказані постанови необґрунтованими.

Обґрунтовуючи прийняті рішення, слідчий обмежилась лише відсутністю у матеріалах кримінального провадження доказів завдання злочином істотної шкоди, проте їх відсутність з причини невчинення слідчим слідчих дій, направлених на їх отримання, не може слугувати достатньою підставою для прийняття рішення про відмову у визнанні особи потерпілою.

З огляду на встановлені в ході розгляду скарги обставини, слідчий суддя вважає, що оскаржувані постанови слідчого прийнято без належного обґрунтування та мотивування, що є істотним порушенням норм кримінального процесуального законодавства та безпосередньо впливає на законність прийнятих рішень, отже є підставою для їх скасування.

Таким чином, у цій частині скарга підлягає задоволенню.

Щодо вимоги скаржниці визнати її потерпілою, слідчий суддя зауважує на таке.

Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», ч. 2 ст. 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично візьме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК України). Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.02.2023 у справі №405/680/22.

Отже, у даному випадку слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий за результатами розгляду клопотань скаржниці та зобов`язувати його вчиняти конкретні слідчі дії, оскільки таке рішення перебуває поза межами повноважень слідчого судді.

Щодо вимог постановити окрему ухвалу та зобов`язати керівника досудового розслідування визначити іншого слідчого, слідчий суддя зауважує на те, що таке рішення слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим не передбачене положеннями статті 307 КПК України.

Отже, у частині вказаних вимог скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 3, 9, 91, 94, 110, 238, 242, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково та скасувати постанови старшого слідчого СВ ВП №1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про часткову відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 18.03.2026, 23.03.2026, 24.03.2026, 26.03.2026 у кримінальному провадженні №42026040000000058 за ч.1 ст.367 КК України.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1