Ухвала суду № 135695186, 14.04.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2026 Справа №607/7980/26 Провадження №1-кс/607/2803/2026

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , а саме наступні транспортні засоби: VAN HOOL T-916 ALTANO, 2001 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 ; PEUGEOT 508, 2011 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_5 ; CITROEN C4 CACTUS, 2014 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 .

Клопотання обґрунтовано тим, що вищевказане майно підлягає арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі, просив накласти арешт на майно ОСОБА_6 , яке зазначене у клопотанні шляхом позбавлення права на відчуження, користування та розпорядження ним.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання посилаючись на те, що підозра пред`явлена ОСОБА_6 є необґрунтованою, а накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, фактично унеможливить його підприємницьку діяльність.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Слідчим суддею з`ясовано, що слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023210000000711, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 грудня 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно з ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово Указами Президента України продовжувався, останній раз продовжено указом від 12.01.2026 до 05 год. 30 хв. 04.05.2026.

Відповідно до ч. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 4144, 53 Конституції України, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 (надалі Закон України).

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, 24.02.2022 указом Президента України № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Згідно з ч. 8 «Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 (надалі Порядок), перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Пунктом 8 вказаного Порядку встановлено, що перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Згідно ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).

Відповідно до ч. 1 ст. 15, п. 7 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції Закону України № 2197-IX від 14.04.2022) на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку); граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві п. 2. ч. 2 ст. 28 Закону) встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб: рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу до 60 років.

Враховуючи вищевикладене, на період введення воєнного стану в Україні, на законодавчому рівні заборонено виїзд за межі території України, осіб, які підлягають мобілізації для несення військової служби, відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Частиною 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 № 3857-XII встановлено, що «Правила перетинання державного кордону України громадянами України» встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

Пункт 26 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (надалі постанова КМ України № 57) передбачає, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про контрольовані прикордонні райони» № 1199 від 03.08.1998 зі змінами та доповненнями, контрольованими районами на території Закарпатської області є Берегівський, Рахівський, Тячівський, Ужгородський, Хустський райони.

Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше березня 2024 року точного часу та місця органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 при розмові з ОСОБА_7 , дізнався про те, що її внук ОСОБА_8 , в порушення вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану», має намір виїхати за межі України на тимчасові роботи. В цей час, у ОСОБА_6 , який достовірно знав про встановлені на період дії воєнного стану правила перетину державного кордону України, виник злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України з корисливих мотивів.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 11.03.2024 зустрівся із ОСОБА_7 в селищі Гусятин Чортківського району Тернопільської області, де перебуваючи в автомобілі марки Mercedes-Benz GLE 350D, чорного кольору, 2017 року випуску, номерний знак НОМЕР_8 , при спілкуванні з останньою повідомив, що може організувати незаконний виїзд ОСОБА_8 за кордон під виглядом водія міжнародних перевезень за грошову винагороду у сумі 10 000 доларів США.

Надалі, 19.03.2024 близько 9 год 30 хв ОСОБА_6 , перебуваючи в селищі Гусятин Чортківського району Тернопільської області в автомобілі марки Mercedes-Benz GLE 350D, чорного кольору, 2017 року випуску, номерний знак НОМЕР_8 , під час розмови із ОСОБА_7 , надав поради та вказівки, щодо незаконного перетину державного кордону України, вказавши, що зможе посприяти ОСОБА_8 виїхати за межі України.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_6 19.03.2024 близько 09 год 30 хв перебуваючи у салоні автомобіля марки Mercedes-Benz GLE 350D, чорного кольору, 2017 року випуску, номерний знак НОМЕР_8 , знаходячись селищі Гусятин Чортківського району Тернопільської області, діючи з прямим умислом, переслідуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на особисте збагачення, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.03.2024 становить 194 850 гривень, як частину вигоди за організацію незаконного перетину ОСОБА_8 через державний кордон України.

У подальшому, 17.05.2024, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_6 організував надання транспортного засобу - автомобіля марки Ford Fusion номерний знак НОМЕР_9 , під керуванням ОСОБА_9 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_6 , для перевезення ОСОБА_8 з метою незаконного перетину державного кордону України.

Однак, 17.05.2024 близько 21 год. 15 хв., поблизу 187 прикордонного знаку на околиці с. Яноші Берегівського району Закарпатської області, у межах контрольованого прикордонного району, ОСОБА_8 було затримано прикордонним нарядом під час спроби незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється 25 березня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 3 ст. 332 КК України організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів для усунення перешкод, вчинених за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, тобто злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 на праві приватної власності належать наступні транспортні засоби:

- VAN HOOL T-916 ALTANO, 2001 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 ;

- PEUGEOT 508, 2011 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_5 ;

- CITROEN C4 CACTUS, 2014 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 .

Ураховуючи вищевикладене, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на вище зазначені транспортні засоби, власником яких є ОСОБА_6 .

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (частина п`ята статті 170 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 332 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Згідно реєстраційних карток ТЗ ОСОБА_6 на праві приватної власності належать наступні транспортні засоби:

- VAN HOOL T-916 ALTANO, 2001 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 ;

- PEUGEOT 508, 2011 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_5 ;

- CITROEN C4 CACTUS, 2014 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 .

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція якого передбачає конфіскацію майна як вид покарання, слідчий суддя вважає, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, необхідно накласти арешт на майно підозрюваного.

Поряд з цим, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя враховує, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

За наведеного та, беручи до уваги розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить підстав для накладення арешту на належні підозрюваному ОСОБА_6 транспортні засоби в частині позбавлення права розпоряджання та користування ними, оскільки вважає накладення арешту на вказане майно шляхом заборони його відчуження достатнім для досягнення завдань та цілей даного кримінального провадження, щозабезпечить розумний баланс між правами власника та дієвістю цього провадження.

З наведених підстав, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню частково.

Одночасно роз`яснюю, що згідно із статтею 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі наведеного та керуючись ст. 167, 170, 172-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , шляхом заборони його відчуження, а саме наступні транспортні засоби:

- VAN HOOL T-916 ALTANO, 2001 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 ;

- PEUGEOT 508, 2011 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_5 ;

- CITROEN C4 CACTUS, 2014 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 .

В іншій частині клопотання слідчого відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 .

Роз`яснити, що відповідно до частини першої статті 174 КПК України, особи, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1