Рішення № 135694942, 14.04.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/679/26

Провадження №2-а/944/69/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

Адвокат Федор Ю.Б. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6622678 від 06.02.2026 року, винесену відносно ОСОБА_1 щодо вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06.02.2026 року о 13 год 21 хв була складена постанова серії ЕНА №6622678 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Зокрема, 06.02.2026 року близько 13 год 21 хв ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Peugeot 3008 д.н.з. НОМЕР_1 на 48км автодороги М-10 Яворівського району Львівської області, рухаючись по дорозі, яка має дві смуги в одному напрямку, рухався в лівій смузі при вільній праві, не маючи наміру повертати ліворуч, або здійснювати поворот, чим порушив п. 11.2 ПДР України порушення розташування транспортного засобу на проїзній частині, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 грн. З вказаним порушенням позивач не згідний, оскільки п.11.2 ПДР України не порушував. Окрім цього, ОСОБА_1 рахуючись по дорозі, минаючи знак 5.20.1, перелаштувався на праву смугу, як тільки це стало можливим, оскільки направляюча смуга дороги не була відгорнута від снігу. Під`їхавши до блокпосту його зупинили працівники поліції та повідомили про порушення п. 11.2 ПДР України. Вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, а тому просить таку скасувати.

17.02.2026 року представник відповідача через систему «Електронний суд» скерував до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначає, що із вказаної ситуації, позивач, керуючи транспортним засобом PEUGEOT 3008 номерний знак НОМЕР_2 на дорозі, яка має дві смуги в одному напрямку рухався в лівій смузі при вільній правій не маючи наміру повертати ліворуч або здійснити розворот, чим порушив вимоги пункту 11.2 ПДР України. Вчинене позивачем порушення ПДР України стало підставою для зупинки транспортного засобу під його керуванням, що відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», а саме поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР України. Інспектор чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом зупинення автомобіля позивача. На вимогу працівників поліції, позивач здійснив зупинку свого транспортного засобу та почав вести діалог з працівниками поліції. Останні, дотримуючись ст. ст. 278, 279 КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07.11.2015, представилися, пояснили правопорушнику причину зупинки та почали з`ясовувати всі необхідні обставини для початку розгляду справи по суті. Підтверджують зазначене наявними доказами у вигляді відеозаписів із нагрудних камер інспекторів Управління (до відзиву додаються відео матеріали по даній події). Представник позивача у позовній заяві зазначає, що «постанова винесена з грубим порушенням чинного законодавства та не підкріплена жодними доказами». Водночас на спростування зазначених доводів до відзиву долучаються відеозаписи із нагрудної камери інспектора, який виніс постанову, на якому безперервно та чітко зафіксовано повну хронологію подій від моменту зупинки транспортного засобу позивача і до винесення постанови. З наданого відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу позивача було належним чином повідомлено про причини зупинки, а також у процесі розгляду справи йому було запропоновано ознайомитися з відеозаписом зі стаціонарного поста спостереження, на якому зафіксовано сам факт правопорушення, зокрема момент руху транспортного засобу під керуванням позивача лівою смугою руху. Позивач із зазначеним відеозаписом ознайомився, однак, не заперечуючи фактичних обставин зафіксованого порушення, висловлював зауваження щодо нібито вибіркового характеру дій працівників поліції та зазначав, що подібні дії вчиняють й інші учасники дорожнього руху, яких, на його думку, не було зупинено. Таким чином, поведінка позивача свідчить про відсутність заперечень щодо самого факту порушення, а його доводи зводяться виключно до оцінки дій працівників поліції щодо реагування на аналогічні порушення інших осіб. Посилання представника позивача на те, що постанова є незаконною через нібито порушення норм чинного законодавства при її винесенні, також є голослівними, оскільки не містять конкретного зазначення норм права, які були порушені, та не підтверджені жодними доказами. Сам по собі факт незгоди особи з прийнятим рішенням не свідчить про його протиправність. Крім того, постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена уповноваженою службовою особою в межах наданих законом повноважень, за результатами безпосереднього виявлення правопорушення та на підставі належних доказів, з дотриманням установленої процедури розгляду справи. Отже, твердження позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також про незаконність і необґрунтованість постанови, не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються матеріалами відеофіксації та не можуть бути підставою для її скасування. Пунктом 10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, під час вирішення питання про притягнення особи до відповідальності, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і підвідомчістю. Підсумовуючи вищенаведене вважає, що немає підстав для скасування постанови, а вимоги позивача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Заяви, клопотання учасників справи

03.03.2026 року представник позивача адвокат Федор Ю.Б. подав заяву, якою просить долучити до матеріалів справи докази, зокрема фотографії та відеозапис 48 км автодороги М-10.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Федор Ю.Б. на адресу суду скерував клопотання про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують та просять такі задовольнити.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 12.02.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено до розгляду на 23.02.2026 року.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року продовжено процесуальний строк розгляду адміністративної справи та відкладено її розгляд за клопотанням представника позивача до 02.03.2026 року.

Ухвалою суду від 02.03.2026 року за клопотанням представника позивача судове засідання у справі відкладено до 09.04.2026 року.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 і 5 ст.250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 09 квітня 2026 року, є дата складення повного судового рішення 14 квітня 2026 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6622678 від 06.02.2026 року, ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Згідно із вказаною постановою ОСОБА_1 06.02.2026 року о 13 год 08 хв на автодорозі М-10 48 км, керуючи транспортним засобом марки Peugeot 3008 д.н.з. НОМЕР_1 , по дорозі, яка має дві смуги в одному напрямку, рухався в лівій смузі при вільній правій, не маючи наміру повертати ліворуч або здійснювати розворот, чим порушив п. 11.2 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 оспорює постанову в справі про адміністративне правопорушення, оскільки п.11.2 ПДР України не порушував, рахуючись по дорозі, минаючи знак 5.20.1, перелаштувався на праву смугу, як тільки це стало можливим, оскільки направляюча смуга дороги не була відгорнута від снігу.

Згідно долученого стороною позивача відеозапису вбачається рух по дорозі М-10, де зафіксовано зледеніння правої смуги руху.

Згідно долученого стороною відповідача відеозапису clip-0.mp4 вбачається факт зупинки транспортного засобу марки Peugeot 3008 д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , оскільки він не виконав дорожнього знаку 3.41 та не зупинився на знак «Контроль», який вимагає повну зупинки транспортного засобу та лише після цього продовження руху. На що останній повідомив, що не зупинився, оскільки вказаний знак не поширюється на ліву смугу руху, рухався по лівій, оскільки мав перешкоду з правої сторони, коли перешкода минула, перелаштувався на праву смугу руху. ОСОБА_1 ознайомили із наявним відеозаписом події адміністративного правопорушення. З відеозапису clip-1.mp4 вбачається факт ознайомлення ОСОБА_1 із складеною постановою та вручення копії такої.

Мотиви та оцінка суду

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Ч. 2 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил розташування транспортних засобів на проїзній частині.

Відповідно до ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, віднесено до компетенції органів Національної поліції, від імені яких діють працівники, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КУпАП).

Згідно з ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зокрема, згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення, а також технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст.9,77 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясувавши всебічно, повно та об`єктивно обставини даної справи, оцінивши наявні у справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про протиправність постанови поліцейського УПП у Львівській області Гринчишина Р.О. серії ЕНА № 6622678 від 06.02.2026 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Так, за змістом вказаної постанови, копія якої надана позивачем, останній визнаний винуватим в тому, що порушив п.11.2 ПДР України, а саме на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухався по лівій смузі при вільній праві, не маючи наміру повертати ліворуч або здійснювати розворот.

Відповідно до п.11.2 ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Згідно з п.11.5 ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки). Ліва смуга призначена для випередження, об`їзду, розвороту або повороту ліворуч.

При цьому, відповідно до п.1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

В силу пп. б) п.2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

При цьому, об`їзд перешкоди - це маневр, який водій виконує для безпечного проїзду повз перешкоду на дорозі.

Відповідно до п.1.10 ПДР України перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

В даному випадку позивач ОСОБА_1 , заперечуючи факт вчинення ним вищезазначеного правопорушення, зазначив про те, що він рухався по крайній лівій смузі, здійснюючи об`їзд перешкоди насипу снігу, який не був відгорнутий на правій смузі руху та перелаштувався на праву смугу як тільки перешкода минула, однак був зупинений інспектором патрульної поліції.

При цьому, як вже зазначалось в силу принципу презумпції невинуватості, вимог ст.77 КАСУ, саме відповідач повинен довести правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

З відеозапису, наданого представником відповідача разом з відзивом на позов та дослідженого судом, встановлено, що він фіксує момент проїзду автомобіля позивача перед інспектором патрульної поліції у крайній лівій смузі для руху, його перелаштування у праву смугу та повернення на ліву смугу руху, зупинку позивача, процедуру повідомлення інспектором позивачу суті вчиненого правопорушення, роз`яснення прав, перевірки документів і складання постанови про адміністративне правопорушення.

Також відеозаписом в момент спілкування поліцейських з позивачем зафіксовано рух не одного транспортного засобу по крайній лівій смузі при вільній правій.

Оцінюючи обставини, зафіксовані вказаним відеозаписом, суд вважає, що він підтверджує твердження позивача про те, що він рухався по лівій смузі через наявність на правій смузі перешкод у вигляді насипу снігу.

Докази, передбачені ст.251 КУпАП, ст.72 КАСУ, на підтвердження належного стану дорожнього покриття на момент вчинення правопорушення і відповідно відсутності у позивача необхідності рухатись на лівій смузі при вільній правій, відповідачем суду не надано і відповідні заперечення позивача не спростовані.

Жодних обґрунтованих доводів правомірності прийняття оскаржуваної постанови представником відповідача у відзиві на позов не зазначено.

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні і беззаперечні докази порушення позивачем п.11.2 ПДР України, то факт умисного вчинення ним передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП адміністративного правопорушення є недоведеним, сумнівним, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, прийнята інспектором УПП у Львівській області Гринчишиним Р.О. постанова серії ЕНА № 6622678 від 06.02.2026 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн підлягає скасуванню.

Крім того, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП відносно позивача закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 73 - 77, 242-246, 286, 293, 295 КАС України

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області сержанта поліції Гринчишина Ростислава Олеговича серії ЕНА №6622678 від 06.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень Управління патрульної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.04.2026 року.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі Управління патрульної поліції у Львівській області, код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: м.Львів, вул. Перфецького, 19.

Суддя Кондратьєва Н.А.