Рішення № 135694581, 15.04.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/763/26 Справа №447/483/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

15.04.2026 м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - Рябчун А. В.,

за участю секретаря - Непопалової М. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 19 270,00 грн. та судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 31 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1491-2726.

Позивач посилається на те, що на офіційному веб-сайті «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (чинні на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з надання розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. При укладенні договору відповідачем здійсненні дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. ОСОБА_1 було надано наступний одноразовий ідентифікатор А5634 для підписання вищевказаного кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 4 000,00 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, стандартна % ставка -0,99 % в перші 180 календарних днів та 0,85% у переод починаючи з 181 календарного дня.

Позивач зазначає, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору про відкриття кредитної лінії № 1491-2726. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань шляхом прийняття виконання зобов`язання ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме отримавши кредитні кошти. Відповідач не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.

Загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі договору № 1491-2726 становлять 19 270, 00 грн, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом 4 000 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами 13 270,00 грн., простроченої заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 2 000,00 грн. Відповідач не повернув в повному обсязі кредит ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а також не виконав в повному обсязі інші свої грошові зобов`язання перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за кредитним договором після спливу строку кредитування, встановленого його умовами.

У зв`язку із цим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованість з відповідача у розмірі 19 270,00 грн. та судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

Процесуальні дії суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 лютого 2026 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 18 лютого 2026 року позовну заяву ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

У судові засідання 17 березня 2026 року, 15 квітня 2026 року представник позивача не з`явився, у позовній заяві вказав, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судові засідання 17 березня 2026 року, 15 квітня 2026 року не з`явився, будучи повідомленим у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи та письмовий відзив на позов від нього до суду не надходили.

За таких обставин, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).

З огляду на наявність достатніх матеріалів у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи. На підставі положень статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Фактичні обставини справи

31 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua) було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1491-2726. ОСОБА_2 було надано наступний одноразовий ідентифікатор А5634 для підписання договору про відкриття кредитної лінії № 1491-2726 від 31 грудня 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяв на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: 4 000,00 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, стандартна % ставка -0,99 % в перші 180 календарних днів та 0,85% у період починаючи з 181 календарного дня.

Відповідно до умов укладеного кредитного договору відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань шляхом прийняття виконання зобов`язання ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», що підтверджується отриманням кредитних коштів за договором № 1491-2726 від 31 грудня 2024 року у сумі 4 000 грн. за допомогою системи LiqPay на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту № 1491-2726 від 31 грудня 2024 року за кредитним договором № 1491-2726 від 31 грудня 2024 року видано кредит у розмірі 4 000,00 грн 31.12.2024 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідач порушив визначені умови кредитного договору, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед кредитором у розмірі 19 270, 00 грн, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом 4 000 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами 13 270,00 грн., простроченої заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 2000,00 грн.

Розрахунок нарахування процентів та суми заборгованості ОСОБА_1 перед кредитодавцем наведені у довідці ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за договором № 1491-2726 від 31 грудня 2024 року.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Електронний договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.

Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Згідно поданих представником позивача доказів, встановлено, що кредитний договір № 1491-2726 від 31 грудня 2025 року укладений у спосіб, визначений законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Позивачем доведено факт укладення договору про надання споживчого кредиту між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн. Зазначені обставини доведено належними, достовірними та допустимими доказами, наявними у справі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, погашення заборгованості за кредитним договором не здійснював. Водночас будь-яких належних та допустимих доказів у підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, а також щодо оспорювання суми чи розрахунку нарахованих відсотків за зобов`язанням перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАН», відповідачем суду не надано.

Також, суд враховує, що при визначенні розміру відсотків, розмір денної процентної ставки за кредитним договором № 1491-2726 від 31 грудня 2024 року, згідно умов кредитного договору становить 0, 99 %, що відповідає максимальному розміру денної процентної ставки, встановленої з 21 серпня 2024 року Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX.

Отже, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 31 грудня 2024 року у загальному розмірі 17 270, 00 грн, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом 4 000 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами 13 270,00 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмір 2 000,00 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Крім цього, Законом України №2120-IX від 15.03.2022 внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та, відповідно до п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною 2 статті 3 цього Закону.

Таким чином, позивачем не було враховано вищевказаних положень законодавства, але здійснено розрахунок неустойки у період воєнного стану. Відтак позовні вимоги у цій частині не підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно зі статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ураховуючи зазначене, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 386,04 грн, оскільки позовні вимоги задоволено на 89,62%.

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1491-2726 від 31 грудня 2024 у розмірі 17 270 ( сімнадцять тисяч двісті сімдесят) гривень 00 копійок, яка складається з:

-4 000, 00 гривень - простроченої заборгованості за кредитом,

-13 270,00 гривень -простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 386 (дві тисячі триста вісімдесят шість) гривень 04 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26 офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 15 квітня 2026 року.,

Суддя: Анна Рябчун