Рішення № 135694389, 15.04.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 465/1043/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мруць І.С.,

за участю секретаря судового засідання Булавки Х.Н.,

справа №465/1043/26

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Департамент патрульної поліції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

представник позивача 09.02.2026 року звернувся до Франківського районного суду м.Львова із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, у якій просив визнати протиправними дії інспектора УПП у Львівській області Задолинного Ю.С. щодо винесення постанови серії ЕНА №6464868 від 05.01.2026 року; визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №6464868 від 05.01.2026 року, а провадження у справі закрити; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 02.01.2026 року позивача було зупинено інспектором Задолинними Ю.С., а 05.01.2026 року винесено постанову, якою накладено штраф 510 гривень за порушення ПДР (керування без ближнього світла фар у темну пору доби). Вважає дії інспектора та саму постанову протиправними, оскільки відеозапис з портативного реєстратора не дає змоги чітко встановити тип світлових приладів. Зазначає, що насправді ближнє світло фар було ввімкнене. Відтак, на його думку, в постанові викладені обставини, які суперечать фактичним обставинам даної справи. Просить поновити строк на звернення до суду.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 13.02.2026 року справу передано за підсудністю до Залізничного районного суду м.Львова, та згідно 23.03.2026 року згідно протоколу розподілу передано для розгляду.

25.03.2026 року ухвалою судді матеріали позовної заяви ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

07.04.2026 року до суду надійшов відзив Департаменту патрульної поліції, у якому представник відповідача зазначив, що інспектор чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР України, тому як посадова особа контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення. Розгляд справи відбувався у присутності особи. До відзиву долучено відеозаписи події.

У судове засідання позивач не з`явився, був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, належним чином був повідомлений про місце, час та дату цього засідання.

За наведених обставин, їх неприбуття у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

При цьому суд враховує, ч. 1 ст.286 КАС України, відповідно до якої адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищевикладене, строки розгляду даної справи, діючи згідно з вимогами ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, що не з`явились, на підставі наявних в справі доказів.

На підставі ч. 9 ст.205 цього Кодексу справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами згідно з ч.4 ст.229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що постановою серії ЕНА№ 6464868 від 05.01.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та зазначено, що останній 02.01.2026 року 21:43/ м.Львів, вул.Любінська, 102/ керував ТЗ без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1.а ПДР України порушення водіями ТЗ викор. освітл. приладів в темну пору, в умовах недостатньої видимості, в тунелях. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

З даною постановою позивач не погодився, відтак звернувся в суд з позовом за захистом свого порушеного права.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.19.1.а ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП, відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Інспектором патрульної поліції притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за те, що останній керував автомобілем без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби. Під час зупинки та розгляду справи інспектор стверджував, що позивач рухався із ввімкненими протитуманними фарами та габаритними вогнями. Позивач стверджує, що керував автомобілем із ввімкненим ближнім світлом фар.

Судом оглянуто відеозапис події та встановлено, що в автомобіля позивача були увімкнені протитуманні фари, що не заперечували, ані ОСОБА_1 , ані інспектори патрульної поліції, а також зовнішні освітлювальні прилади з однієї сторони. Водночас, з даного відеозапису неможливо однозначно встановити режим роботи цих освітлювальних приладів.

При цьому, водія автомобіля не було притягнуто до відповідальності за керування транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, за ст.121 КУпАП.

У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такий висновок зроблено також у постанові КАС ВС від 08.07.2020 №463/1352/16-а (К/9901/21241/18).

Суд бере до уваги посилання відповідача на те, що інспектор чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР України, однак, вважає, що в даному випадку таке посилання саме по собі не може бути єдиною підставою для притягнення особи до відповідальності, а відтак відмови у позові.

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У поданому позові позивач вину у вчиненні правопорушення заперечив з підстав, що викладені в постанові обставини суперечать фактичним обставинам події.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідачем не з`ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, всупереч ст. 77 КАС України ним не надано суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, і доводять достовірність порушення позивачем Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За наведених обставин, будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, оскільки наявні у справі докази, зокрема, відеозапис події, не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Тому, з огляду на вищевказане, з врахуванням з`ясованих фактичних обставин у справі та досліджених доказів, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення - не доведена.

Інші доводи учасників не впливають на висновки суду.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення.

Одночасно суд зазначає наступне.

Розгляд даної категорії справи, віднесений до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП, вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 26.12.2019 № 724/716/16-а.

Із врахуванням наведеного, суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання дій інспектора протиправними.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9,77,241,244,246,268,271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволити частково.

Постанову серії ЕНА№ 6464868 від 05 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., сплачений ОСОБА_1 , стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Рішення може бути оскаржене, згідно з ч.4 ст.286 КАС України, протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно з ст.272 КАС України, після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач Департамент патрульної поліції (місцезнаходження - місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок № 3).

Судове рішення складено 15 квітня 2026 року.

Суддя: /підпис/ І.С. Мруць