Постанова № 13568963, 14.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 р.                                                                                 № 2а-4263/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі : головуючого –судді Дем’яновського Г.С.,

при секретарі Бугарі Д.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Гетьман Сагайдачний»до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю„Сільськогосподарське підприємство „Гетьман Сагайдачний»звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -, покликаючись на те, що відповідачем проведено податкову перевірку, за наслідками якої було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000422320\0\12320 від 24.09.2009 року , яким підприємству визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 127872 грн. - за штрафними санкціями. Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем і за наслідками розгляду повторних скарг ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000422320\3\6295 від 06.10.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 127872 грн. - за штрафними санкціями. Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, просить його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задоволити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив, покликаючись на те, що податковою перевіркою було встановлено порушення вимог п.п.7.4.1.,7.4.5.,п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168\97-ВР із змінами та доповненнями, і тому податковою інспекцією було правомірно винесено податкове повідомлення –рішення. У задоволенні позову просить відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засіданні письмові докази, які наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходить з наступного.

Як вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію, довідки АБ № 091746 ЄДРПОУ ТзОВ „Сільськогосподарське підприємство „Гетьман Сагайдачний»зареєстроване як юридична особа 27.02.2003 року Жидачівською райдержадміністрацією та присвоєно код в ЄДРПОУ –32370074.ТзОВ взято на облік ДПІ у Жидачівському районі Львівської області.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Жидачівському було проведено документальну виїздну позапланову перевірку ТзОВ „Сільськогосподарське підприємство „Гетьман Сагайдачний»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ „Флора ГОТІ центр” за період з 01.01.2008 р. по 31.07.2009 року.

За наслідками проведення перевірки ДПІ у Жидачівському районі Львівської області було винесено Акт № 966\23-2\32370074 від 11.09.2009 р. було встановлено порушення вимог п.п.7.4.1.,7.4.5.,п.7.4. ст..7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168\97-ВР із змінами та доповненнями, за наслідками якої було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000422320\0\12320 від 24.09.2009 року , яким підприємству визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 127872 грн. - за штрафними санкціями. Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем і за наслідками розгляду повторних скарг ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000422320\3\6295 від 06.10.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 127872 грн.-за штрафними санкціями.

Підставою для визначення штрафних санкцій було наступне:

-ТзОВ „Сільськогосподарське підприємство „Гетьман Сагайдачний»уклав договір поставки з ТзОВ „Флора ГОТІ центр” за № ДГ-13 від 17.01.2007 р. На виконання умов Договору позивачем проведена попередня оплата за мінеральні добрива згідно платіжного доручення №6 від 22.01.2008 року в сумі 1022976 грн. Фактично позивачем отримано аміачну селітру в кількості 128 тн. на суму 255744 грн., на що ТзОВ „Флора ГОТІ центр” виписано видаткові та податкові накладні. Поставка проводилась залізничним транспортом за рахунок постачальника.

0триманий товар був використаний позивачем в господарській діяльності, решту суми 767232 грн. віднесено в дебіторську заборгованість по розрахунках з ТзОВ „Флора ГОТІ центр”.

10.06.2008 р. між ТзОВ „Сільськогосподарське підприємство „Гетьман Сагайдачний»та ТзОВ СП „Дубноцукорінвест” укладено угоду про відступлення права вимоги на суму 767232 грн., згідно якої ТзОВ СП „Дубноцукорінвест” набуває право вимагати від ТзОВ „Флора ГОТІ центр” 767232 грн.

За даними бухгалтерського обліку ТзОВ СП „Дубноцукорінвест” розрахунок був проведений 30.06.2009 року ,про свідчить повідомлення ,представлене ДПІ у Жидачівському районі від 21.08.2009 року №158 та оборотно-сальдова відомість по рахунку 631. В результаті, станом на 01.07.2009 року по розрахунках ТзОВ „Флора ГОТІ центр” дебіторська\кредиторська заборгованість відсутня. По розрахунках з ТзОВ СП „Дубноцукорінвест” рахується дебіторська заборгованість в сумі 385288,63 грн.\станом на 30.06.2009 року рахувалась кредиторська заборгованість в сумі 381288 грн.

По даних податкового обліку вказана операція від 30.06.2009 року проведена не була.

Таким чином встановлено, що мінеральні добрива вартістю 767232 грн. не були використані в оподатковуваних операціях ТзОВ „Сільськогосподарське підприємство „Гетьман Сагайдачний»,не використовувались в господарській діяльності позивача.

          Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Під неоподатковуваними операціями в розумінні вищенаведеної норми п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вказаний Закон визначає окремі операції одного звітного періоду, передбачені п. 3.2 ст. 3 та ст. 5 цього Закону.

Отже, вказана норма п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” зобов’язує здійснювати розподіл податкового кредиту тих платників ПДВ, які протягом звітного періоду, крім оподатковуваних операцій, здійснюють і неоподатковувані операції відповідно до ст. 5 цього Закону або такі, що не є об'єктом оподаткування згідно ст. 3 цього Закону.

Відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, до 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

          Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

При дослідженні спірних правовідносин судом встановлено, що норми Закону України «Про податок на додану вартість»не відносять операції з реалізації сільськогосподарськими підприємствами молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, що вироблені у власних переробних цехах, до операцій, звільнених від оподаткування, чи операцій (ст. 5 Закону) чи до операцій, що не є об’єктом оподаткування (ст.3 Закону).

Вказані фінансово-господарські операції, визначені п.11.21 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість”, щодо реалізації сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності молока, худоби, птиці, вовни, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, встановлють спеціальний режим оподаткування при якому податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, залишається у розпоряджені таких сільськогосподарських підприємств.

В 2008 році порядок зарахування ПДВ по спеціальній декларацїї проводився відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року №271 „Про порядок акумуляцїї та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів власного виродництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної с\г сировини”. З 01.01.2009 року в зв”язку з вступленням в дію ст.8-1 Закону України „Про податок на додану вартість” змінився порядок зарахування податку на додану вартість для с\г товаровиробників, тобто кошти від продажу с\г продукцїї не перераховуються на спец. рахунок.

В даному випадку мінеральні добрива на суму 767232 грн. не призначались для використання їх в господарській діяльності позивача і не повинні були включені до складу податкового кредиту. Частина суми попередньої оплати за мінеральні добрива в розмірі 767232 грн. не рахується і не використана в оподатковуваних операціях позивача у межах господарської діяльності, тому суд приходить до висновку, що позивачем занижено до сплати податок на додану вартість за лютий 2008 року в сумі 127872 грн.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач в означеній справі неналежним чином підтвердив своє право на податковий кредит, і тому суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог та вважає, що в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100, 159, 160, 161, 163, 162, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1.          В позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Гетьман Сагайдачний»до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі від 06.05.2010 року № 0000422320\3\6295 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Суддя                                                                                                    Дем`яновський Г.С.