Рішення № 135689319, 14.04.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/328/26

Номер провадження 2/383/429/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ляховецької В.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/328/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором-,

ВСТАНОВИВ

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 23 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 було укладено договір №AG8788881 (в інформаційно - телекомунікаційній системі компанії за №L7338260). 27.12.2019 було укладено договір № 27-12/19 відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № AG8788881. 20.01.2023 було укладено договір № 20-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № AG8788881. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № AG8788881 (в інформаційно-телекомунікаційній системі Компанії за № L7338260).

Крім того, 20 липня 2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено Договір № AG2332606 ( в інформаційно-телекомунікаційній системі Компанії за № L8657455. 27.12.2019 було укладено договір № 22-08/19 відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № AG2332606. 20.01.2023 було укладено договір № 20-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № AG2332606.Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № AG2332606 ( в інформаційно-телекомунікаційній системі Компанії за № L8657455 ). Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №AG8788881 (в інформаційно-телекомунікаційній системі Компанії за №L7338260) від 23.06.2019 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 17448,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 7300,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2848,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами - 3650,00 грн, заборгованість за комісіями - 3650,00 грн, інфляційні збитки - 0,00 грн, нараховані 3% річних - 0,00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №AG2332606 (в інформаційно-телекомунікаційній системі Компанії за № L8657455) від 20.07.2019 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 9006,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4800,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -1806,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами - 2400,00 грн, заборгованість за комісіями - 0,00 грн, інфляційні збитки - 0,00 грн, нараховані 3% річних - 0,00 грн. Також звертають увагу суду, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до Відповідача. Всі нарахування за порушення кредитних зобов`язань здійснювались виключно первісним кредитором. Відтак, позивач просить суд стягнути із відповідача заборгованість за Кредитними договороми, яка була нарахована первісним кредитором, а також судовий збіб та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 березня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві вказує, що позов підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу без його участі, при цьому, в разі неявки відповідача, надає згоду на заочний розгляд справи (а.с.7).

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду заяв чи клопотань не подав. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з`явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази та оцінивши їх у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до змісту п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що 23 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №AG8788881, за умовами якого: ліміт кредитної лінії 7350,00 грн; сума кредиту 6800,00 грн, відсоткова ставка в день 1,32%; комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю, в день 102 грн; потенційний ліміт кредитної лінії 20,000 грн; надана сума кредиту 6800,00 грн; загальна варість кредиту 9499,00 грн; реальна річна процента ставка 476,28 %; дата погашення 23.07.2019; штраф, якщо є 50% (а.с.8, а.с.12 зворот -22).

Відповідно до п.3.1. Кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит (кредити) позичальнику в межах Ліміту Кредитної лінії, на основі заяви (заяв) позильника та за умови їх схвалення, і Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму наданого кредиту та сплатити всі відповідні Договірні компенсації до останнього дня строку оплати.

Згідно з п.4.1.1. Кредитного договору за користування сумами, які надаються в якості кредиту (кредитів) за Договором та в межах Ліміту кредитної лінії, Позичальник повинен сплачувати Кредитодовцю відсотки по кредиту та відсотковою ставкою, яка зазначається в Спеціальних умовах Кредиту. Оплата відсотків по кредиту здійснюється до останнього дня строку оплати.

Відповідно до п.4.1.2. Кредитного договору відсотки по кредиту обчислюються за весь період часу, коли кредит (кредити) використовувався (використовувалися) позичальником починаючи з першого дня надання кредиту та закінчуючи днем, коди всю суму наданого кредиту було повернуто Кредитодавцю для короткострокового кредиту, або закінчуючи днем, коли повну суму відповідного Договірного платежу, встановленого в Графіку платежів було сплачено кредитодавцю для Довгостроковго кредиту. Ставка відсотків за кредитом є фіксованою (п.4.1.3. Кредитного договору).

Пунктом 4.3.2. Кредитного договору передбачено, що комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень сплачується позичальником кредитодавцю за надання останнім додаткових послуг, а саме: за щоденну підготовку та направлення документів/повідомлень стосовно простроченої суми Договірних платежів. Комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень сплачується щоденно в гривнях сумах, які визначено у Спеціальних умовах Кредиту, починаючи з другого дня після закінчення терміну оплати та закінчуючи днем, коли всі прострочені суми Договірних платежів було сплачено Кредитодавцю.

Відповідно до п.2. - п.2.4. Кредитного договору встановлено умови укладення договору за допомогою дистанційний засобів. Договір, включаючи його Додаткові угоди, укладений за допомогою дистанційних засобів, має таку ж силу, як і договір, підписаний у паперовому вигляді.

07 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №АМ1092669 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG8788881 за умовами якого: ліміт кредитної лінії 7350,00 грн; сума кредиту 500,00 грн, відсоткова ставка в день 1,99%; комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю, в день 7,5 грн; потенційний ліміт кредитної лінії 20,000 грн; надана сума кредиту 7300,00 грн; загальна варість кредиту 10148,00 грн; реальна річна процента ставка 715,20 %; дата повного погашення 22.08.2019; штраф, якщо є 50% (а.с.8 зворот).

07 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №АМ1092669 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG8788881 за умовами якого: ліміт кредитної лінії 7350,00 грн; сума кредиту 500,00 грн, відсоткова ставка в день 1,99%; комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю, в день 7,5 грн; потенційний ліміт кредитної лінії 20,000 грн; надана сума кредиту 7300,00 грн; загальна варість кредиту 10148,00 грн; реальна річна процента ставка 715,20 %; дата повного погашення 29.08.2019; штраф, якщо є 50% (а.с.9).

07 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №АМ1092669 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG8788881 за умовами якого: ліміт кредитної лінії 7350,00 грн; сума кредиту 500,00 грн, відсоткова ставка в день 1,99%; комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю, в день 7,5 грн; потенційний ліміт кредитної лінії 20,000 грн; надана сума кредиту 7300,00 грн; загальна варість кредиту 10148,00 грн; реальна річна процента ставка 715,20 %; дата повного погашення 12.09.2019; штраф, якщо є 50% (а.с.9).

23 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №АМ7292825 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG8788881 за умовами якого: ліміт кредитної лінії 7350,00 грн; сума кредиту 6800,00 грн, відсоткова ставка в день 1,32%; комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю, в день 102,00 грн; потенційний ліміт кредитної лінії 20,000 грн; надана сума кредиту 6800,00 грн; загальна варість кредиту 9499,00 грн; реальна річна процента ставка 476,28 %; дата повного погашення 22.08.2019; штраф, якщо є 50% (а.с.9).

Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту від 23.06.2016 року та від 07.08.2019 року у яких міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти (а.с.9 зворот - 12).

Довідкою про ідентифікацію, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «ДІНЕРО» та вчинив акцент договору №AG878881 від 23.06.2019 року позичальника (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): 488932, 43639,766053, номер телефону НОМЕР_1 (а.с.36 зворот).

Крім того, 20 липня 2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №AG2332606 за умовами якого: сума позики 4200,00 грн; комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю 1764,00 грн; пеня, якщо є 1,50%, дата виплати 19.08.2019 року (а.с.23, а.с.26 зворот - 35).

Відповідно до п.3.1. Договору позики позикодавець зобов`язується надати позику позичальнику на основі заяви позичальника та вмежах Діапазону доступної суми позики, і позичальник зобов`язується повернути позикодавцю суму позики та сплатити всі відповідні Договірні компенсації до останнього дня строку оплати.

Згідно з п.4.1. Договору позики позичальник не сплачує жодних відсотків за користування позикою за Договором позики.

Відповідно до п.4.2. Договору позики у разі якщо позичальник не погашає позику після строку оплати, позичальник повинен сплатити пеню за кожен день затримки, яка обчислюється як відсоток, зазначений у Спеціальних умовах позики, що застосовується до затриманої частини суми позики. Пеня нараховується починаючи з першого дня прострочення стррку оплати та до повного погашення затриманої суми позики. Обов`язок сплатити пеню виникає на другий день прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 4.5. Договору позики передбачено, що комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень сплачується позичальником позикодавцю за надання останнім додаткових послуг, а саме: за підготовку та направлення документів/повідомлень стосовно простроченої суми Договірних платежів. Комісія за підготовку та направлення документів/повідомдень сплачується в гривнях в сумі, як визначено у Спеціальних умовах Позики, на другий день після закінчення Терміну оплати.

Відповідно до п.2. - п.2.4. Кредитного договору встановлено умови укладення договору за допомогою дистанційний засобів. Договір, включаючи його Додаткові угоди, укладений за допомогою дистанційних засобів, має таку ж силу, як і договір, підписаний у паперовому вигляді.

20 липня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 було внесено зміни №9944955 до Спеціальних умов для Договору позики №AG2332606 за умовами якого: сума позики 4200,00 грн; пеня, якщо є 1,50%, дата виплати 27.08.2019 року (а.с.23 зворот).

20 липня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 було підписано Спеціальні умови для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG2332606 за умовами якого: ліміт кредитної лінії 8100,00 грн; сума кредиту 4200,00 грн, відсоткова ставка в день 1,40%; комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю, в день 63,00 грн; потенційний ліміт кредитної лінії 20,000 грн; надана сума кредиту 4200,00 грн; загальна варість кредиту 4200,00 грн; реальна річна процента ставка 504,00 %; дата повного погашення 19.08.2019; штраф, якщо є 50% (а.с.24).

22 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №АМ3243708 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG2332606 за умовами якого: ліміт кредитної лінії 8100,00 грн; сума кредиту 600,00 грн, відсоткова ставка в день 1,40%; комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю, в день 9,00 грн; потенційний ліміт кредитної лінії 20,000 грн; надана сума кредиту 4800,00 грн; загальна варість кредиту 4842,00 грн; реальна річна процента ставка 504,00%; дата повного погашення 03.09.2019; штраф, якщо є 50% (а.с.24 зворот).

22 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №АМ3243708 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG2332606 за умовами якого: ліміт кредитної лінії 8100,00 грн; сума кредиту 600,00 грн, відсоткова ставка в день 1,40%; комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю, в день 9,00 грн; потенційний ліміт кредитної лінії 20,000 грн; надана сума кредиту 4800,00 грн; загальна варість кредиту 4842,00 грн; реальна річна процента ставка 504,00%; дата повного погашення 17.09.2019; штраф, якщо є 50% (а.с.25).

Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту від 22.08.2019 року у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти (а.с.25 зворот - 26).

Довідкою про ідентифікацію, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «ДІНЕРО» та вчинив акцент договору №AG2332606 від 20.07.2019 року позичальника (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): 890129, 43666,655162, номер телефону НОМЕР_1 (а.с.36).

Укладаючи вищевказані договори, сторони вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитні договора шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Проте, відповідач у строки, визначені Кредитним договором №AG8788881від 23.06.2019 року до 22.08.2019 року та в строки, визначені Договором позики № AG2332606 від 20.07.2019 року до 17.09.2019 року, свої зобов`язання не виконав, припустившись заборгованості.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Позивачем надано розрахунок заборгованості відповідача за Кредитним договором №AG8788881від 23.06.2019 року перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 20.01.2023, де зазначена заборгованість відповідача за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7300,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2848,00 грн. Також відповідачем нараховано заборгованість за пенею та/або штрафами - 3650,00 грн, заборгованість за комісіями - 3650,00 грн (а.с.37 зворот).

Відповідно розрахунку заборгованості відповідача за Кредитним договором №AG8788881 від 23.06.2019 року перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 15.01.2026 відповідач ОСОБА_1 припустився заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7300,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2848,00 грн. Також відповідачем нараховано заборгованість за пенею та/або штрафами - 3650,00 грн, заборгованість за комісіями - 3650,00 грн (а.с.38 зворот).

Позивачем надано розрахунок заборгованості відповідача за Кредитним договором № AG2332606 від 20.07.2019 рокуперед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 20.01.2023 з якого вбачається, що відповідач ОСОБА_1 жодного разу не здійснив погашення заборгованості та припустився заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4800,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -1806,00 грн. Також відповідачем нараховано заборгованість за пенею та/або штрафами - 2400,00 грн (а.с.37).

Відповідно розрахунку заборгованості відповідача за Кредитним договором № AG2332606 від 20.07.2019 року перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 15.01.2026 відповідач ОСОБА_1 припустився заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4800,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -1806,00 грн. Також відповідачем нараховано заборгованість за пенею та/або штрафами - 2400,00 грн (а.с.38).

Як вбачається з наданих розрахунів заборгованості, нарахування пені та/або штрафних санкцій здійснено за період до 2022 року.

Також, судом встановлено, що 22 серпня 2019 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги №22-08/19 за умовами якого на умовах, встановлених цим Договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредитодавцю за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договоррами вказаними у Реєстрах Боржників укладеними між Кредитором і Боржником (Портфель Заборгованості) (а.с.39-44).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Суд звертає увагу, що в зазначеній нормі права мова йде про право грошової вимоги, яке не можна ототожнювати із зобов`язанням боржника, оскільки право вимоги є похідним наслідком, що виникає через невиконання боржником певного грошового зобов`язання.

З вказаного слідує, що право вимоги не може існувати саме по собі.

Згідно пункту 5 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» факторинг є видом фінансової послуги.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 вказано, що визначальною ознакою договору факторингу є суб`єктний склад його учасників. Так, суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: - клієнт, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України); - фактор, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч.3 ст. 1079 ЦК України); - боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором, що вбачається із ч. 1 ст. 1077 ЦК України.

Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з п.1.1. - п.1.3. договору відступлення на умовах, встановлених цим Договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредитодавцю за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договоррами вказаними у Реєстрах Боржників укладеними між Кредитором і Боржником (Портфель Заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий кредитор замінює Кредитора у Кредитниз Договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно вказані у Реєстрах Боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за ними Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами. Новий кредитор має право здійснии наступне відступлення третім особам прав вимоги до Боржників, придбаних від Кредитора за цим Договром, після внесення Новим Кредиторм плати Кредитору за дані права вимоги в повному обсязі.

27 грудня 2019 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладенно Додаткову угоду №7 до договору відступлення прав вимоги №22-08-/19 від 22.08.2019 року (а.с.45).

08 червня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладенно Додаткову угоду №б/н до договору відступлення прав вимоги №22-08-/19 від 22.08.2019 року (а.с.46).

Актом прийому-передачі реєстру боржників №1 від 27.12.2019 року до Додаткової угоди №б/н від 08.06.2021 року до договору відступлення прав вимоги №22-08-/19 від 22.08.2019 року підписаний ТОВ ФК «ДІНЕРО» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» 08.06.2021 р., клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 2437. Загальна сума заборгованості складає 654063,63 грн (а.с.46 зворот).

Актом прийому-передачі реєстру боржників №2 від 27.12.2019 року до Додаткової угоди №б/н від 08.06.2021 року до договору відступлення прав вимоги №22-08-/19 від 22.08.2019 року підписаний ТОВ ФК «ДІНЕРО» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» 08.06.2021 р., клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 2118. Загальна сума заборгованості складає 267081,81 грн (а.с.58 зворот).

Відповідно реєстру боржників №1 від 27.12.2019 р. до договору відступлення прав вимоги №22-08/19 від 22.08.2019 року до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №AG8788881 від 23.06.2019 року в сумі 17448,00 грн з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7300,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2848,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами - 3650,00 грн та заборгованість за комісіями - 3650,00 грн (а.с.48-50).

Відповідно реєстру боржників №2 від 27.12.2019 р. до договору відступлення прав вимоги №22-08/19 від 22.08.2019 року до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №AG2332606 від 23.06.2019 року в сумі 9006,00 грн з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4800,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1806,00 грн та заборгованість за пенею та/або штрафами - 2400,00 грн (а.с.60-62).

За відступлення права вимоги згідно договору відступлення прав вимоги №22-08/19 від 22.08.2019 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» сплатило на користь ТОВ ФК «ДІНЕРО» грошові кошти, що підтверджується копією платіжних інструкцій №1 від 27.12.2019 р. та №2 від 27.12.2019 року (а.с.47, 59).

20 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги №20-01/2023, відповідно до умов якого за цим Договором в порядку та на умовах. Визначених цим Договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісноиму кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору, включаєчи право вимоги до правонаступників Боржників спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язання виконати обов`язки Боржників, за Договром позики (Кредитними договорами та з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредито спалучеє Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором (а.с.63-72).

04 лютого 2025 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Додаткову угоду №1 до Договору відступлення (купівлі - продаж) прав вимоги №20-01/2023 (а.с.73).

28 лютого 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 р. (а.с.75-76).

Актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором №20-01-/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 20.01.2023 р. підписаний ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» 20.01.2023 р., клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників в кількості 95113. Загальна сума заборгованості складає 1890951946,14 грн (а.с.78 зворот).

Відповідно реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №20-01/2023 від 20.01.2023 року до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №AG8788881 від 23.06.2019 року в сумі 17448,00 грн з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7300,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2848,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами - 3650,00 грн та заборгованість за комісіями - 3650,00 грн (а.с.79 зворот).

Відповідно реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №20-01/2023 від 20.01.2023 року до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №AG2332606 від 23.06.2019 року в сумі 9006,00 грн з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4800,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1806,00 грн та заборгованість за пенею та/або штрафами - 2400,00 грн (а.с.80).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене та досліджені матеріали справи, суд зазначає, що оскільки відповідачем не виконано умови кредитних договорів за кредитним договором №AG8788881від 23.06.2019 року та за Договором позики № AG2332606 від 20.07.2019 року, у тому числі й перед фактором, тому з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №AG8788881 від 23.06.2019 року у загальній сумі 13798,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7300,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2848,00 грн та заборгованість за пенею та/або штрафами, яка нарахована за період до 2022 року - 3650,00 грн та за договором позики № AG2332606 від 20.07.2019 року у загальному розмірі 9006,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4800,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1806,00 грн та заборгованість за пенею та/або штрафами, яка нарахована за період до 2022 року - 2400,00 грн.

Щодо стягнення за Кредитним договором №AG8788881 від 23.06.2019 року 3650,00 грн комісії, то в цій частині позов є необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із частиною п`ятоюстатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультра активну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2019 року у справі №186/1333/16-ц (провадження №61-27618св18), викладено правовий висновок про те, що умовами договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Так, Верховний Суд у постанові від 16.11.2016 року у справі №6-1746цс16 дійшов висновку, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без заначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме, як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливим є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі №361/392/20 (провадження №61-16470св20) та зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із змісту Кредитного договору №AG8788881від 23.06.2019 р., а саме п.4.3.2. Кредитного договору вбачається, що позивачем встановлено розмір комісії за обслуговування кредиту, проте це суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

Враховуючи те, що позивачем встановлено плату за послуги банку, в тому числі і які за законом повинні надаватись безоплатно, положення пункта кредитного Договору, у тому чилі п.4.3.2 Кредитного договору, укладених між відповідачем та Банком щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемним.

Вказаний висновок ґрунтується на правовій позиції викладеній в Постанові від 13.07.2022 Великої Палати Верховного Суду у справі №496/3134/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) зазначено, що «за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. 10 червня 2017 року набрав чинності Закон № 1734-VIII. Згідно зі змістом статті 11 Закону № 1023-XII дію Закону № 1023-XII звужено до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII».

Оскільки банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь, до яких відноситься й комісія за обслуговування кредиту, тому позовні вимоги в частині стягнення за Кредитним договором №AG8788881від 23.06.2019 року 3650,00 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту є необґрунтованими та позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлений позов до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем не доведені належними та допустими доказами всі складові заборгованості, які зазначені ним у позові, тому стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №AG8788881 від 23.06.2019 року у загальній сумі 13798,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7300,00 грн та заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2848,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами, яка нарахована за період до 2022 року - 3650,00 грн та за договором позики № AG2332606 від 20.07.2019 року у загальному розмірі 9006,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4800,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1806,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами, яка нарахована за період до 2022 року - 2400,00 грн, відмовивши в задоволені іншої частини вимог, а саме в стягненні 3650,00 грн комісії за надання кредиту за кредитним договором №AG8788881 від 23.06.2019 р.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 13000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно ч.8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду надано наступні документи:

-договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в особі директора Ткаченко М.М. та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС». Відповідно до умов договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передачених даним договором (п. 1.1.Договору) (а.с.86-88).

-заявка на надання юридичної допомоги №1657 від 01.01.2026 та Витяг з Акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року стосовно боржника ОСОБА_1 складає 13000,00 грн та полягає у наданні усної консультації з вивченням документів (2 год) - 4000,00 грн та складанні позовної заяви для подачі до суду (3 год) - 9000,00 грн (а.с.91 зворот -92).

Відповідно до висловленої Верховним Судом у постанові від 09.07.2019 року у справі № 923/726/18 позиції від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до змісту п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, до яких також відносяться судові витрати на правничу допомогу, у разі часткового задоволення позову - покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже враховуючи, що стороною позивача документально доведено, що ними понесені витрати на правову допомогу, виходячи з встановленого у самому договорі та додатку до нього розміру та порядку обчислення таких витрат, на думку суду, розмір витрат сторін на правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторін, проте враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу на підставі п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України в сумі 11206,32 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2295,05 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №AG8788881 від 23.06.2019 року в загальній сумі 13798,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №AG2332606 від 20.07.2019 року в загальній сумі 9006,00 грн, а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2295,05 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11206,32 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул.Мечнікова, 3, офіс 306, м.Київ, п.і.01133, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 15.04.2026 року.

Суддя І. М. Адаменко