Постанова № 13568808, 10.01.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2011 р. № 2а-6969/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

за участю секретаря судового засідання Івашків В.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача 1 не зявився

представника відповідача 2 не зявився,

представника третьої особи не зявився,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Трускавецький міський відділ внутрішніх справ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління внутрішніх справ України у Львівській області, начальника Головного управління внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Трускавецький міський відділ внутрішніх справ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання наказу № 596 від 14.06.2010 року протиправним та його скасування та поновлення на посаді.

В судовому засіданні 11.08.2010 року представник позивача уточнила позовні вимоги, просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 569 від 14 червня 2010 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Трускавецького МВ ГУМВСУ України у Львівській області»в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 225 о/с від 21 липня 2010 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з 21 липня 2010 року; поновити позивача на роботі на посаді старшого оперуповноваженого СКР Трускавецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 21 липня 2010 року; стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 липня 2010 року по день постановлення судового рішення.

В судовому засіданні 15.12.2010 року позивачем подано заяву, в якій зазначає, що від позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21 липня 2010 року по день постановлення судового рішення відмовляється.

Ухвалою судового засідання до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Трускавецький міський відділ внутрішніх справ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні зазначили, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, а також наказ відповідача про звільнення є протиправними, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, а зафіксовані в наказах факти спростовуються іншими доказами. Просять позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи в судовому засіданні 22.11.2010 року. Вважає, що звільнення позивача є обґрунтованим та законним, оскільки ним вчинено дисциплінарний проступок, що підтверджується висновком службового розслідування.

Представник третьої особи, який одночасно є представником відповідача надав пояснення, аналогічні поясненням відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін та третьої особи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З 07.08.99 року ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ, з 20.08.2003 до 21.07.2010 року (день звільнення) на посадах оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого Сектору карного розшуку Трускавецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

05 січня 2010 року ОСОБА_1 заступив в наряд до складу слідчо-оперативної групи, що підтверджується планом комплексного використання сил і засобів міліції.

В зошиті для записів оперативного чергового Трускавецького МВ ГУМВС України у Львівській області за 05 січня 2010 року зазначено три записи, серед яких немає повідомлення громадянина ОСОБА_4

Як вбачається з журналу реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, згідно із записом № 16 заявою ОСОБА_4 повідомив про розшук печатки приватного підприємства «Трускавецьке туристичне агентство «Європа», яку він втратив за невідомих обставин. Зазначена заява надійшла 06 січня 2010 року об 11:40.

Прокуратурою м. Трускавця порушено кримінальну справу №172-0118 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Трускавецького МВ ГУМВСУ за ознаками злочину, передбачено ст. 364 ч. 3 КК України. Щодо порушення зазначеної кримінальної справи проведено службову перевірку дій працівників Трускавецького МВ ГУМВС з приводу неналежної реєстрації звернення ОСОБА_4

Як зазначено у висновку службового розслідування щодо порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Трускавецького МВ ГУМВСУ за ознаками злочину, передбачено ст. 364 ч. 3 КК України, який затверджено 14.06.2010р., (далі Висновок службового розслідування) працівникам 14-го ВВБ (у Львівській області) ОСОБА_4 пояснив, що в ніч з 04.01.2010 на 05.01.2010 з приміщення туристичного агентства «Європа», що розташоване в м. Трускавці вул. Героїв УПА, 3 невідомими особами було викрадено ноутбук «Дел-інспіріон-1300», вартістю 800 доларів США та печатку підприємства інд. 33086760. Прибувши в приміщення агентства, він одразу зателефонував в Трускавецький МВ та повідомив про подію. Через деякий час на місце виклику прибули працівники міліції, які провели огляд приміщення та склали відповідні документи. 05.01.2010р. письмової заяви на предмет крадіжки особистих речей та печатки він не писав, натомість один з працівників міліції Трускавецького МВ ГУМВС ОСОБА_5 повідомив, що обовязково звяжеться із ним та залишив свій контактний телефон. 06.01.2010р. він особисто звернувся в чергову частину Трускавецького МВ ГУМВС та ще раз повідомив про скоєний злочин. В приміщенні Трускавецького МВ з ним безпосередньо спілкувався працівник карного розшуку ОСОБА_6, який порадив йому написати заяву лише про крадіжку печатки підприємства, а про викрадення ноутбуку нічого не зазначати. У випадку, коли працівники міліції знайдуть викрадений компютер, він зможе написати ще одну заяву. В дійсності він написав заяву лише про втрату печатки підприємства, а також надав пояснення з даного приводу.

ОСОБА_4 був викликаний до суду і допитувався як свідок. Пояснив, що 05.01.2010р. до Трускавецького МВ він телефонував, щоб дізнатися телефон ОСОБА_5, оскільки хотів у приватній розмові порадитися щодо своїх подальших дій, у звязку із викраденням речей з офісу; офіційно, 05.01.2010 року, про подію злочину не повідомляв; запросив міліціонерів, які випадково були в загальному коридорі, і саме вони відібрали від нього пояснення. Зазначив, що серед цих міліціонерів позивача не було.

Як вбачається з висновку службового розслідування, працівникам 14-го ВВБ (у Львівській області) ОСОБА_7 пояснила, що 05.01.2010р. близько 11:00 вона прийшла в приміщення офісу туристичного агентства «Європа», в якому знаходилось троє мужчин, один з яких був одягнутий у формений одяг працівника міліції. Працівники міліції запропонували їй оглянути приміщення офісу та речей, які в ньому знаходилися. Під час огляду було встановлено, що з офісу зник компютер «Дел-інспіріон 1300», що належав працівнику туристичного агентства ОСОБА_4 та печатка підприємства.

ОСОБА_7 була викликана до суду і допитувалася як свідок. Підтвердила раніше надані пояснення і додатково пояснила, що працює директором ПП «Туристичне агентство «Європа». Близько 11:00 вона прибула в офіс і застала там ОСОБА_4 і трьох мужчин, один з яких був у формі працівника міліції. Позивача, присутнього у залі судового засідання не впізнала і зазначила, що серед присутніх 05.01.2010 року в офісі туристичного агентства його точно не було. Вона особисто міліцію не викликала, цим питанням займався ОСОБА_4

Як вбачається з висновку службового розслідування, ОСОБА_8 працівникам 14-го ВВБ (у Львівській області) пояснив, що під час чергування у складі слідчо-оперативної групи 05.01.2010р. він в першій половині дня від чергового отримав повідомлення про виклик в туристичне агентство «Європа». Спільно з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 він виїхав на місце події. Встановивши, що злочин не містить ознак економічного спрямування, з дозволу дізнавача ОСОБА_10 він повернувся в приміщення Трускавецького МВ.

Під час повторного опитування ОСОБА_8 пояснив, що на виклик в туристичне агентство «Європа»під час чергування у складі слідчо-оперативної групи 05.01.2010р. не виїжджав, а при наданні попередніх пояснень щось наплутав, на нього чинив психологічний тиск працівник 14-го ВВБ, який сказав, що усі працівники пишуть, що виїжджали на вказаний виклик. Тому ОСОБА_8 подумав, що і він там теж мав бути, після чого написав пояснення під диктовку працівника ВВБ.

ОСОБА_8 був викликаний до суду і допитувався як свідок. Пояснив, що пояснення, які він надавав працівнику 14-го ВВБ, є помилковими. Наполягає, що 05.01.2010р. він особисто не виїжджав до офісу «Європи».

Наказом № 569 від 14.06.2010 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Трускавецького МВ ГУМВСУ України у Львівській області»за грубе порушення вимог кримінально-процесуального законодавства України, Закону України «Про міліцію», наказів МВС України від 14.04.2004 р. № 400, від 30.04.2004р. № 458 та від 28.4.2009р. № 181 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.

Як вбачається з мотивувальної частини цього наказу, працівники слідчо-оперативної групи Трускавецького МВ ГУМВС, у складі помічника відповідального від керівництва капітана міліції ОСОБА_9, капітана міліції ОСОБА_1 та лейтенанта міліції ОСОБА_10, виїхавши 05 січня 2010 року на місце скоєння злочину крадіжку майна із проникненням у приміщення, за повідомленням ОСОБА_4 не вжили заходів щодо розкриття цього злочину, не зібравши жодних матеріалів, що призвело до його не реєстрації в ЖРЗПЗ міськвідділу й укриття.

Із зазначеним наказом позивач не погодився і звернувся з рапортом з приводу безпідставного накладення на нього дисциплінарного стягнення, заперечує свою причетність до події. Проте розгляд рапорту припинено.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 225 о/с від 21 липня 2010 року ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ з 21 липня 2010 року за п. 64 «є»(за порушення дисципліни).

При прийнятті постанови, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дисциплінарне стягнення на працівника міліції накладається за порушення службової дисципліни, що виявилося у вчиненні дисциплінарного проступку. Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 р. дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Застосовуючи до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, відповідач повинен був встановити факт дисциплінарного проступку та особу, яка його вчинила. Обовязок доказування зазначених фактів покладається на відповідача.

Як вбачається з наказу № 569 від 14.06.2010 р., дисциплінарний проступок ОСОБА_1 полягає в тому, що виїхавши у складі слідчо-оперативної групи 05 січня 2010 року на місце скоєння злочину за повідомленням гр. ОСОБА_4, він не вжив заходів щодо розкриття цього злочину, не зібрав жодних матеріалів, що призвело до укриття злочину. В основу такого переконання покладено висновок службового розслідування, який ґрунтується на поясненнях ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Однак покази цих осіб є суперечливими і не спростовують твердження позивача про непричетність до розгляду заяви ОСОБА_4

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 заявив, що ОСОБА_1 05 січня 2010 року в приміщенні офісу туристичного агентства «Європа»не було. Зазначене підтвердила свідок ОСОБА_7 Свідок ОСОБА_8 від своїх попередніх показів відмовився, під присягою дав показання, що на місце події він не виїжджав. Недостовірність цих показів судом не встановлена.

Таким чином, висновок відповідача про те, що укриття злочину сталося внаслідок дій ОСОБА_1 не підтверджений достовірними доказами і всі можливості встановити дійсні обставини в судовому засіданні вичерпані.

Згідно з вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Доказування правомірності рішення, означає також і доказування фактичних обставин, за яких може бути прийнято відповідне рішення. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду переконливих доказів скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, не довів правомірності оскаржуваних наказів, що є підставою для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними наказів № 569 від 14.06.2010 р. та № 225 о/с від 21.07.2010 р. в частині, що стосуються ОСОБА_1

Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Оскільки ОСОБА_1 був звільнений з посади старшого оперуповноваженого Сектора карного розшуку Трускавецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, то він підлягає поновленню на службі на цій самій посаді.

Відповідно до п. 3 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 158, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 569 від 14 червня 2010 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Трускавецького МВ ГУМВСУ України у Львівській області»в частині накладення на старшого оперуповноваженого Сектора карного розшуку Трускавецького МВ ГУМВС України у Львівській області капітана міліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 225 о/с від 21 липня 2010 року в частині звільнення старшого оперуповноваженого Сектора карного розшуку Трускавецького МВ ГУМВС України у Львівській області капітана міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з 21 липня 2010 року.

4.Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого оперуповноваженого Сектора карного розшуку Трускавецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 21 липня 2010 року. В цій частині постанова суду виконується негайно.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 14.01.2011 року.

Суддя Лунь З.І.