Рішення № 135687119, 14.04.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа №348/464/26

Провадження № 2/348/830/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

14 квітня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гундяка Т.Д.,

секретар судового засідання Дмитрук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Ейс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтований тим, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 06.12.2023 уклали кредитний договір №535220318 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 15 550 грн.

Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора AAAZ-4742.

Перед укладенням кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт первісного кредитора; зареєструвався на сайті, створивши особистий кабінет позичальника; за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання; пройшов належну перевірку; ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору; отримав на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання кредитного договору; надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладення кредитного договору (підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор 06.12.2023 виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 15 550 грн на банківську карту відповідача та в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 27 000,00 грн.

.Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 294 від 23.04.2024, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 10.10.2024 укладено договір факторингу №10/1024-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 1 від 10.10.2024 до договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач 15.07.2025 уклали договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № б/н від 15.07.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 131 415,87 грн, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.

Загальна сума заборгованості відповідача станом на момент подання позовної заяви становить 131 415,87 грн, з яких: 26 999,66 грн - заборгованість за тілом кредиту; 104 416,21 грн - заборгованість за процентами.

Посилаючись на викладене та те, що відповідач має непогашену заборгованість за вищевказаним кредитним договором в загальному розмірі 131 415, 87 грн, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь вказану заборгованість.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також у разі неявки в судове засідання відповідача просив ухвалити заочне рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, повідомлений судом про дату час та місце розгляду справи шляхом направлення на адресу його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток. Проте, 07.03.2026 та 29.03.2026 до суду повернуто конверти з відправленням, згідно довідки підприємства поштового зв`язку причина невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Також виклик відповідача у справі у судове засідання здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно ч. 5 ст. 259, ч. 1 ст. 281 ЦПК України судом із занесенням до протоколу судового засідання постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, суд, керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини, що виникли між сторонами.

Встановлено, що 06.12.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №535220318.

З метою укладення цього договору позичальник, ознайомившись з правилами, заповнив заявку, вказавши всі дані, визначені в заявці як обов`язкові. При подачі заявки позичальник вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення договору та строк кредитування (кількість платежів) (п. 4.1.).

Відповідно до п. 4.10.7. договору позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду (акцепт) на укладення договору шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписано відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення одноразового ідентифікатора для підписання договору та одноразового ідентифікатора для підписання паспорту кредиту. Після підпису електронного повідомлення позичальником, зазначене повідомлення надійшло в інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця, відповідно з цього моменту кредитодавець повідомлений про те, що позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) кредитодавця щодо укладання договору. Моментом підписання цього договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням договору зі сторони кредитодавця є формування на дання на ознайомлення позичальнику оферти, а також генерація та направлення позичальнику одноразового ідентифікатора. Підписанням договору зі сторони позичальника є направлення позичальником повідомлення, що містить одноразовий ідентифікатор отриманий від кредитодавця, через особистий кабінет.

Згідно п. 14.2. договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем у якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, що і власноручний підпис.

Електронний підпис - одноразовий ідентифікатор AAAZ 4742 відправлено 06.12.2023 о 17:44:38 на номер телефону відповідача та введено ним 06.12.2023 о 17:45:51, що стверджується розділом кредитного договору та довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п. 2.1. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 27 000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту кредитодавця.

Згідно п. 2.2. договору сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 15 550 грн 00 коп. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят грн нуль коп.) 06.12.2023 (що є датою надання кредиту) (п. 2.3.). Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим договором (п. 2.4.). Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору (п. 2.5.). Кредит надається з метою задоволення поточних як споживчих так і не споживчих потреб позичальника (не цільовий кредит) (п. 2.6.).

Згідно п. 3.1. договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.

Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 5 364 грн 90 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет (п. 3.3.).

Кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-74ХХ-ХХХХ-9824, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору. Порядок зазначений у цьому пункті є способом перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту (п. 5.1.).

За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб, кредитодавець відповідальності не несе (п. 5.2.). Позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту та підтверджує, що за наявними реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок (п. 5.3.).

Згідно п. 6.1. договору позичальник в будь-який час, протягом дисконтного періоду дії договору, може збільшити суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а Договір вважається достроково припиненим шляхом його повного виконання. У разі якщо позичальник бажає отримати черговий транш, шляхом перерахування суми кредиту на його рахунок за реквізитами платіжної картки, іншої ніж зазначена в п. 5.1. договору, сторони укладають додаткову угоду до цього договору, якою додають до тексту договору реквізити іншої платіжної картки (п. 6.2.). Загальна сума кредиту за договором складається з загальної суми траншів отриманих позичальником протягом строку дії договору (п. 6.3.).

Відповідно до п. 7.1. договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 05.01.2024, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. договору (п. 7.2.2.). Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 05.01.2029 (п. 7.3.).

Відповідно до п. 8.1. договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено. Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче (п. 8.2.). Протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином (п. 8.3.): за період від дати видачі кредиту до 05.01.2024 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 419,75 (чотириста дев`ятнадцять цілих сімдесят п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,15 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі дисконтна процентна ставка) (п. 8.3.1.); у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 05.01.2024 проценти нараховуються за ставкою 419,75 (чотириста дев`ятнадцять цілих сімдесят п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,15 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі Індивідуальна процента ставка) (п. 8.3.2.).

Згідно п. 8.4. договору після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. У разі здійснення позинальником двох та більше пролонгацій, кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір позичальник інформується в особистому кабінеті. Після закінчення дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається (п. 8.5.). Проценти в розмірі визначеному за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору (п. 8.6.).

Згідно п. 8.8. договору для суми кредиту за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за перші 30 (тридцять) днів дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складе 20 914 грн 90 коп. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 5 364 грн 90 коп. та суму кредиту у розмірі 15 550 грн 00 коп.

Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 3582,64 % річних, при цьому загальна вартість першого траншу за кредитом у процентному вираженні за строк дисконтного періоду складає 134,50 % від суми першого траншу. Викладені в п. 8.8 договору значення можуть змінюватись в сторону зменшення за умови дострокового повного чи часткового погашення кредиту, або у сторону збільшення за умови отримання додаткових траншів за договором, оформлення пролонгацій за договором та у разі користування кредитом після закінчення дисконтного періоду (п. 8.9.).

Згідно п. 11.1. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання. Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання (п. 11.2.).

До матеріалів позовної заяви позивачем долучено паспорт споживчого кредиту, яким ОСОБА_1 підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

Також до позовної заяви долучено правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», які є пропозицією укласти електронний договір в розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно заявки на отримання грошових коштів в кредит від 06.12.2023 сума кредиту 15 550 грн, номер карти 5168-74ХХ-ХХХХ-9824, строк кредиту 30 днів.

Відповідно до платіжного доручення № 4393dс36-d3bb-4412-bba0-796ff39b65ab від 06.12.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало кошти ОСОБА_1 згідно договору № 525320318 від 06.12.2023 на його картку № НОМЕР_1 в сумі 15 550 грн.

Згідно заявки на отримання грошових коштів в кредит від 08.12.2023 сума кредиту 8 150 грн, номер карти 5168-74ХХ-ХХХХ-9824.

Відповідно до платіжного доручення від 08.12.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало кошти ОСОБА_1 згідно договору № 525320318 від 06.12.2023 на його картку № НОМЕР_1 в сумі 8 150 грн.

Згідно заявки на отримання грошових коштів в кредит від 08.12.2023 сума кредиту 3 300 грн, номер карти 5168-74ХХ-ХХХХ-9824.

Відповідно до платіжного доручення №ce344b1e-6281-4ed7-97d2-a1ffb648f8d8 від 08.12.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало кошти ОСОБА_1 згідно договору № 525320318 від 08.12.2023 на його картку № НОМЕР_1 в сумі 3 300 грн.

Довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №535220318/28062025 від 28.06.2025 підтвердило, що на виконання кредитного договору № 535220318 від 06.12.2023 кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції. Надавач платіжних послуг платника: АТ КБ «ПриватБанк», рахунок/платіжна карта отримувача: 5168-74ХХ-ХХХХ-9824, термін дії: 11.2024; сума платіжної операції: 15 550 грн, ідентифікатор платіжної операції: №4393dс36-d3bb-4412-bba0-796ff39b65ab, дата ініціювання платіжної інструкції: 06.12.2023 о 17:45:51, дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 06.12.2023 о 17:45:55.

Довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №535220318/28062025/Є від 28.06.2025 підтвердило, що на виконання кредитного договору № 535220318 від 06.12.2023 кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції. Надавач платіжних послуг платника: АТ КБ «ПриватБанк», рахунок/платіжна карта отримувача: 5168-74ХХ-ХХХХ-9824, термін дії: 11.2024; сума платіжної операції: 8 150,00 грн, ідентифікатор платіжної операції: №11fb0e4c-3324-411f-955d-61e9f22afe25, дата ініціювання платіжної інструкції: 08.12.2023 о 2:30:11, дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 08.12.2023 о 2:30:21.

Довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №535220318/28062025/Є від 28.06.2025 підтвердило, що на виконання кредитного договору № 535220318 від 06.12.2023 кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції. Надавач платіжних послуг платника: АТ КБ «ПриватБанк», рахунок/платіжна карта отримувача: 5168-74ХХ-ХХХХ-9824, термін дії: 11.2024; сума платіжної операції: 3 300,00 грн, ідентифікатор платіжної операції: №ce344b1e-6281-4ed7-97d2-a1ffb648f8d8, дата ініціювання платіжної інструкції: 08.12.2023 о 5:10:56, дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 08.12.2023 о 5:11:00.

На виконання ухвали суду від 02.03.2026 АТ КБ «ПриватБанк» листом №20.1.0.0.0/7-260312/65629 БТ від 18.03.2026 повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Також повідомлено, що на платіжну карту № НОМЕР_2 здійснено переказ коштів 06.12.2023 у сумі 15 550 грн; на платіжну карту № НОМЕР_2 здійснено переказ коштів 08.12.2023 у сумі 3 300,00 грн; на платіжну карту № НОМЕР_2 здійснено переказ коштів 08.12.2023 у сумі 8 150,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 535220318 від 06.12.2023 з урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості в сумі 9 697,00 грн, загальна сума до сплати 65 439,49 грн, з яких: 26 999,66 грн заборгованість за тілом кредиту; 38 439,83 грн - заборгованість за процентами. Проценти нараховано 06.12.2023 в розмірі 178,83 грн (1,15%) в день, 08.12.2023 в розмірі 489,33 грн (1,15% в день за 07.12.2023 (178,83 грн) та 08.12.2023 (310,50 грн), 10.12.2023 по 04.02.2024 в розмірі 310,50 грн (1,15%) в день, 08.02. 2024 в розмірі 3 218,36 грн (з 05.02.2024 по 08.02.2024 по 804,59 грн (2,98%) в день), з 09.02.2024 по 12.03.2024 в розмірі 804,59 грн (2,98%) в день.

ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 28.11.2018 уклали договір факторингу № 28/1118-01 згідно умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 8.2 договору строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 28.11.2019, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Додатковою угодою №19 від 28.11.2019 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що строк дії договору закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Додатковою угодою №26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено договір в новій редакції та визначено, що строк дії договору закінчується 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

У п. 4.1 Договору факторингу №28/1118/-01 у новій редакції визначено, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Додатковою угодою №27 від 31.12.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що строк дії договору закінчується 31.12.2022, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Додатковою угодою №31 від 31.12.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що строк дії договору закінчується 31.12.2023, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Додатковою угодою №32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що строк дії договору закінчується 31.12.2024, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Сторони домовилися викласти Розділ 3 Договору «Фінансування та порядок розрахунків» у новій редакції: «3.1. В загальному порядку розмір фінансування, що підлягає сплаті фактором клієнту (п. 1.6 Договору), встановлюється сторонами у кожному окремому Реєстрі прав вимоги - у відсотковому значенні від суми заборгованостей по основному боргу (тіло кредиту), що є складовою частиною загальної суми грошових вимог, відступлених згідно відповідного Реєстру прав вимоги. Строки сплати фінансування погоджуються сторонами у кожному відповідному Реєстрі прав вимоги. 3.2. За додатковим погодженням Сторін, визначений в порядку п. 3.1 Договору розмір фінансування може бути змінено (підвищено) в залежності від сум грошових коштів, що надійдуть на рахунки Фактора від Боржників, вказаних у відповідному Реєстрі прав вимоги, протягом погодженого Сторонами періоду (квартал, півріччя тощо) - зокрема у разі надходження на рахунки Фактора сум грошових коштів у розмірі, що перевищує 50% від суми Прав вимоги, відступлених за відповідним Реєстром прав вимоги. В такому разі до сплати Фактором Клієнту підлягатиме додаткова до визначеної згідно п. 3.1 Договору сума, що є складовою загального розміру фінансування, що підлягає сплаті Фактором Клієнту за відступлення Прав вимоги за відповідним Реєстром(-ами) прав вимоги. Додаткова сума розраховується та сплачується Фактором Клієнту на умовах та в порядку, погоджених Сторонами у відповідній Додатковій угоді. 3.3. Фінансування сплачується Фактором на банківський рахунок Клієнта, зазначений у розділі 13 цього Договору: Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок Клієнта.». Відповідно до п. 4 угоди додаткова угода набирає чинності «01» січня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 275 від 12.03.2024 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 65 439,49 грн, з яких: 26 999,66 грн заборгованість за основним боргом; 38 439,83 грн заборгованість за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №535220318 від 06.12.2023 загальна сума до сплати 131 415,87 грн, з яких: 26 999,66 грн - заборгованість за тілом кредиту, 104 416,21 грн - заборгованість за процентами. Проценти нараховано з 13.03.2024 по 02.06.2024 в розмірі 804,59 грн (2,98%) в день.

ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 10.10.2024 уклали договір факторингу № 10/1024-01 згідно умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 535220318 від 06.12.2023.

Відповідно до п. 2.1. цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 8.2. визначено, що строк цього дії договору закінчується 31.12.2024, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 10.10.2024 за договором факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 131 415,87 грн, з яких: 26 999,66 грн - заборгованість за тілом кредиту, 104 416,21 грн - заборгованість за процентами.

ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 15.07.2025 уклали договір факторингу № 15/07/25-Е згідно умов якого, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 535220318 від 06.12.2023.

Відповідно до цього договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (п. 1.1.).

Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 131 415,87 грн, з яких: 26 999,66 грн - заборгованість за тілом кредиту, 104 416,21 грн - заборгованість за процентами.

Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 визначено, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників після чого з урахуванням п. 1.2 договору факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 535220318 від 06.12.2023 заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс» станом на 26.12.2025 становить 131 415,87 грн, з яких: 26 999,66 грн - заборгованість за тілом кредиту, 104 416,21 грн - заборгованість за процентами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначено Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (надалі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронна комерція - це відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2, 4 ст. 8 Закону № 675-VIII покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що законом передбачено три різні способи акцепту пропозиції на укладення електронного договору.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Згідно ст. 12 Закону № 675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами вказаного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений ними в електронній формі з використанням електронних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.

Відповідно до ст. 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

Таким чином між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 виникли зобов`язальні цивільно-правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюються нормами ЦК України.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

За договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Стороною позивача надано належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, з даними за кредитним договором. Судом встановлено, що договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладений ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», згідно умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором, діяв станом на момент передачі вимоги до відповідача, оскільки його дія була продовжена додатковими угодами.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «Таліон плюс» стало кредитором відповідача та в подальшому відчужило право вимоги до нього, і в результаті чого в наступному відчуженні прав вимоги права кредитора в зобов`язанні перейшли до позивача.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань, отримавши кошти за кредитним договором, вчасно їх не повернув, і позивач, до якого перейшло право вимоги до відповідача, має право вимагати повернення кредиту та сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Право на таке нарахування, умови, розміри та періоди дії ставок, строки їх сплати визначено умовами договору.

Підпунктом 6 пункту 5 Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою, згідно якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-XI встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-XI встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Норма закону, якою обмежується нарахування процентів розміром 2,5 % на день у даному випадку діє щодо заборгованості за період з 24.12.2023 по 22.04.2024, а норма, якою обмежується нарахування процентів розміром 1,5% на день, діє щодо заборгованості за період з 23.04.2024 по 20.08.2024. Починаючи з 21.08.2024 граничний розмір процентів обмежується 1% на день.

Разом з тим, договору п. 8.4. визначена щоденна процентна ставка за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду у розмірі 2,98 %.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №535220318 від 06.12.2023 вбачається, що загальна сума до сплати 65 439,49 грн, з яких: 26 999,66 грн заборгованість за тілом кредиту; 38 439,83 грн - заборгованість за процентами. Проценти нараховано 06.12.2023 в розмірі 178,83 грн (1,15%) в день, 08.12.2023 в розмірі 489,33 грн (1,15% в день за 07.12.2023 (178,83 грн) та 08.12.2023 (310,50 грн), 10.12.2023 по 04.02.2024 в розмірі 310,50 грн (1,15%) в день, 08.02.2024 в розмірі 3 218,36 грн (з 05.02.2024 по 08.02.2024 по 804,59 грн (2,98%) в день), з 09.02.2024 по 12.03.2024 в розмірі 804,59 грн (2,98%) в день.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №535220318 від 06.12.2023 загальна сума до сплати 131 415,87 грн, з яких: 26 999,66 грн - заборгованість за тілом кредиту, 104 416,21 грн - заборгованість за процентами. Проценти нараховано з 13.03.2024 по 02.06.2024 в розмірі 804,59 грн (2,98%) в день.

Нарахування процентів за період з 05.02.2024 по 22.04.2024 та з 23.04.2024 по 02.06.2024 за ставкою 2,98% в день здійснено безпідставно, оскільки такий розмір був законодавчо обмежений до 2,5 % (674,97 грн) за період з 05.02.2024 по 22.04.2024 та до 1,5 % (404,98 грн) - за період з 23.04.2024 по 02.06.2024.

Таким чином, розмір безпідставно нарахованих процентів за період з 05.02.2024 по 22.04.2024 становить (804,59-674,97) х 78 = 10 110,36 грн та за період з 23.04.2024 по 02.06.2024 становить (804,59-404,98) х 41 = 16 384,01 грн.

Різниця між нарахованим кредиторами відповідача та максимально визначеним законом розміром процентів становить 26 494,37 грн, на які має бути зменшений розмір визначеної позивачем заборгованості за процентами та, відповідно, загальний розмір заборгованості.

Таким чином, заборгованість відповідача за процентами за кредитним договором, яка підлягає стягненню, становить 77 921,84 грн, із розрахунку 104 416,21 - 26 494,37=77 921,84.

Відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань, кошти кредиту не повернув, не здійснював платежі в рахунок виконання власних зобов`язань за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому коштами кредиту.

Суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши такі на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача, до якого перейшло право вимоги до відповідача, заборгованості за укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитним договором № 535220318 у розмірі 104 921,50 грн, з яких: 26 999,66 грн - заборгованість за тілом кредиту; 77 921,84 грн заборгованість за процентами.

В задоволенні решти вимог позову слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 справа № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

З урахуванням конкретних обставин справи, зокрема ціни позову, суд може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. При визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу подано копії: договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01, укладеного 20.08.2025 між позивачем та Адвокатським бюро «Соломко та партнери»; протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; додаткової угоди № 25771052495 до договору надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; акту прийому передачі наданих послуг від 20.08.2025 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025.

З акту прийому передачі наданих послуг від 20.08.2025 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 вбачається, що надано наступні послуги: складання позовної заяви 5 000,00 грн, 2 год.; вивчення матеріалів справи - 1 000,00 грн, 2 год; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 500 грн, 1 год; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 500 грн, 1 год.

Суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат не є безумовною підставою для їх стягнення судом у визначеному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності цих витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, обґрунтованість розміру цих витрат, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності таких витрат.

Так само, суд зауважує, що вивчення матеріалів справи є частиною послуги складання позовної заяви.

Враховуючи категорію справи та те, що предмет спору в цій справі не є складним, характер позовних вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не займали значних витрат часу на їх виготовлення, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в загальній сумі 7 000,00 грн є завищеним та необґрунтованим, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

З огляду на складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, суд вважає, що обґрунтованими і пропорційними до предмета спору є витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, які слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2 395,17 грн.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив 2 662,40 грн судового збору, які зараховані до спеціального державного бюджету України.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2 125,64 грн.

Керуючись ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 289 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 535220318 від 06.12.2023 в розмірі 104 921,50 грн (сто чотири тисячі дев`ятсот двадцять одна грн 50 коп.) грн, з яких: 26 999,66 грн - заборгованість за тілом кредиту; 77 921,84 грн заборгованість за процентами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» сплачений судовий збір в сумі 2 125,64 грн та 2 395,17 грн витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, 02090.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гундяк Т.Д.

Повний текст рішення складено 14.04.2026.