Ухвала суду № 135686504, 15.04.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/738/26

Провадження №2-н/443/51/26

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

15 квітня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу,

встановив:

Представник заявника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», адвокат Василенко А.М., звернулася до суду із заявою в якій просить видати наказ про стягнення з ОСОБА_1 , PHOKПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» код ЄДРПОУ: 40121452, заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 27 000,00 грн та судовий збір в розмірі 266,24 грн.

Суддею на виконання вимог ст. 165 ЦПК України зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та 15.04.2026 отримано відповідь за № 2599416.

Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, приходжу до переконання про необхідність відмовити у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За частиною 3 статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Як беззаперечно вбачається із матеріалів справи, звертаючись із заявою про видачу судового наказу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» просить видати судовий наказ, яким стягнути з боржника ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги за спожитий природний газ за період з 01.05.2022 по 31.03.2026 на загальну суму 27 000,00 грн.

Відповідно до ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Частиною 2 цієї статті зазначено, що особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Іншими словами, наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України (статті 160-173).

При цьому, згідно із п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд з такою вимогою.

Наявність обставин, які вказують на перевищення позовної давності, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із обґрунтованості заявленої вимоги і документів, доданих до заяви.

Згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Як зазначено вище, заявник просить видати наказ про стягнення з боржника заборгованості, яка виникла за період з 01.05.2022 по 31.03.2026 на загальну суму 27 000,00 грн, таким чином, звернувшись до суду у квітні 2026 року, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» пропустило встановлений законом загальний строк позовної давності.

Іншими словами, вимоги заяви про видачу судового наказу стосуються стягнення сум, які виникли як заборгованість у період часу, що виходить за межі позовної давності, при цьому встановлення будь яких обставин у цьому контексті виходить за межі інституту наказаного провадження.

Одночасно, суд враховує те, що при вирішенні питання про стягнення спірної заборгованості з боржника у порядку наказного провадження, остання буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування наслідків спливу позовної давності, чим можуть бути обмежені її права.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 07 липня 2020 року (справа № 712/8916/17).

Обставини пропуску позовної давності свідчать про наявність спору між заявником та боржником, а тому такий спір підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Усе вище наведене позбавляє суд об`єктивної можливості дійти безспірного висновку щодо дотримання позовної давності та наявності підстав для видачі судового наказу.

При цьому, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не позбавляє заявника права звернутися з такими самими вимогами у порядку позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності та зважаючи на те, що заявник ставить вимогу про стягнення з боржниці заборгованість за надані послуги за спожитий природний газ за період з 01.05.2022 по 31.03.2026 на загальну суму 27 000,00 грн і на момент звернення квітень 2026 до суду із заявою про видачу судового наказу пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги (трирічний строк), тому наявні підстави для відмови у видачі судового наказу.

Керуючись статтями 163, 165, 372 ЦПК України,

постановив:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.Г. Равлінко