Ухвала суду № 135683440, 14.04.2026, Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1983/25

Провадження № 6/131/23/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Марчук В.І.,

за участю секретаря судового засідання Яременко Г.О.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Іллінці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , про розстрочення виконання рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 10 березня 2026 року в справі №131/1983/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

06.04.2026 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернулася до суду із заявою, в якій просила розстрочити їй виконання рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 10 березня 2026 року в справі №131/1983/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В огрунтування заявлених вимог вказано, що рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 10 березня 2026 року по справі №131/1983/25 позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1543-2152 продукту «НА ВСЕ» від 20 квітня 2025 року в розмірі 89267,00 грн. та 2078,90 грн. витрат по сплаті судового збору.

Таким чином, зазначає, що загальна сума заборгованості, стягнута з відповідача за рішенням суду, становить 91 345,90 грн. Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 10.03.2026 р. набере законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідач/боржник ОСОБА_1 зазначила в заяві, що заява про розстрочення виконання рішення суду мотивована тим, що вона наразі не має фінансової можливості виконати вказане рішення повністю та негайно погасити заборгованість перед позивачем у повному обсязі. Зазначає, що на даний час перебуває у вкрай важкому фінансовому становищі, зумовленому наслідками повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Внаслідок воєнних дій вона була змушена тимчасово виїхати за межі України в пошуках заробітку, що суттєво ускладнило її фінансову ситуацію.

Відмітила, що у неї наразі відкрито декілька кредитних договорів з різними фінансовими установами, і платежі за ними становлять значну частину будь-яких можливих коштів, що робить неможливим утримання заощаджень чи додаткових ресурсів.

Вона не має офіційного доходу. Відповідно до банківських виписок, доданих до цієї заяви, її надходження на банківські рахунки є мінімальними та нерегулярними. Так, за період - з 01.01.2026 р. по 25.03.2026 р. загальна сума зарахувань на рахунки становила лише близько 20 750 грн (приблизно 6 917 грн на місяць), при цьому практично всі кошти одразу витрачаються на поточні потреби, а залишок на рахунках становить близько 1,58 грн. З урахуванням необхідних витрат на проживання та інші невідкладні потреби, запропонований графік розстрочення у розмірі 7 612,16 грн на місяць є максимально можливим для добровільного та своєчасного виконання рішення суду.

Вказала, що вона немає достатніх коштів для покриття поточних витрат, оскільки весь наявний дохід спрямовується на обов`язкові платежі за кредитами та житло, а інших джерел доходу чи активів в мене немає. Підприємницьку діяльність вона не здійснює, додаткових видів заробітку чи фінансових заощаджень не має.

З урахуванням необхідності нести поточні витрати, коштів їй не вистачає для погашення боргу в повній мірі та одразу.

Об`єктивні наслідки війни (вимушене переміщення, множинні боргові зобов`язання, нестабільні доходи, відсутність постійного місця роботи в Україні) роблять негайне виконання рішення неможливим. Тому погасити борг одразу не можливо, оскільки в протилежному випадку вона залишиться без коштів для існування та не зможе обслуговувати інші критичні витрати, включаючи інші кредити.

Вважає, що погашення присудженої заборгованості у повному обсязі в один платіж є фактично неможливим і суперечить принципам справедливості, пропорційності та гуманності, які повинні застосовуватись при виконанні судових рішень, особливо за участі фізичної особи, яка потрапила у важке матеріальне становище не з власної вини, а з вини кредитора, який нарахував відсотки, що майже вдвічі перевищують тіло кредиту.

Разом із цим, вказано, що відповідач не ухиляється від виконання рішення та має чітке бажання добровільно і поетапно виконати свої обов`язки перед кредитором. У разі задоволення заяви і надання можливості поступового погашення відповідач зобов`язується неухильно дотримуватись встановленого графіку виплат. Відповідач підтверджує готовність до якнайшвидшого і добровільного виконання рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 10.03.2026 р. відповідно до положень процесуального закону. Розтермінування рішення суду на 12 місяців (або на інший строк, який визначить суд) дозволить ефективно виконати вимоги кредитора, не порушивши при цьому значним чином права кредитора, оскільки виплатити всю суму одразу відповідач не може через відсутність стабільного доходу. При цьому, надання розстрочення не суперечитиме законним інтересам позивача, який за таких умов отримує гарантію поетапного, але реального стягнення суми боргу, разом з тим дасть можливість відповідачу виконати рішення у спосіб, який відповідає його теперішнім реальним можливостям, не порушуючи при цьому принцип добровільності виконання рішення і прав сторін.

Зважаючи на викладене, просить суд розстрочити виконання рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 10 березня 2025 року в справі №131/1983/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на строк дванадцять місяців щомісячним платежем в розмірі 7612,16 грн. до 03 числа щомісяця з часу набрання ухвалою законної сили чи інший встановлений судом графік платежів.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 07.04.2026 року прийнято до розгляду заяву про розстрочення виконання судового рішення та призначено судове засідання по розгляду заяви на 14 квітня 2026 року.

Представник позивача по справі ТОВ ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС", будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. В поданій до суду заяві про розстрочення виконання рішення суду просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, суд встановив наступні обставини.

Згідно рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 10 березня 2026 року по справі №131/1983/25, позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1543-2152 продукту «НА ВСЕ» від 20 квітня 2025 року в розмірі 89267,00 грн. та 2078,90 грн. витрат по сплаті судового збору. Станом на 14.04.2026 року рішення не оскаржено та набрало законної сили.

Згідно із ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За правилами ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5ст. 435 ЦПК України).

Розстрочка - це спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Варто враховувати й те, що розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Отже, розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Тотожна за змістом норма передбачена й в ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», яка встановлює, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Сам по собі, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочки виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі №9901/598/19.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини, а також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі №796/43/2018, від 19.06.2019 року у справі №2-55/10).

Обґрунтовуючи підстави для розстрочення виконання судового рішення, заявник посилалась на те, що одноразове стягнення усієї суми боргу поставить її у скрутне матеріальне становище, оскільки у неї відсутня можливість сплатити розмір заборгованості в повній мірі одним платежем, оскільки весь наявний дохід спрямовується на обов`язкові платежі за кредитами та житло, а інших джерел доходу чи активів у неї немає, а враховуючи об`єктивні наслідки війни, вимушене переміщення, множинні боргові зобов`язання, нестабільні доходи, відсутність постійного місця роботи в Україні та бажання ОСОБА_1 сплатити заборгованість і добровільно виконати рішення суду шляхом розстрочення його виконання.

Так, судом установлено, що на підтвердження обґрунтування вимог заяви про розстрочку виконання рішення суду від 10 березня 2026 року відповідачем надано виписку про рух коштів за карткою «MONOBANK» від 25.03.2026 року, згідно якої дохід ОСОБА_1 за період з 01.01.2026 по 25.03.2026 становить 6998,00 гривень та витрати за цей же період становлять 7057,21 гривень. Окрім того відповідачем надано виписку №17744509406355pJ_mqv4sJr від 25.03.2026 про рух коштів за карткою АТ «БАНК АЛЬЯНС» за період з січня по березень 2026 року, з якої видно, що доходи ОСОБА_1 за зазначений період становлять 13752,91 грн. та витрати 13813, 66 грн.

Натомість, інші належні докази, які підтверджують матеріальний стан відповідача суду не надано та матеріали справи № 131/1983/25 не містять.

Суд звертає увагу на те, що вказані докази не є належним підтвердженням тяжкого матеріального стану, який об`єктивно не дозволяє виконати рішення суду, оскільки матеріальний стан не оцінюється виключно поточними доходами у вигляді доходу, які отримано на карткові рахунки, адже до характеристики матеріального стану належать також наявність у відповідача на праві власності нерухомого та рухомого майна, за рахунок якого можна виконати рішення суду, банківських заощаджень тощо. Однак, таких даних відповідач суду не надала, хоча не була позбавлена можливості надати суду витяги із державних реєстрів щодо наявності/відсутності у неї нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів тощо.

Разом з тим, в матеріалах заяви про розстрочку виконання судового рішення відсутні належні докази, які б підтверджували неможливість виконання судового рішення через хворобу боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо чи інші надзвичайні події, які безпосередньо стосуються відповідача. Також будь-яких відомостей про наявність інших осіб на утриманні ОСОБА_1 суду не надано. Крім того, не надано доказів того, що весь наявний дохід спрямовується на обов`язкові платежі за кредитами та житло.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, при розгляді заяви про розстрочку виконання судового рішення судом установлено, що відповідачем у справі №131/1983/25 не надано суду належних доказів на підтвердження наявності обставин, які мають винятковий характер. Вимушене переміщення, множинні боргові зобов`язання, нестабільні доходи, відсутність постійного місця роботи в Україні та бажання ОСОБА_1 сплатити заборгованість і добровільно виконати рішення суду шляхом розстрочення його виконання не є достатньою підставою для розстрочки виконання рішення суду та встановлення запропонованого порядку його виконання.

При цьому, наведені доводи сторони відповідача/боржника не можуть розцінюватись як такі, що є особливими або винятковими, та, у відповідності до приписів ст. 435 ЦПК України, унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення про стягнення коштів, оскільки заявником не було надано відомостей про її дійсний майновий стан, що є обов`язковим для врахування судом, вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення.

Крім того, суд зауважує, що борг виник з вини відповідача, та, окрім того, тяжкі наслідки внаслідок пандемії, війни та інфляційних процесів поніс не тільки відповідач, а й позивач. Окрім того, вартість гривні під час надання кредиту та під час запропонованого платежу розстрочки на дванадцять місяців (12 платежів) буде значно відрізнятись не на користь стягувача та ставить сторони в нерівні умови.

Поряд з цим, суд враховує й той факт, що протягом усього часу користування кредитними коштами згідно Договором про відкриття кредитної лінії №1543-2152 продукту «НА ВСЕ» від 20 квітня 2025 року укладненого між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , остання не здійснювала жодних платежів в рахунок погашення кредитної заборгованості позивачу за укладеним договором.

Крім того, суд також враховує, що безпідставне розстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Відтак, суд встановивши, що будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження тяжкого майнового стану заявником суду надано не було, а також не наведено обставин, які мають характер особливих або виняткових, правові підстави для розстрочки виконання судового рішення від 10 березня 2026 року у справі № 131/1983/25 відсутні, в зв`язку із чим дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.81, 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 10 березня 2026 року в справі №131/1983/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повна ухвала складена 14 квітня 2026 року.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК