Ухвала суду № 135682737, 14.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30785/25

Провадження 2-др/127/49/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку письмового провадження заяву адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича, діючого в інтересах відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», про ухвалення додаткового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розгляд якої відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.12.2025 у вищевказаній справі було ухвалено рішення.

09.04.2026 від адвоката позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення стосовно вирішення питання про відшкодування на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, оскільки таке не було вирішено судом.

Зважаючи на те, що цивільна справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно вирішення питання про судові витрати здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву адвоката позивача про ухвалення додаткового рішення, суд прийшов до наступного висновку.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати .

Ухвалюючи рішення 10.12.2025 у даній цивільній справі, судом, зокрема, враховуючи заяву представника позивача викладену у позові, було встановлено позивачу п`ятиденний термін після ухвалення рішення (до 15.12.2025) для надання суду доказів щодо розміру понесених судових витрат.

Водночас, ухвалою суду від 24.12.2025 заяву представника ТОВ «Іннова-Нова» про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог було залишено без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, суд зауважує, що підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Також суд зауважує, що коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суд про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до ст. 270 ЦПК України.

Судом прийнято до уваги, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання, яке не було вирішено судом, а механізмом довести суду розмір понесених витрат, як умову для їх розподілу.

На вищевикладене суд вже звертав увагу позивача в ухвалі від 24.12.2025.

Однак, як вбачається з ухвали суду від 24.12.2025, докази щодо розміру понесених позивачем судових витрат, у встановлений строк надано не було.

Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі, а в разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - до ухвалення судового рішенні у справі, про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі, а в разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - до ухвалення судового рішенні у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 908/574/20).

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, рішення суду від 10.12.2025 було вручене стороні позивача 11.12.2026, а ухвала суду від 24.12.2025 25.12.2025.

Заява про поновлення встановленого законом процесуально строку для подання доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, від позивача до суду не надходила. При цьому суд не наділений правом за власною ініціативою вирішувати питання про поновлення процесуального строку чітко визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Ініціювавши судовий розгляд справи, зокрема вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог на підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, при цьому у порядку і строк, визначені процесуальним законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. При цьому, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України.

Згідно із п. 6 та п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Процесуальним наслідком подачі заяви про відшкодування судових витрат або ж надання доказів розміру понесених судових витрат стороною по справі поза межами встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України строку, є залишення такої заяви без розгляду.

Отже, за наведених вище обставин суд вважає, що наявні підстави для залишення заяви представника позивача про вирішення питання про судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення по суті позовних вимог шляхом ухвалення додаткового рішення без розгляду.

Керуючись ст.ст. 258-261, 270, 353-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог шляхом ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду складена 14.04.2026.

Суддя