Ухвала суду № 135679027, 07.04.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 201/5826/25

Провадження № 2/201/553/2026

УХВАЛА

про відмову в прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним

07 квітня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Покопцевої Д.О.,

секретаря Тоцької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні цивільну справу за позовом Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про розірвання договору найму житла та позбавлення права користування службовим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

В провадженні перебуває цивільна справа за позовом Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про розірвання договору найму житла та позбавлення права користування службовим приміщенням.

Відповідачем подано зустрічний позов про відшкодування вартості витрат, здійснених на ремонт цього службового приміщення (т.2, а.с.97-102), який він просить прийняти до спільного розгляду із первісним позовом.

Представник позивача надав заперечення (т.3, а.с.59-61).

В судовому засіданні 07.04.2026р. ухвалою, зазначеною у протоколі судового засідання, відмовлено у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом. Після закінчення судового засідання суд оформлює цю ухвалу окремим документом.

За положеннями ч.ч.1,2 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

У первісному позові ставляться вимоги про розірвання договору найму житла та позбавлення права користування службовим приміщенням, у зустрічному - про відшкодування вартості витрат, здійснених на ремонт цього службового приміщення.

З викладеного впливає, що підстави та предмети цих позовів різні.

Верховний суд зазначає, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявності одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.09.2021р. у справі № 910/6070/21.

Велика Палата Верховного Суду в зазначила, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 1.380.2019.002610, від 24.06.2022 у справі № 922/4411/21.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.05.2022р. у справі № 910/7951/21, від 02.06.2022р. у справі № 922/4409/21.

При цьому право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

Верховний Суд зазначає, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019р. у справі № 910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021р. у справі № 910/3310/21, від 12.05.2022р. у справі № 910/7951/21, від 17.05.2021р. у справі № 910/18778/20.

І предмет, і підстави первісного й зустрічного позовів різні, рівно як і засоби доказування. Задоволення зустрічного позову про відшкодування вартості витрат, здійснених на ремонт спірного службового приміщення не виключить повністю або частково задоволення первісного позову про розірвання договору найму житла та позбавлення права користування службовим приміщенням.

Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанні судового рішення та є порушенням» статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Суд також наголошує, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.

Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 752/2177/22 (провадження № 61-4447св23) доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Тому суд повертає матеріали зустрічного позову, що не позбавляє відповідача права подати його повторно як окремого на загальних підставах.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 13, 49, 142, 193, 257, 259-261, 352-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровського державного університету внутрішніх справ про відшкодування вартості витрат, здійснених на ремонт службового приміщення.

Повернути матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровського державного університету внутрішніх справ про відшкодування вартості витрат, здійснених на ремонт службового приміщення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів.

Суддя: Д.О. Покопцева